Рішення № 9422806, 26.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2010 р. Справа № 45/83-10

вх. № 2391/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, особисто

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ФО П ОСОБА_1, с.Пісочин

до ПП "Новіка", м. Харків

про стягнення 223314,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті вартості товарів в розмірі 223314,30 грн. мотивуючи невиконанням з боку відповідача своїх зобовязань щодо оплати поставленого позивачем товару по договору поставки № 12/01-1 від 12 січня 2009 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 24 березня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/83-10 розгляд справи було призначено на 26 квітня 2010 року об 11:10 год.

В судове засідання 26 квітня 2010 року позивач зявився, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, надав суду підписаний між сторонами акт звірки взаєморозрахунків на суму 223314,30 грн.

Відповідач в призначене судове засідання не з"явився, проте через канцелярію суду за вх. № 8488 надав відзив на позов, за яким позовні вимоги позивача в сумі 223314,30 грн. визнає в повному обсязі та просить розглядати справи без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

12 січня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 12/01-1.

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 договору позивач зобовязується поставити (передати) відповідачу, а відповідач зобовязується прийняти на оплатити товари, а саме: комбікорм 120 т. за ціною 189960,00 грн., карбамід - 2 т. за ціною 11600,00 грн. та аммофос - 4.т. за ціною 23333,32 грн.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що вартість (ціна) продукції, що поставляється за даним договором, вказується у видаткових накладних, які є невідємною частиною даного договору. Відповідач зобовязаний оплатити позивачу вартість продукції в строк до 15 грудня 2009 року. Оплата продукції здійснюється шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на рахунок позивача або оплатою готівковими коштами з каси відповідача.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобовязання по договору виконав в повному обсязі та поставив відповідачу товари за видатковими накладними № 0202-01 від 02 лютого 2009 року на суму 152947,88 грн., № 2703-1 від 27 березня 2009 року на суму 22750,00 грн., № 1509-1 від 15 вересня 2009 року на суму 36016,42 грн. та № 0110-1 від 01 жовтня 2009 року на суму 11600,00 грн., всього на загальну суму 223314,30 грн. Відповідач товари прийняв на підставі довіреностей № 12 від 02 лютого 2009 року, № 22 від 27 березня 2009 року, № 115 від 15 вересня 2009 року та № 121 від 01 жовтня 2009 року, проте, оплату в строки, встановлені п. 2.1. договору № 12/01-1 від 12 січня 2009 року не провів, чим порушив взяті на себе зобовязання по договору. Таким чином, невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору й стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Крім зазначеного, в матеріалах справи міститься підписаний між сторонами та скріплений печатками акт звіряння розрахунків за період з 26.04.2010 по 26.04.2010 року, відповідно до якого відповідач визначав наявну в нього заборгованість перед позивачем на суму 223314,30 грн.

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 223314,30 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 223314,30 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 2233,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Новіка", 61064, м. Харків, Комсомольське шосе, 36/2 (в тому числі з п/р 26004158622 в "Райффайзен Банк Аваль" в м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 30292136) на користь ФО П ОСОБА_1, 62416, АДРЕСА_1 (п/р 26008837888561 в ХОФ АКБ СР "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016, код НОМЕР_1) - 223314,30 грн. боргу, 2233,14 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення по справі № 45/83-10 підписано 28 квітня 2010 року.