Рішення № 94214908, 15.01.2021, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/6528/20

Провадження № 2-а/946/26/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 січня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді: Бальжик О.І.

за участю секретаря: Нікітіної Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області та інспектора батальйону №4 роти №1 Управління патрульної поліції в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Гросу Федора Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 09.10.2020 року адвокат Щербаков С.Ю. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області (надалі - УПП в Миколаївській області) та інспектора батальйону №4 роти №1 УПП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Гросу Ф.В. про скасування постанови серії ЕАМ №3212990 від 29.09.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України. Крім того, вважає, що при винесенні постанови було грубо порушені його права, передбачені ст.268 КУпАП, зокрема, він був позбавлений права на захист. Постанова по справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, оскільки відсутнє посилання на технічний засіб, яким здійснено відеозапис. Крім того, поліцейський порушив процесуальний порядок розгляду справи, визначений КУпАП, адже жодного розгляду справи не було; поліцейський обмежився формальним складанням постанови без дотримання встановленої законом процедури, чим порушив ст.ст.276, 277, 277-2, 278-281 КУпАП.

ІІ. Процедура та позиції учасників справи

2.1. 12.10.2020 року ухвалою судді позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.13).

2.2. Сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгулу справи, у судове засідання не з`явилися. Представник позивача звернувся із заявою про розгляд справи у їх відсутність (а.с.28). Відповідач, представника не направив, своєї думки щодо позову не висловив.

2.3. Під час розгляду справи здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

ІІІ. Релевантні джерела правового регулювання

3.1. Конституція України

Стаття 19. […] Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

3.2. Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України).

Стаття 2. Завдання та основні засади адміністративного судочинства

[…] 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 9. Змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі

1. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості […].

Стаття 73. Належність доказів

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення […].

Стаття 74. Допустимість доказів

1. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом […].

Стаття 77. Обов`язок доказування

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин […].

5. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

3.3. Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Стаття 8. Чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення […].

Стаття 122. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху

[…] порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 251. Докази

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 252. Оцінка доказів

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 280. Обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність […].

Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі […].

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: […] технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався) […].

3.4. Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395.

III. Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

1. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

2. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені […] частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

IV. Постанова по справі про адміністративне правопорушення

1. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

2. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП […]

5. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

3.5. Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.2003 року за №3353-ХІІ

Стаття 41. Правила дорожнього руху

[…] Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3.6. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 року за №46.

Розділ 1. Загальні положення

Пункт 1.3. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пункт 1.9. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Розділ 8. Регулювання дорожнього руху

Пункт 8.4. Дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи:

[…] г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Розділ 33. Дорожні знаки

Пункт 4. Наказові знаки

Підпункт 4.2. «Рух праворуч»

Пункт 7. Таблички до дорожніх знаків

Підпункт 7.5.1. «Вид транспортного засобу». Показують вид транспортного засобу, на який поширюється дія знака. Табличка 7.5.1 поширює дію знака на вантажні автомобілі (у тому числі з причепом) з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т, 7.5.3 - на легкові автомобілі, а також вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою до 3,5 т.

ІV. Оцінка та висновки суду

4.1. Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд приходить такого висновку.

4.2. У судовому засіданні встановлено, що 29.09.2020 року інспектором УПП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції Гросу Ф.В. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень. Як вбачається з вказаної постанови, 29.09.2020 року о 18 год. 50 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Scania 214» реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Космонавтів, 68А в м. Миколаїві, не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч» з додатковою табличкою 7.5.1 «Вид транспортних засобів» та проїхав прямо в зоні дії знаку, чим порушив п.8.4 «7» ПДР (а.с.4).

4.3. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться у нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

4.4. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

4.5. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними і допустимими доказами.

4.6. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Зокрема, підставою для накладення інспектором поліції штрафу може бути фото- та відеофіксація, показання свідків тощо. Доказом порушення не може бути візуальне спостереження працівником поліції.

4.7. Даний висновок співпадає з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 23.10.2019 року у справі №337/10134/17.

4.8. Обов`язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача у даній справі відповідно до ст.77 КАС України покладений на відповідача - суб`єкта владних повноважень.

4.9. Будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, зокрема, показань технічних приладів або технічних засобів, якими зафіксовано факт порушення позивачем ПДР, пояснення свідків тощо, відповідачем не надано, у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості встановити факт вчинення або не вчинення позивачем вказаного порушення.

4.10. В даному випадку наявні лише доводи позивача про те, що ПДР він не порушував, а також постанова, яка є предметом оскарження. Проте, оскаржувана постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, а тому, на думку суду, не є беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення.

4.11. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до УПП в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

4.12. Що стосується позову ОСОБА_1 до інспектора батальйону №4 роти №1 УПП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Гросу Ф.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, суд виходить з такого.

4.13. За змістом статті 122 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами внутрішніх справ (Національною поліцією). При цьому, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

4.14. Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції при розгляді справ про адміністративні правопорушення діють від імені органів Національної поліції, а тому вони не наділені самостійною процесуальною правоздатністю в рамках розгляду справ даної категорії у судовому процесі.

4.15. Таким чином, вбачається, що належним відповідачем у справах щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції, а не працівник органу, а отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора батальйону №4 роти №1 УПП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Гросу Ф.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України та, відповідно, задоволенню не підлягають.

4.16. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати мотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення.

Суд вважає за можливе не давати оцінку іншим доводам позивача, оскільки вони на висновки суду не впливають.

V. Судові витрати

5.1. У відповідності до вимог ч.1 ст.139 КАС України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420 гривень 40 копійок (а.с.3).

Керуючись ст.ст.2, 9, 73, 74, 77, 241-246, 286, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити.

2. Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3212990 від 29.09.2020 року, винесену інспектором батальйону №4 роти №1 Управління патрульної поліції в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції Гросу Федором Васильовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, - скасувати.

3. Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 , - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

4. У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора батальйону №4 роти №1 Управління патрульної поліції в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Гросу Федора Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - відмовити.

5. Стягнути з Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 54056, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1Б/1, код ЄДРПОУ: 40108646) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), витрати зі сплати судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції.

6. Копії постанови надіслати для відома сторонам.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.І.Бальжик