Ухвала суду № 94228712, 17.06.2020, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

_____________

Справа № 528/1101/19

Провадження № 1-кс/528/210/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 р. м. Гребінка

Гребінківський районний суду Полтавської області у складі:

слідчого судді Шевченко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Кузуб В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання заступника начальника СВ Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Терещенко В.С., погоджене прокурором Гребінківського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області Бондаренком О.І. у кримінальному провадженні № 42017110000000404, яке внесено 06.07.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 та ч. 1 ст. 197-1 КК України, про арешт майна,

учасники справи:

заступник начальник СВ Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції Терещенко В.С.,

власник ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

до Гребінківського районного суду Полтавської області надійшло клопотання заступника начальника СВ Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Терещенко В.С., погоджене прокурором Гребінківського відділу Лубенської місцевої прокуратури Бондаренком О.І., у кримінальному провадженні № 42017110000000404, яке внесено 06.07.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 1 ст. 197-1 КК України, про арешт майна.

Із клопотання вбачається, що невідомими особами підроблено підпис ОСОБА_2 в додатковій угоді, якою було продовжено дію договору оренди, укладеного з ТОВ "Мадег", належної їй на праві приватної власності земельної ділянки загальною площею 9,2506 га, кадастровий № 5320880801:00:001:0513 і ТОВ "Мадег" самовільно зайняло належну ОСОБА_2 на праві приватної власності земельну ділянку загальною площею 9,2506 га, кадастровий №5320880801:00:001:0513. Окрім цього, встановлено, що невідомими особами підроблено підпис ОСОБА_3 в додатковій угоді, якою було продовжено дію договору оренди, укладеного з ТОВ "Мадег" належної йому на праві приватної власності земельної ділянки загальною площею 9,2506 га, кадастровий №5320880801:00:001:0520 і що ТОВ "Мадег" самовільно зайняло належну ОСОБА_3 на праві приватної власності земельну ділянку, загальною площею 9,2506 га, кадастровий №5320880801:00:001:0520. А також, встановлено, що невідомими особами підроблено підпис ОСОБА_1 в додатковій угоді, якою було продовжено дію договору оренди, укладеного з ТОВ "Мадег" належної їй на праві приватної власності земельної ділянки загальною площею 9,2504 га, кадастровий №5320880801:00:001:0510 і що ТОВ "Мадег" самовільно зайняло належну ОСОБА_1 на праві приватної власності земельну ділянку, загальною площею 9,2504 га, кадастровий №5320880801:00:001:0510. Відомості за вказаними фактами внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017110000000404 від 06 липня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 1 ст.197-1 КК України.

В подальшому 01.11.2019 кримінальні провадження № 42017110000000404 від 06.07.2017, № 42018171240000187 від 27.10.2018 та № 1201917015000312 від 01.11.2019 об`єднані в одне провадження, об`єднаному провадженню присвоєно № 42017110000000404.

Зазначено, що згідно даних Державного земельного кадастру та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 09.06.2017 комунальним підприємством «Реєстраційна служба» Оржицької районної ради було зареєстровано додаткову угоду від 06.06.2017 до договору оренди землі від 03.05.2012, кадастровий номер №5320880801:00:001:0510, між ОСОБА_1 та ТОВ «Мадег», відповідно до якої строк договору оренди продовжено на 10 років до 31.12.2027 року.

Вказано, що в ході досудового розслідування допитано в якості потерпілої ОСОБА_1 , з показів якої встановлено, що договір оренди з ТОВ «Мадег» вона не продовжувала, жодних додаткових угод з цього приводу не підписувала. Потерпіла вказала, що заперечувала проти продовження договору, та вимагала від директора ТОВ «Мадег» ОСОБА_4 повернення належної їй земельної ділянки. ОСОБА_1 по даному факту зверталась із заявою до Гребінківського районного суду Полтавської області, де було відкрито провадження у справі №528/715/17, в рамках якої проведено почеркознавчу експертизу і винесено рішення Гребінківського районного суду Полтавської області, відповідно до якого визнано додаткову угоду про продовження договору оренди землі, укладену з ТОВ «Мадег», недійсною.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 9,2504 га з кадастровим номером №5320880801:00:001:0510, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до рішення Гребінківського районного суду Полтавської області у цивільній справі №528/714/17 від 22 лютого 2019 року визнано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, укладеного ОСОБА_5 з ТОВ «Мадег» недійсною. Рішення набрало законної сили 26.03.2019. В ході проведення досудового слідства встановлено, що ОСОБА_5 планувала укласти договір оренди землі із ОСОБА_6 та 14.03.2019, отримавши витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дізналася, що 28.02.2019 (через шість днів після проголошення судового рішення у справі №528/714/17) державним реєстратором КП «Реєстраційна служба» Оржицької районної ради Полтавської області ОСОБА_7 було зареєстровано на підставі Договору оренди землі від 25.09.2019 речове право оренди її земельної ділянки з ТОВ «АГРО АСПЕКТ».

В ході досудового розслідування допитано в якості потерпілої ОСОБА_1 , з показів якої встановлено, що вона не укладала договору оренди з ТОВ «АГРО АСПЕКТ» і 21.03.2019 по даному факту вона звернулась до суду з позовною заявою, та на даний час справа розглядається в суді і проводиться судово-почеркознавча експертиза. А тому є обґрунтовані підстави вважати, що невстановлені службові особи ТОВ «АГРО АСПЕКТ» підробили підпис в договорі оренди на вказану земельну ділянку та надали його державному реєстратору для проведення державної реєстрації права оренди. ОСОБА_1 звернулась з клопотанням про проведення слідчих дій до СВ Гребінківського ВП, в якому вона просить звернутися до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту шляхом заборони будь-яким особам здійснювати будь-які реєстраційні дії, щодо земельної ділянки, що належить їй на праві приватної власності. В обґрунтування вказаного клопотання ОСОБА_1 надано копії двох листів-повідомлень про відновлення реєстраційних дій від 28.05.2002 за №1207/7 та від 28.05.2020 за №12-07/6 по вказаній земельній ділянці від державного реєстратора Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області ОСОБА_8 .

Вказується, з метою запобігання способам подальшого переоформлення вищезазначеного нерухомого майна, в ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту шляхом заборони вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій, оскільки встановлена сукупність підстав вважати, що вказане нерухоме майно є доказом злочину.

Правове обґрунтування накладення арешту у клопотання викладено з посиланням на такі правові норми.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 11 ст.70 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існує обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Заступник начальника СВ Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції Терещенко В.С. просить накласти арешт, на земельну ділянку з кадастровим номером №5320880801:00:001:0510 площею 9,2504 га, розташовану на території Березівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, власником якої являється ОСОБА_1 , шляхом встановлення заборони вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій щодо вказаної земельної ділянки.

У судовому засіданні заступник начальника СВ Гребінківського ВП ГУНП у Полтавській області, старший лейтенант поліції Терещенко В.С. клопотання підтримала за підстав, викладених в ньому. Просила задовольнити клопотання.

Власниця земельної ділянки ОСОБА_1 наполягала на задоволенні клопотання. Вказала, що незастосування цих дій може призвести до порушення права власності.

За наслідками розгляду поданого клопотання слідчий суддя прийшов таких висновків.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У клопотанні заступник начальника слідчого відділу поліції наводить мету та підставу для накладення арешту на земельну ділянку, перелік яких зазначено слідчим в клопотанні, зокрема – задля збереження речового доказу – з метою запобігання способам подальшого переоформлення вищезазначеного нерухомого майна шляхом заборони вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій, оскільки встановлена сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане нерухоме майно є доказом злочину.

При цьому, до матеріалів клопотання додано копію постанови про визнання речовим доказом земельної ділянки, на яку заступник начальника слідчого відділу за погодженням із процесуальним прокурором просить накласти арешт, а також докази, які вказують на спробу невідомими особами здійснити реєстраційні дії щодо земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження.

За положеннями ст. 171 КПК України клопотання про арешт майна повинно бути мотивованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном тощо.

Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, серед іншого, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт накладається для забезпечення збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися в клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

За положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На виконання вимог ч.5 ст.132, ч.2 ст.171 КПК України, слідчим до клопотання додано матеріали, які підтверджують заявлені ризики стосовно земельної ділянки.

Вказане вище свідчить про те, що клопотання заступника начальника слідчого відділу, погоджене процесуальним прокурором, належним чином обґрунтоване, доведено належними та допустимими доказами, що земельна ділянка, яка є об`єктом вчиненого злочину, відповідає критерію речового доказу, також доведено наявність наведених ризиків щодо земельної ділянки в частині можливого використання іншими особами без відповідних правових підстав шляхом незаконного проведення реєстраційних дій, таким чином слідчий суддя, врахувавши думку власниці земельної ділянки ОСОБА_1 , дійшов висновку про обґрунтованість накладення арешту на вказане майно, реальні обставини, що свідчать про актуальність та необхідність накладення арешту і реальні ризики, коли зволікання можуть спричинити не відшкодування шкоди, заподіяної злочином, що в свою чергу вказує на наявність підстав для встановлення заборони на вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій стосовно земельної ділянки, а тому такий вид забезпечення на даній стадії досудового розслідування відповідає критерію розумності та співрозмірності завданням кримінального провадження, на підставі чого клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ст.ст. 98, 131, 132, 170, 171, 173, 370, 372, 532 КПК,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання – задовольнити.

Накласти арешт на речовий доказ у кримінальному провадженні №42017110000000404, внесеному ЄРДР 06.07.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 КК України та ч. 1 ст.197-1 КК України, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером №5320880801:00:001:0510 площею 9,2504 га, розташовану на території Березівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, власником якої є ОСОБА_1 , шляхом встановлення заборони вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій щодо вказаної земельної ділянки.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст судового рішення складено 17.06.2020.

Слідчий суддя В. Шевченко