Рішення № 94230832, 19.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 січня 2021 р. Справа № 120/6636/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції у м.Києві Карагодіна Олега Володимировича, начальника Управління поліції охорони в місті Києві Андрієвського Анатолія Михайловича, Управління поліції охорони в м. Києві в особі начальника Дніпровського районного відділу Дятла Олександра про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовною заявою до начальника Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції у м.Києві Карагодіна Олега Володимировича (далі - відповідач 1), начальника Управління поліції охорони в місті Києві Андрієвського Анатолія Михайловича (далі - відповідач 2), Управління поліції охорони в м. Києві в особі начальника Дніпровського районного відділу Дятла Олександра (далі - відповідач 3), в якій просив:

- визнати бездіяльність відповідача 1, що виявилась у несвоєчасному пересиланні звернення від 01.09.2020 з порушенням строку, визначеного ст.7 ЗУ №393/96-вр;

- визнати бездіяльність відповідача 2, що виявилася у неповідомленні ОСОБА_1 про пересилання звернення від 01.09.2020, в порушенні вимог ст.7 ЗУ №393/96-вр щодо надсилання до органу на який подана скарга;

- визнати протиправними дії відповідача 3, що виявилися в неналежному розгляді скарги від 01.09.2020, наданні необґрунтованої, не вмотивованої відповіді від 13.10.2020;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 3, що виявилася не надсиланні у встановлений законом строк відповіді на звернення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача 2 у встановленому законом порядку розглянути звернення ОСОБА_1 від 01.09.2020 про здійснення службового розслідування, за його участю, для чого письмо завчасно запросити, узгодивши дату й час з заявником та письмо повідомити його про результати розгляд у;

- рішення суду в частині зобов`язання відповідача 2 у встановленому законом порядку розглянути письмове звернення ОСОБА_1 від 01.09.2020 допустити до негайного виконання.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 01.09.2020 подав скаргу начальнику ГУНП у м. Києві Кривешко А.Є. Розгляд скарги просив провести за його участі, для чого завчасно вручити письмове запрошення. Скарга 15.09.2020 відповідачем 1 була направлена відповідачеві 2, який в свою чергу направив її відповідачеві 3, не повідомивши заявника про направлення скарги до іншого органу/підрозділу.

В свою чергу відповідачем 3 направлено відповідь від 13.10.2020 на скаргу ОСОБА_1 .

Вказуючи про порушення ст. 7 ЗУ №393/96-вр та ст. 18-19 вказаного закону, щодо не запрошення заявника на розгляд скарги, не погоджуючись зі змістом наданої відповіді та порядком і строками надсилання листа від 13.10.2020, порядком розгляду скарги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 17.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 263 КАС України.

30.11.2020 на адресу суду надійшов відзив відповідача 1, в якому останній просив відмовити у задоволенні заявлених вимог та вказав про наступне.

01.09.2020 до ГУНП у м. Києві надійшла скарга громадянина ОСОБА_1 щодо можливого неналежного виконання службових обов`язків працівниками Головного управління, яку зареєстровано за вх. № 14459 від 01.09.2020.

З урахуванням того, що розпорядником інформації щодо порушених питань є управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у м. Києві, згідно резолюції керівництва ГУНП у м. Києві відповідачеві 1 доручено, окрім іншого, провести перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 , про результати проведеної перевірки та вжиті заходи проінформувати заявника.

За результатами першочергової перевірки обставин, викладених у скарзі, будь-яких порушень в діях працівників відділу служби «102» управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у м. Києві не виявлено.

При цьому, у ході перевірки, на підставі відомостей Інформаційного порталу Національної поліції України встановлено, що для реагування на вказані повідомлення диспетчером призначалися наряди управління поліції охорони «Девіз-560» та «Девіз-570».

Відповідач 1 зауважив, що підрозділи поліції охорони не входять до структури та відповідно не перебувають у підпорядкуванні ГУНП у м. Києві.

Зважаючи на наведене, з метою розгляду скарги в частині, що стосується виїзду наряду поліції на місце події, листом УОАЗОР ГУНП у м. Києві від 15.09.2020 №К-552/125/12/01-2020 копію скарги було направлено начальникові Управління поліції охорони в м. Києві Анатолію Андрієвському. Одночасно, копію листа від 15.09.2020 №К-552/125/12/01-2020 направлено заявнику. Із позовної заяви вбачається, що позивачем не заперечується факт отримання зазначеного листа.

Щодо аргументів позивача про порушення відповідачем ст.7 ЗУ "Про звернення громадян", останній вказав, що ним не було перенаправлено скаргу для розгляду у повному обсязі до Управління поліції охорони в м. Києві. У даному випадку мало місце направлення копії скарги до Управління поліції охорони в м. Києві для розгляду в частині, що стосується дій працівників вказаного підрозділу після повного з`ясування в УОАЗОР ГУНП у м. Києві усіх обставин, пов`язаних із роботою працівників відділу служби «102» щодо приймання 30.08.2020 повідомлення від ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, відповідач 1 зауважив, що розглядаючи скаргу від 01.09.2020, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, не здійснив жодних порушень законних прав та інтересів позивача.

Ухвалою від 14.12.2020 вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження за правилами визначеними статтею 262 КАС України. Витребувано у відповідачів додаткові докази по справі.

15.12.2020 на адресу суду надійшов відзив відповідача 2, в якому останній заперечив щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Вказав, що відповідно до п.1 Положення про Управління поліції охорони в м. Києві, затвердженого наказом Національної поліції України від 21.10.2019 №1047, УПО має статус юридичної особи публічного права. Структура та штат УПО затверджується Головою Національної поліції України, УПО очолює начальник - Керівник УПО.

Дніпровський районний відділ Управління поліції охорони в м.Києві є структурним підрозділом УПО без права юридичної особи. Начальнику підрозділу може бути надана довіреність на підписання від імені УПО договірної документації, листів, тощо. При розгляд матеріалів, які надходять до УПО в м.Києві, залучення працівників його структурних підрозділів до їх розгляду здійснюється за дорученням керівника УПО.

Відносно розгляду матеріалів звернення від 30.08.2020 пояснили наступне.

30.08.2010 о 04.04, 04.25, 04.48 та о 05.00 від ОСОБА_1 на службу «102» надійшли повідомлення про неправомірні дії працівників поліції відносно нього. 31.08.2020 Дніпровським РВ УПО в м. Києві до УПО в м. Києві направлено інформаційну довідку по події із зазначеним ЄО №59223. Згідно резолюції керівництва УПО в м. Києві від 31.08.2020 по даній інформаційній довідці доручено проведення службової перевірки.

За фактом події на підставі інформації по ЄО №59223 від 30.08.2020 наказом Управління від 14.09.2020 № 290 було призначено службове розслідування по події та утворено дисциплінарну комісію (далі-Комісія). Проектом висновку службового розслідування та збором матеріалів по ньому, займався член Комісії - ОСОБА_2 .

Службове розслідування проводилось в межах компетенції УПО в м. Києві щодо перевірки можливих неправомірних дій працівників поліції охорони Дніпровського районного відділу УПО в м. Києві та відповідності їх дій Законам України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», відомчим нормативним актам.

Проведення слідчих дій до компетенції УПО в м. Києві не належить.

За результатами службового розслідування Комісією був складений висновок, який затверджений керівництвом УПО в м. Києві 17.09.2020.

18.09.2020 до Управління (вх. № К-74) з УОАЗОР ГУНП у м. Києві надійшов лист (вих. № К-552/125/12/01-2020 від 15.09.2020) адресований Управлінню та копія - ОСОБА_1 з додатком копії письмової скарги останнього до ГУНП в м. Києві від 01.09.2020 (вх. К-14459 від 01.09.2020) для розгляду в межах компетенції.

