Ухвала суду № 94223251, 18.01.2021, Деснянський районний суд міста Києва

2-з/754/7/21

Справа № 755/19032/20

У Х В А Л А

18 січня 2021 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І. розглянувши заяву адвоката Натини Андрія Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2020 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса № 31635, виданого 08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем у виконавчому провадженні № 63726397, відкритому приватним виконавцем Клітченко Оксаною Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості у розмірі 8 629,97 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 грудня 2020 року справу № 755/19032/20 передано за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва.

В обґрунтування поданої заяви зазначається, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити утрудненим чи неможливим виконання рішення суду. Представник позивача стверджує, що при підтвердженні позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, які подані до суду, існують підстави вважати, що при продовженні виконання виконавчого напису приватного нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., будуть порушуватись права ОСОБА_1 та таке виконання призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали заяви, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною шостою статті 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

При цьому, ч. 9 ст. 185 ЦПК України встановлено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» за подання заяви про забезпечення позову (420,40 грн.), проте відповідно до квитанції, останній було зараховано на рахунок Дніпровського районного суду міста Києва, що суперечить положенням ст. 9 Закону України «Про судовий збір» та нормам, встановленим ЦПК України.

Відповідно до частини десятої статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову підлягає поверненню, оскільки її подано без додержання вимог визначених частиною шостою 151 ЦПК України.

Керуючись ст. 149, 151, 153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Натини Андрія Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику, роз`яснивши право на звернення з письмовою заявою, з дотриманням вимог статей 151, 152 ЦПК України.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.І. Гринчак