Ухвала суду № 94231106, 18.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

18 січня 2021 року Справа №160/13286/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у сумі 62499,25 грн., -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2020р. ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та просить:

- визнати противоправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо не проведення розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 62499,25 грн. на користь позивача.

Ухвалою суду від 01.12.2020р. зазначена позовна заява була залишена без руху на підставі ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано позивача у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у прохальній частині позову позовних вимог заявлених саме до відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень;

- із зазначенням у позові викладу обставин, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у сумі 62499,25 грн. з урахуванням того, що наведений у позові розрахунок заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 18.06.2019р. по 23.07.2020р. у розмірі 62499,25 грн. не обґрунтований жодними доказами виходячи вимог п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р., оскільки жодного доказу (довідки про середній заробіток за 2 місяці до звільнення) позивачем до позову не додано у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, а саме:

- копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, завірених у встановлено порядку згідно до ч.4, ч.5 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів того, що при скасуванні наказу про її звільнення відповідачем не проведено повного розрахунку за час вимушеного прогулу;

- доказів того, що позивач підлягає поновленню на посаді автоматично після скасування наказу, та/або доказів поновлення позивача на посаді після набрання судовим рішення від 06.11.2019р. у справі №160/6962/19 законної сили;

- доказів того, що після скасування наказу про її звільнення відповідач не провів їй оплату вимушеного прогулу за період з 18.06.2019р. по 23.07.2020р.;

- копії розрахункового листа за вересень 2020 року, на який позивач посилається у позові;

- доказів того, що Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання вимог ухвали суду від 01.12.2020р. - 21.12.2020р. позивач подала до канцелярії суду заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої, зокрема, додала клопотання про витребування доказів та уточнений адміністративний позов від 18.12.2020р., у якому відповідачем визначено Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та позивач просить:

- визнати противоправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо не проведення розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 62499,25 грн. на користь позивача.

У зв`язку із перебуванням судді Конєвої С.О. з 28.12.2020р. по 31.12.2020р. включно, з 04.01.2021р. по 06.01.2021р. включно та з 11.01.2021р. по 16.01.2021р. включно у щорічній відпустці, питання щодо можливості відкриття провадження у даній справі вирішується судом 18.01.2021р.

З метою відкриття провадження у даній справі та досліджуючи надані позивачем докази на виконання вимог ухвали суду від 01.12.2020р. разом з поданою заявою на усунення недоліків, клопотання про витребування доказів та уточненим адміністративним позовом, суд приходить до висновку, що зазначений адміністративний позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020р. складає 2102,00 грн.

Тобто, за подання даного позову з вимогою немайнового характеру (про визнання протиправними дій) позивач повинна була сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн., виходячи із розрахунку: 2102,00 грн.*0,4=840,80 грн., однак позивачем до позову не додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 840,80 грн. в порушення вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, позовна заява не містить викладу обставин, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги із зазначенням норм матеріального права, якими врегульовано питання оплати вимушеного прогулу за період декретної відпустки та не зазначено доказів, що підтверджують наведені обставини, а також і не надано наказу про перебування позивача у декретній відпустці, в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, позовна заява не містить викладу обставин, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у сумі 62499,25 грн. з урахуванням того, що наведений у позові розрахунок заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 18.06.2019р. по 23.07.2020р. у розмірі 62499,25 грн. не обґрунтований жодними доказами виходячи з вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р., оскільки жодного доказу (довідки про середній заробіток за 2 місяці до звільнення) позивачем до позову не додано в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, слід відмовити позивачеві у задоволенні клопотання про витребування доказів щодо витребування від Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) довідки про середній заробіток за 2 місяці до звільнення з посади головного спеціаліста відділу з правових питань Криворізького міського управління юстиції та довідки про середній заробіток за 2 місяці до лікарняного в зв`язку з вагітністю та пологами, який був в період з 26.04.2016 по 29.08.2016р. на посаді головного спеціаліста відділу з правових питань Криворізького міського управління юстиції згідно ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Так, з відповідним листом від 15.12.2020р. щодо надання їй необхідних документів позивач звернулася до відповідача лише 18.12.2020р. (надіслано засобами поштового зв`язку, про що свідчить додана позивачем до клопотання копія фіскального чеку АТ "Укрпошта"), тобто, лише після винесення ухвали суду від 01.12.2020р. про залишення адміністративного позову без руху, що свідчить про те, що до моменту складання цього позову позивач до відповідача не зверталась, а тому наведені обставини не є підставами для задоволення клопотання про витребування доказів судом саме через труднощі у поданні доказів, оскільки доказів відмови відповідача у наданні позивачеві таких документів за зверненням від 15.12.2020р. позивачем не надано.

Також, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позові позивач вказує на те, що Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, проте до позову таких доказів не додано в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, слід звернути увагу позивача на те, що Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області не є припиненим у встановленому законодавством порядку, такі відомості в ЄДРПОУ відсутні.

З урахуванням вищевказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивачем уточнений адміністративний позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві п`ятиденного строку для усунення недоліків з дня отримання ухвали про залишення позову без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у ньому норм матеріального права, якими врегульовано питання оплати вимушеного прогулу за період декретної відпустки та із зазначенням доказів, що підтверджують наведені обставини, а також надати копію наказу про перебування позивача у декретній відпустці, завірену у встановленому законодавством порядку, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у сумі 62499,25 грн. з урахуванням того, що наведений у позові розрахунок заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 18.06.2019р. по 23.07.2020р. у розмірі 62499,25 грн. не обґрунтований жодними доказами виходячи з вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р., оскільки жодного доказу (довідки про середній заробіток за 2 місяці до звільнення) позивачем до позову не додано у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, а саме: доказів того, що Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. за позовні вимоги немайнового характеру (визнання дій протиправними) у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.3, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі №160/13286/20 - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у сумі 62499,25 грн. - залишити без руху.

Позивачеві у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у ньому норм матеріального права, якими врегульовано питання оплати вимушеного прогулу за період декретної відпустки та із зазначенням доказів, що підтверджують наведені обставини, а також надати копію наказу про перебування позивача у декретній відпустці, завірену у встановленому законодавством порядку, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у сумі 62499,25 грн. з урахуванням того, що наведений у позові розрахунок заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 18.06.2019р. по 23.07.2020р. у розмірі 62499,25 грн. не обґрунтований жодними доказами виходячи з вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р., оскільки жодного доказу (довідки про середній заробіток за 2 місяці до звільнення) позивачем до позову не додано у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, а саме: доказів того, що Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. за позовні вимоги немайнового характеру (визнання дій протиправними) у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва