Постанова № 94229671, 19.01.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4271/20 р.

2-а/703/4/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Сміла справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа поліцейський СРПП №3 Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Савченко Іван Борисович про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адмінстягнення про адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,-

встановив:

30 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою від 18 грудня 2020 року серії БАА №056326, винесеною поліцейським СРПП №3 Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Савченком І.Б., на нього накладено штраф за ч.1 ст.126 КУпАП в розмірі 425 грн. за те, що він 18 грудня 2020 року о 03 год. 05 хв. керував автомобілем «AС-Y 2717503601» д.н НОМЕР_1 , в смт.Цвітково по вул.Ватутіна без посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію не надав для перевірки та без поліса страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п.п.2.1 а,б,г ПДР України.

Стверджуючи, що він правопорушення не вчиняв, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування цієї постанови.

Враховуючи, що до суду не надійшло клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням (викликом), суд розглядає справу відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача до суду відзив на позовну заяву позивача не надходив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що поліцейським СРПП №3 Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Савченком І.Б. 18 грудня 2020 року винесено постанову серії БАА №056326 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 425 грн. штрафу. Зазначено, що позивач 18 грудня 2020 року о 03 год. 05 хв. керував автомобілем «AС-Y 2717503601» д.н НОМЕР_1 , в смт.Цвітково по вул.Ватутіна без посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію не надав для перевірки та без поліса страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п.п.2.1 а,б,г ПДР України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Судом було надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву з можливістю викласти свої заперечення проти позову та надати відповідні докази на обґрунтування своїх заперечень.

В наданий судом строк відповідач відзив до суду не направив.

Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірності винесення оскаржуваної постанови в частині притягнення позивача до відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.

А тому, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП і п. 3 ч. 3 ст. 286 КУпАП постанову належить скасувати, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. і його позовні вимоги судом задоволено, суд, керуючись вимогами ст.139 КАС України, вважає за необхідне стягнути з відповідача, який є суб`єктом владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати по справі відповідно до договору, розрахунку та акту виконаних робіт адвокатом.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Одночасно, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Судом встановлено, що позивачем та його представником до суду для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу не було подано документів, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки), що є підставою для відмови в стягненні даних витрат.

З огляду на викладене, відсутні підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 241-243, 246, 286 КАС України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа поліцейський СРПП №3 Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Савченко Іван Борисович про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адмінстягнення про адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - задоволити.

Скасувати постанову винесену поліцейським СРПП №3 Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Савченком І.Б. від 18 грудня 2020 року серії БАА №056326 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення на нього 425 грн. штрафу.

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області (м.Черкаси, вул.Смілянська, 57, ЄДРПОУ – 40108667) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), судові витрати у виді судового збору в розмірі 420 грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. О. Прилуцький