Оскільки скарга позивача від 01.09.2020 стосувалась подій, що мали місце 30.08.2020, по факту яких вже було проведено службове розслідування та 17.09.2020 затверджено висновок, додаткове службове розслідування УПО в м. Києві проведено не було.

16.10.2020 Дніпровським РВ УПО в м. Києві, за підписом ОСОБА_2 , на адресу ОСОБА_1 було направлено лист (вих. № К-4/43/29/16/01-2020 від 13.10.2020), в якому зазначено про розгляд керівництвом УПО в м. Києві звернення ОСОБА_1 до УОАЗОР ГУНП у м. Києві та повідомлено про проведене службове розслідування відносно дій наряду поліції охорони Дніпровського РВ УПО в м. Києві під час здійснення превентивних поліцейських заходів, що мали місце 30.08.2020, та його результати.

Будь-яких запитів щодо результатів проведеного службового розслідування або надання додаткової інформації від позивача на адресу УПО в м. Києві не надходило.

Під час перевірки порядку та повноти розгляду звернень громадян та матеріалів, що надійшли до УПО з інших органів поліції, по матеріалах, що надходили до УПО за зверненнями позивача по події, що мала місце 30.08.2020 в м. Києві, «Гідропарк», було виявлено окремі порушення їх розгляду.

За виявленими порушеннями, в частині, що стосується працівників УПО в м. Києві, у відповідності до вимог Дисциплінарного статут Національної поліції України та з метою усунення причин та умов, які сприяли даним порушенням, наказом УПО від 27.11.2020 №401 було призначено службове розслідування.

30.11.2020 УПО в м. Києві в рамках службового розслідування автору звернень ОСОБА_1 був : надісланий лист - повідомлення від 30.11.2020 № 1074/43/29/4/04-2020 про повторний розгляд його звернень, які надходили до Управління з роз`ясненням його прав згідно ст. 18 ЗУ «Про звернення громадян» та запропоновано надати пояснення щодо подій які мали місце 30.08.2020 будь-яким зручним для нього способом (письмово або особисто).

01.12.2020 в ході телефонної розмови провідного фахівця з внутрішніх розслідувань ВКЗ УПО в м. Києві ОСОБА_4 з позивачем останнім в усному порядку було надано пояснення щодо подій, які мали місце 30.08.2020, що долучені до матеріалів службової перевірки.

По завершенню службового розслідування про його результати буде проінформовано позивача, і копії висновку та матеріалів службового розслідування будуть надіслані до слідчого відділу ДВБ НПУ для прийняття рішення в рамках чинного законодавства.

17.12.2020 через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив відповідача 1, відповідача 2, у якій позивач вказав, що згідно додатку про направлення матеріалів 15.09.2020 відповідач 1 здійснив їх направлення без повідомлення скаржника, що є порушенням закону, крім того не дотримався строку направлення в частині матеріалів, не забезпечив право заявника на участь у розгляді скарги.

Щодо відзиву відповідача 2 позивач вказав, що останній посилається на обставини, що виходять за межі позовних вимог в частині строків, тому не можуть бути підставою для спростування заявлених вимог до відповідача 2, крім того останній не забезпечив право заявника на участь у розгляді скарги.

21.12.2020 на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача 2 на виконання вимог ухвали від 14.12.2020, в яких останній вказав, що Дніпровський районний відділ Управління поліції охорони в м. Києві не може бути стороною у справі, оскільки входить до складу Управління поліції охорони в м. Києві та, діє як його структурний відділ, не має статусу юридичною особою та не є філією Управління, начальник підрозділу є штатним працівником УПО в м. Києві, діє відповідно функціональних обов`язків, затверджених начальником Управління.

На підставі довіреності, виданої начальником Управління, начальнику Дніпровського РВ УПО в м. Києві можуть бути надані додаткові повноваження.

Окреме положення про Дніпровський районний відділ Управління поліції охорони в м. Києві Управлінням поліції охорони в м. Києві не затверджувалось.

За цих підстав належним відповідачем у справі є - Управління поліції охорони в м. Києві.

