Ухвала суду № 94230836, 18.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

18 січня 2021 р. Справа № 120/6029/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про уточнення позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, у якій 21.12.2020 р. прийнято рішення про задоволення позову.

05.01.2021 р. надійшла заява (датована 24.12.2020 р.) представника позивача, в якій, окрім заявлених у позові вимог, просив визнати протиправними та скасувати вимоги від 15.02.2019 р. та 13.08.2019 р.

Оцінюючи подану заяву, суд доходить висновку про необхідність її повернення виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за пять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, позивач має право змінити предмет або підстави, збільшити або зменшити розмір позовних вимог. При цьому за умови дотримання правил подачі відповідної заяви на встановленій процесуальним законом стадії судового процесу.

Суд акцентує увагу, що за змістом частини першої статті 14 КАС України судові рішення, якими закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюються іменем України.

Закінчення розгляду справи у розумінні цієї норми права є вирішення судом спору по суті та прийняття рішення, що по хронології процесуальних знаходиться поза межами/після першого судового засідання, за п"ять днів до якого надано право звернення з відповідними заявами.

Отже, після вирішення судом спору по суті позивач позбавлений можливості змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Як видно з матеріалів справи, 21.12.2020 р. судом прийнято рішення по суті у даній справі, тоді як заяву про збільшення позовних вимог подано 5.01.2021 р.

Суд зауважує, що процесуальний кодекс не передбачає, яке рішення має прийняти суд, якщо подається заява про зміну предмету/підстав позову або збільшення його розміру після прийняття рішення по суті.

Разом з цим, згідно частини шостої статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до частини сьомої статті 47 КАС України, у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Отже, процитована норма визначає, що недотримання встановленого порядку подачі заяв передбачає безумовне повернення таких.

За наведених обставин, суд доходить висновку про необхідність повернення заяви, якою збільшено позовні вимоги, позивачу.

Керуючись ст.ст. 47, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

повернути позивачу заяву від 24.12.2020 р.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна