Рішення № 9422605, 21.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2010 р. Справа № 45/99-10

вх. № 3059/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ситниченко О.В., доручення від 01.01.2010 року

відповідача - не з’явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Укравтозапчастина", м. Київ

до ТОВ "Юма-Агромаш", м. Харків

про стягнення 16147,35

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 14573,78 грн. основного боргу, 665,56 грн. інфляційних, 115,92 грн. річних, 792,09 грн. пені та відшкодувати позивачу витрати по сплаті державного мата та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов’язань за договором № 83 від 27 жовтня 2009 року, укладеного між сторонами.

Ухвалою суду від 02 квітня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/99-10 розгляд справи призначено на 21 квітня 2010 року.

Позивач в засідання суду 21 квітня 2010 року з’явився, надав додаткові докази по справі, які залучено судом до матеріалів справи.

Відповідач в засідання суду 21 квітня 2010 року не з’явився, витребувані судом докази суду не надав, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення із датою отримання відповідачем - 13 квітня 2010 року.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 02 квітня 2010 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

27 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 83 запасних частин з відстроченням оплати. Згідно умов договору позивач взяв на себе зобов’язання щодо передачі у власність відповідачу запасних частин (надалі - товар), найменуванням, партіями, у кількості, комплектності, асортименті та за ціною, які вказані в специфікаціях (додаток № 1 до договору); підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, кількості, комплектності, асортименту та ціни товару є прийняття відповідачем товару відповідно до видаткової накладної, яка після її підписання сторонами має силу специфікації. Відповідач, згідно умов договору, взяв на себе зобов’язання оплатити товар та прийняти його на умовах договору; відповідач повинен здійснити повну оплату вартості товару в термін 10 календарних днів з моменту отримання товару, що підтверджується документально шляхом складання накладної або акту приймання-передачі.

Згідно з видатковими накладними за період з 01 грудня по 10 грудня 2009 року позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 15534,44 грн., що підтверджено видатковими накладними та дорученнями відповідача на отримання ТМЦ, копії яких містяться в матеріалах справи.

В порушення взятих на себе зобов’язань за договором, а саме розділу 2 договору, відповідач розрахунок за отриманий від позивача товар на протязі 10 календарних днів в повному обсязі не здійснив. 19 лютого 2010 року відповідачем проведено частковий розрахунок на суму 960,66 грн., про що свідчить копія банківської виписки.

Заборгованість відповідача становить 14573,78 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 14573,78 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 14573,78 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

З посиланням на п. 5.2 договору та ст. 625 ЦК України позивачем також пред’явлено до стягнення 665,56 грн. інфляційних, 115,92 грн. річних та 792,09 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 договору передбачено за несвоєчасну оплату відповідачем товару пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Сума річних, інфляційних та пені підтверджена наданим розрахунком є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 161,47 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "Юма-Агромаш", 61017, м. Харків, вул. Котлова, 115 (в тому числі з п/р 26003218451500 в АКИБ "Укрсиббанк", МФО 351005, код ЗКПО 36224103) на користь ТОВ "Укравтозапчастина", 02088, м. Київ, вул. 1-го Травня, 1-А (п/р 26001301002008 в ВАТ "ВТБ Банк" м. Києва, МФО 321767, код ЗКПО 30722204) - 14573,78 грн. основного боргу, 665,56 грн. інфляційних, 115,92 грн. річних, 792,09 грн. пені, 161,47 грн. державного мита та 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення по справі № 45/99-10 підписано 23 квітня 2010 року