Наказом Національної поліції України в м. Києві від 20.05.2016 № 414 «Про затвердження Інструкції з питань діловодства», що регламентує питання діловодства в системі Національної поліції України, Порядком розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2017 №1493/31361, що визначає порядок розгляду звернень громадян в органах поліції, обов`язковість направлення органами поліції листів рекомендованими відправленнями не передбачена.

За цих підстав, оскільки лист від 13.10.2020 № К-4/43/29/16/01-2020 був надісланий Дніпровським районним відділом УПО в м. Києві звичайною кореспонденцією, доказів його надсилання позивачу не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

01.09.2020 ОСОБА_1 подав скаргу начальнику ГУ НП у м. Києві Кривешку А.Є. щодо неналежного виконання службових обов`язків працівниками Головного управління, в якій просив провести службове розслідування, перевірку провести за участі скаржника, для чого завчасно, але не менше ніж за три робочих дні вручити письмове запрошення, узгодивши дату і час. Відповідь надати на електронну скриньку.

Вказана скарга надійшла до управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у м.Києві 02.09.2020.

Згідно матеріалів справи звернення ОСОБА_1 , що мали місце 30.08.2020 прийняті операторами служби «102», внесені до бази даних Інформаційного порталу Національної поліції України за №№60107915, 60108370, 60108902, 60109057 від 30.08.2020 та передані до Дніпровського управління поліції, де їх зареєстрували до Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №59100 від 30.08.2020.

Листом УОАЗОР ГУНП у м. Києві від 15.09.2020 №К-552/125/12/01-2020 копію скарги ОСОБА_1 було направлено начальникові Управління поліції охорони в м. Києві Анатолію Андрієвському, оскільки у ході перевірки, на підставі відомостей Інформаційного порталу Національної поліції України встановлено, що для реагування на вказані повідомлення диспетчером призначалися наряди управління поліції охорони «Девіз-560» та «Девіз-570».

Одночасно, копію листа УОАЗОР ГУНП у м. Києві від 15.09.2020 №К-552/125/12/01-2020 направлено заявнику - ОСОБА_1 .

В свою чергу 31.08.2020 Дніпровським РВ УПО в м. Києві до УПО в м. Києві направлено інформаційну довідку по події (за наслідками повідомлення ОСОБА_1 30.08.2010 про неправомірні дії працівників поліції відносно нього) із зазначеним ЄО №59223.

Згідно резолюції начальника УПО в м. Києві А. Андрієвського від 31.08.2020 по даній інформаційній довідці доручено проведення службової перевірки.

Листом Дніпровського управління поліції ГУ НП у м.Києві від 02.09.2020 №11874/125/2/50/01-2020 начальникові Дніпровського РВ УПО у м.Києві О.Дятлу з метою проведення службового розслідування направлено матеріали ЄО №59100 від 30.08.2020.

За фактом події на підставі інформації по ЄО №59223 від 30.08.2020 наказом Управління від 14.09.2020 № 290 було призначено службове розслідування по Події та утворено дисциплінарну комісію.

За результатами службового розслідування Комісією був складений висновок, який затверджений керівництвом УПО в м. Києві 17.09.2020.

18.09.2020 до Управління (вх. № К-74) з УОАЗОР ГУНП у м. Києві надійшов лист (вих. № К-552/125/12/01-2020 від 15.09.2020) адресований Управлінню з додатком копії письмової скарги останнього до ГУНП в м. Києві від 01.09.2020 (вх. К-14459 від 01.09.2020) для розгляду в межах компетенції.

Дніпровським РВ УПО в м. Києві, за підписом начальника ОСОБА_2, на адресу ОСОБА_1 було направлено лист вих. № К-4/43/29/16/01-2020 від 13.10.2020, в якому зазначено про розгляд керівництвом УПО в м. Києві звернення ОСОБА_1 до УОАЗОР ГУНП у м. Києві та повідомлено про проведене службове розслідування відносно дій наряду поліції охорони Дніпровського РВ УПО в м. Києві під час здійснення превентивних поліцейських заходів, що мали місце 30.08.2020, та його результати.

