Вирок № 94218049, 18.01.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8139/19

Провадження № 1-кп/635/43/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання - Савченко В.В.,

за участю прокурора - Григорової Г.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220780000725 від 04.10.2019, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шарівка Валківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

- вироком Люботинського міського суду Харківської області від 27 березня 2000 року за ч.3 ст. 140, ч. 1 ст. 145 КК України до 3 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 650 грн.;

- вироком Харківського районного суду Харківської області від 08 лютого 2006 року за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- вироком Люботинського міського суду Харківської області від 11 травня 2011 року за ч.3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки, постановою Харківського районного суду Харківської області від 07.11.2011 року направлено для відбування покарання у вигляді 5 років позбавлення волі;

- вироком Люботинського районного суду Харківської області від 27 червня 2012 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі. Звільненого 09 березня 2017 року за відбуттям строку покарання;

- вироком Валківського районного суду Харківської області від 23 січня 2020 року за ч.1 ст.246 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

- вироком Київського районного суду м. Полтави від 02 березня 2020 року за ч.1 ст.204, ч.2 ст. 204, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів та з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У кінці серпня 2019 року близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, прибув до домоволодіння потерпілого ОСОБА_2 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де, переконавшись в тому, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, за допомого завчасно принесених із собою плоскогубців демонтував огорожу вказаного домоволодіння, а саме сітку - «рабиця», довжиною 30 м, висотою 1,5 м, розмір ячейки 50x50 мм вартістю - 857 грн. 25 коп.

Після скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану вище суму.

Крім того, в період часу з 01 жовтня 2019 року по 15 жовтня 2019 року близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_1 , діючи з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, прибув до домоволодіння потерпілої ОСОБА_3 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де, переконавшись у тому, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна через паркан проник на територію вказаного домоволодіння, звідки таємно викрав два алюмінієвих бідони ємкістю по 40 л кожний, вартістю за 1 шт. - 400 грн. 00 коп.

Після скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_4 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 800 грн. 00 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, пояснивши, що в кінці серпня 2019 року близько 15 години з домоволодіння потерпілого ОСОБА_2 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , за допомого плоскогубців демонтував огорожу вказаного домоволодіння - сітку - «рабиця», яку здав на приймальний пункт. Крім того, у жовтні 2019 року близько 16 години проник через паркан до домоволодіння потерпілої ОСОБА_3 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , звідки викрав два алюмінієвих бідони, які здав на приймальний пункт.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст. 185 КК України, у судовому засіданні доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 за епізодом крадіжки майна ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за епізодом крадіжки майна ОСОБА_3 - за ч. 3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він неодноразово судимий, в тому числі за корисливі злочини проти власності, неповнолітніх дітей не має, за місцем мешкання характеризується негативно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття у вчинених кримінальних правопорушеннях, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, ставленні обвинуваченого до скоєного, осуді своїх дій.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжких і тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за умисні злочини, але належних висновків для себе не зробив, продовжив свою злочинну діяльність та вчинив умисні злочини проти власності, що свідчить про стійку антисоціальну спрямованість його особи, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям в межах санкцій ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України з визначенням остаточного покарання на підставі статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. На думку суду, саме таке покарання є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів. Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1,75 КК України суд не вбачає.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі частини 1 статті 70 КК України остаточного покарання, виходячи з його виду й розміру. Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч.2,3 ст. 185 КК України, до постановлення вироку Валківського районного суду Харківської області від 23 січня 2020 року, за яким його засуджено за ч.1 ст. 246 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, та вироку Київського районного суду м. Полтави від 02 березня 2020 року, за яким його засуджено за ч.1 ст.204, ч.2 ст. 204, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів та з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, кожен з цих вироків слід виконувати самостійно.

Цивільні позови в кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на проведення судово-товарознавчих експертиз №22455 та № 22454 від 28 жовтня 2019 року, вартість яких складає 1570 грн. 00 коп., відповідно до ч. 2 статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід щодо обвинуваченого, не застосовувались.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню на підставі статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді двох років позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.

Вирок Валківського районного суду Харківської області від 23 січня 2020 року, за яким ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст. 246 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, та вирок Київського районного суду м. Полтави від 02 березня 2020 року, за яким ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.204, ч.2 ст. 204, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів та з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, - виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання після звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на проведення судово-товарознавчих експертиз №22455 та № 22454 від 28 жовтня 2019 року у сумі 1570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) грн. 00 коп.

Речові докази - сітку «рабиця», передану на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 , та два алюмінієвих бідона, передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3 , - після набрання вироком законної сили вважати повернутими законним володільцям.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.М. Савченко