Вказуючи про порушення ст.7 ЗУ №393/96-вр та ст.18-19 вказаного закону, щодо не запрошення заявника на розгляд скарги, не погоджуючись зі змістом наданої відповіді та порядком і строками надсилання листа від 13.10.2020, порядком розгляду скарги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначають щодо заявлених вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Так, відносно вимог про визнання бездіяльності відповідача 1, що виявилась у несвоєчасному пересиланні звернення від 01.09.2020 з порушенням строку, визначеного ст.7 ЗУ №393/96-вр, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею першою Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон) визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально - економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі статтею 3 Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Зокрема, скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до положень статті 5 Закону звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Статтею 7 вказаного Закону визначено заборону відмови в прийнятті та розгляді звернення.

Так, звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Наказом Міністерства МВС України від 15.11.2017 № 930 затверджено "Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України" (далі - Порядок №930), який установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян.

Відповідно до п.13 Порядку №930 усі звернення громадян, що надходять до органів (підрозділів) поліції, підлягають обов`язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги.

Пунктами 6-7 розділу IV Порядку №930 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.

Щодо кожного звернення не пізніше ніж у п`ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень:

1) прийняти до розгляду;

2) передати на вирішення до підпорядкованого органу (підрозділу) поліції;

3) надіслати за належністю до іншого державного органу або посадовій особі, якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції поліції, про що одночасно необхідно повідомити автора звернення;

4) залишити без розгляду за наявності підстав, визначених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян".

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.09.2020 ОСОБА_1 подав скаргу начальнику ГУ НП у м. Києві Кривешку А.Є. щодо неналежного виконання службових обов`язків працівниками Головного управління, в якій просив провести службове розслідування, перевірку провести за участі скаржника, для чого завчасно, але не менше ніж за три робочих дні вручити письмове запрошення, узгодивши дату і час. Відповідь надати на електронну скриньку.

Вказана скарга надійшла до управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у м.Києві 02.09.2020.

Листом УОАЗОР ГУНП у м. Києві від 15.09.2020 №К-552/125/12/01-2020 копію скарги ОСОБА_1 було направлено начальникові Управління поліції охорони в м. Києві Анатолію Андрієвському, оскільки у ході перевірки, на підставі відомостей Інформаційного порталу Національної поліції України встановлено, що для реагування на вказані повідомлення диспетчером призначалися наряди управління поліції охорони «Девіз-560» та «Девіз-570».

Одночасно, копію листа УОАЗОР ГУНП у м. Києві від 15.09.2020 №К-552/125/12/01-2020 направлено заявнику ОСОБА_1 .

В ході встановлених обставин у даній справі, суд зауважує, що відповідачем 1 не було перенаправлено скаргу ОСОБА_1 від 01.09.2020 для розгляду у повному обсязі до Управління поліції охорони в м. Києві. У даному випадку мало місце направлення копії скарги до Управління поліції охорони в м. Києві для розгляду в частині, що стосується дій працівників вказаного підрозділу після повного з`ясування в УОАЗОР ГУНП у м. Києві усіх обставин, пов`язаних із роботою працівників відділу служби «102» щодо приймання 30.08.2020 повідомлення від ОСОБА_1 .

В свою чергу надіслання за належністю (перенаправлення) скарги відбулось після проведення перевірки обставин викладених у скарзі від 01.09.2020 та встановлення обставин, що стосується дій прцівників Управління поліції охорони в м. Києві.

Зважаючи на встановлені обставини, суд не вбачає протиправності у діях чи бездіяльності відповідача 1 стосовно несвоєчасного пересилання скарги ОСОБА_1 за належністю в порушення строку визначеного ст.7 ЗУ "Про звернення громадян".

Так, відносно вимог про визнання бездіяльності відповідача 2, що виявилась у неповідомленні ОСОБА_1 про пересилання звернення від 01.09.2020, в порушенні вимог ст.7 ЗУ №393/96-вр щодо надсилання до органу, на який подана скарга, суд вказує про наступне.

Відповідно до п. 1 розділу І Положення про Управління поліції охорони в м. Києві, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 №55, Управління поліції охорони в м. Києві відповідно до постанови КМУ від 13.10.2015 № 834 "Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів ОВС" є територіальним органом Національної поліції, який оперативно підпорядковується Департаменту поліції охорони. Управління має статус юридичної особи публічного права.

Структура та штат УПО затверджується Головою Національної поліції України у порядку, визначеному законодавством України (п.5. Положення).

УПО очолює начальник - керівник УПО.

Судом встановлено, що Дніпровський районний відділ Управління поліції охорони в м. Києві входить до складу Управління поліції охорони в м. Києві як його є структурний підрозділ УПО без права юридичної особи. Начальнику підрозділу може бути надана довіреність на підписання від імені УПО договірної документації, листів тощо.

При розгляді матеріалів, які надходять до УПО в м. Києві, залучення працівників його структурних відділів до їх розгляду здійснюється за дорученням начальника УПО.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що оскільки Дніпровський районний відділ Управління поліції охорони в м. Києві входить до складу Управління поліції охорони в м. Києві як його структурний підрозділ та діє в його складі, то дії відповідача 2 - начальника Управління поліції охорони в місті Києві Андрієвського А.М. щодо передання скарги ОСОБА_1 від 01.09.2020 (яка надійшла до УПО в м.Києві 18.09.2020 листом від 15.09.2020 №К-552/125/12/01-2020) на розгляд начальнику Дніпровського районного відділу УПО у м. Києві О.Дятлу свідчать про їх правомірність та відсутність обов`язку щодо повідомлення скаржника ОСОБА_1 щодо пересилання його скарги (звернення) до структурного підрозділу Управління поліції охорони в м. Києві.

Щодо аргументів позивача про порушення відповідачем 2 вимог статті 7 ЗУ "Про звернення громадян" стосовно надсилання до органу на який подана скарга, суд зауважує про наступне.

В силу частини 4 статті 7 ЗУ "Про звернення громадян" забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

В свою чергу, розгляд скарг громадян в органах та підрозділах Національної поліції України врегульовано розділом V Порядку №930.

Скарга на дії чи рішення органу (підрозділу) поліції або їх посадових осіб подається в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до законодавства України, у разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Розгляд скарг громадян на дії (бездіяльність) працівників органів (підрозділів) поліції здійснюється в порядку, передбаченому цим Порядком (пункт 1 розділу V Порядку №930).

За кожною скаргою громадян на наявність порушень чи недоліків у роботі органів (підрозділів) поліції або на дії (бездіяльність) поліцейських проводиться ретельна перевірка органом чи підрозділом поліції, до якого звернувся зі скаргою громадянин, або тим органом (підрозділом) поліції, якому доручено проведення відповідної перевірки керівництвом Національної поліції України (пункт 2 Порядку №930).

За результатами перевірки виконавець складає і подає на розгляд керівнику органу (підрозділу) поліції або його заступникам рапорт (доповідну записку), в якому (якій) зазначає чи підтвердилися наведені відомості (факти) та яких заходів вжито для усунення виявлених порушень або недоліків.

Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова відповідь (пункт 3 розділу V Порядку №930).

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №930 рішення за розглядом скарги громадянина приймає керівник органу (підрозділу) поліції (або його заступник), у провадженні якого знаходиться скарга. У разі визнання скарги громадянина обґрунтованою або такою, що підлягає задоволенню, забезпечується повнота і своєчасність її розгляду, приймаються рішення відповідно до законодавства України і негайно вживають заходів щодо поновлення порушених прав громадянина.

Рішення вищого органу поліції за результатами розгляду скарги у разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в установлений законодавством України строк.

В силу пункту 5 розділу V Порядку Порядку №930 забороняється надсилати скарги громадян для розгляду тим органам (підрозділам) поліції або їх посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, а також тим, які не мають повноважень для їх розгляду.

З урахуванням наведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про протиправні дії відповідача 2 щодо перенавлення скарги ОСОБА_1 від 01.09.2020 до Дніпровського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві як органу (підрозділу) поліції, скарга на дії посадових осіб якого подана ОСОБА_1 та як наслідок про протиправність дій відповідача 3 щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 01.09.2020.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача 3, що виявилася не надсиланні у встановлений законом строк відповіді на звернення (скаргу) ОСОБА_1 , варто вказати про наступне.

Згідно п.п.1, 2,3, 4 п. 15 Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України, затвердженої Наказом Національної поліції України від 20.05.2016 №414:

1)вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв`язку, електронного зв`язку, а також доставляються фельд`єгерським зв`язком. У виключних випадках, з дозволу керівництва ДДЗ та структурного підрозділу-виконавця документа, дозволяється доставляння кореспонденції працівниками цього підрозділу особисто (марочно) в межах одного населеного пункту (району). У такому разі керівник ДДЗ або його заступник на копії документа з усіма візами проставляє позначку «Н», ставить свій підпис та дату;

2) опрацювання документів для відправлення поштовим зв`язком здійснюється підрозділами документального забезпечення відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 р. №270;

3) з використанням засобів електронного зв`язку ДДЗ здійснює передачу факсограм, телефонограм, електронних документів із застосуванням електронного цифрового підпису та документів у сканованій формі без електронного цифрового підпису;

4) у разі надсилання факсограм і документів у сканованій формі без електронного цифрового підпису адресату в обов`язковому порядку надсилається також оригінал документа в паперовій формі, якщо інше не передбачено законодавством.

Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 затверджено Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи) (далі - Правила №1000/5).

Згідно розділу ІІІ частини 7 Правила №1000/5 вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв`язку, електрозв`язку, а також доставляються кур`єрською, фельд`єгерською службами.

Опрацювання документів для відправлення поштовим зв`язком здійснюється службою діловодства установи відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (із змінами).

Види документів, інформація з яких передається каналами електрозв`язку, а також необхідність і порядок надсилання адресатові їх оригіналу в паперовій формі визначаються інструкцією з діловодства установи з урахуванням наявних в установі технічних і програмних засобів.

Вихідні документи опрацьовуються і надсилаються централізовано в день їх надходження від структурних підрозділів - виконавців або не пізніше наступного робочого дня.

Не допускається надсилання або передача документів без їх реєстрації у службі діловодства.

Так, відповідач 2 у наданому до суду відзиві, вказав, що Дніпровським РВ УПО в м. Києві 16.10.2020 направлено на адресу ОСОБА_1 лист від 13.10.2020 №К/4/43/29/16/01-2020 простим відправленням.

В контексті наведених норм, суд зауважує, що відповідачем 3 допущено протиправну бездіяльність щодо не надсилання відповіді від 13.10.2020 на адресу скаржника не пізніше ніж 15.10.2020 (14.10.2020 - святковий день).

Оцінюючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача 2 у встановленому законом порядку розглянути звернення ОСОБА_1 від 01.09.2020 про здійснення службового розслідування, за його участю, для чого письмо завчасно запросити, узгодивши дату й час з заявником та письмо повідомити його про результати розгляду, суд вказує про наступне.

Відповідно до пункту 4 розділу IV Порядку №930 громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів (підрозділів) поліції, має права, визначені статтею 18 Закону України "Про звернення громадян".

Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день (пункту 6 розділу IV Порядку №930).

Статтею 18 ЗУ "Про звернення громадян" визначено права громадянина при розгляді заяви чи скарги. Так, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Як передбачено статтею 19 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

- об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Судом встановлено та вказана обставина не спростована відповідачами, що ОСОБА_1 у скарзі від 01.09.2020 просив розгляд скарги провести за його участі про що повідомити його завчасно.

Варто зауважити, що положеннями ЗУ "Про звернення громадян", зокрема статтями 18-19 визначено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право бути присутнім при розгляді заяви чи скарги, а органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Отже, з наведеного слідує, що відповідач 2 зобов`язаний був запросити позивача для розгляду його скарги, оскільки, в іншому випадку, унеможливлюється практична реалізація права заявника особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви та бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 31.01.2019 у справі № 826/12287/16, від 28.11.2018 у справі №820/4881/17, від 31.10.2019 у справі № 826/13435/15, від 24.10.2019 у справі № 826/5333/17.

Разом з тим, варто наголосити, що ні Закон України "Про звернення громадян", ні будь-який інший нормативний акт не ставить у залежність можливість реалізації права заявника особисто викласти аргументи особі, що перевіряла його скаргу, від форми розгляду цієї скарги (колегіально, одноособово тощо).

Аналогічного змісту висновки викладено у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду № 120/1513/19-а від 05.11.2019 та № 120/1443/19-а від 19.08.2019.

Таким чином, в контексті даної спірної ситуації Управлінням поліції охорони в місті Києві не було дотримано вимог статті 19 Закону № 393/96-ВР, зокрема, щодо забезпечення участі позивача при розгляді його звернення (скарги), а тому допущено протиправну бездіяльність.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 розглянути письмове звернення від 01.09.2020, суд зазначає наступне.

Відповідачем 2, як суб`єктом владних повноважень не надано доказів належного розгляду звернення ОСОБА_1 від 01.09.2020 з дотриманням норм ЗУ № 393/96-ВР, зокрема статей 18-19.

З огляду на встановлені обставини, з метою належного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Управління поліції охорони в м.Києві, розглянути у встановленому законом порядку звернення ОСОБА_1 від 01.09.2020 з урахуванням правових висновків суду у даній справі.

За приписами вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.

Щодо вимоги позивача про допущення рішення суду за результатами розгляду даної справи до негайного виконання, то суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Суд звертає увагу, що частиною 1 статті 371 КАС України передбачено перелік судових рішень, які виконуються негайно.

В силу положень вказаної статті негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Суд, враховує, що предметом даного спору є оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію (п.1 ч.1 ст.263 КАС України), відтак, рішення суду в частині підлягає негайному виконанню.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління поліції охорони в місті Києві щодо перенаправлення звернення (скарги) ОСОБА_1 від 01.09.2020 до Дніпровського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві як органу (підрозділу) поліції, скарга на дії посадових осіб якого подана ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії Дніпровського районного відділу Управління поліції охорони в місті Києві щодо розгляду звернення (скарги) ОСОБА_1 від 01.09.2020.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпровського районного відділу Управління поліції охорони в місті Києві, що виявилася не надсиланні у встановлений законом строк відповіді на звернення (скаргу) ОСОБА_1 від 01.09.2020.

Зобов`язати Управління поліції охорони в місті Києві у встановленому законом порядку розглянути звернення (скаргу) ОСОБА_1 від 01.09.2020 з дотриманням положень Закону України "Про звернення громадян" з урахуванням правових висновків суду, висловлених у даному рішенні.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду в частині зобов`язання Управління поліції охорони в місті Києві у встановленому законом порядку розглянути звернення (скаргу) ОСОБА_1 від 01.09.2020 з дотриманням положень Закону України "Про звернення громадян" з урахуванням правових висновків суду, висловлених у даному рішенні - допустити до негайного виконання.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Начальника Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції у м. Києві Карагодін Олег Володимирович (вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601)

Відповідач: Управління поліції охорони в місті Києві (вул. Студентська, 9, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 40109147)

Відповідач: Управління поліції охорони в м. Києві в особі начальника Дніпровського районного відділу Дятла Олександра (вул. Студентська, 9, м. Київ, 04050)

Повний текст рішення складено 19.01.2021

Суддя Томчук Андрій Валерійович