
Березівський районний суд Одеської області
18.01.2021
Справа № 494/32/18
Провадження № 2/494/207/21
У Х В А Л А
про залишення без руху
18.01.2021 м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Панчишин А.Ю., ознайомившись з матеріалами цивільної справи №494/32/18 за позовом ОСОБА_1 до Березівської міської ради Одеської області, Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області, Березівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій незаконними та протиправними,-
В С Т А Н О В И В:
14.01.2021 року згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями до провадження судді Березівського районного суду Одеської області Панчишина А.Ю. надійшла цивільна справа №494/32/18 за позовом ОСОБА_1 до Березівської міської ради Одеської області, Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області, Березівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій незаконними та протиправними.
Перевіривши матеріали заяви, суддя доходить висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Згідно вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заяваповинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
ОСОБА_1 всупереч вищевказаної норми не зазначила повне найменування відповідачів та вказала скорочене найменування організацій, а саме: Березівське ПУЖКХ в Одеській області та Березівська райдержадміністрація в Одеській області; не зазначено ідентифікаційні коди відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; не вказано номер і серію паспорта або ідентифікаційний код позивачки; відсутня інформація щодо електронної адреси ОСОБА_1 та офіційної електронної адреси відповідачів; не вказано номери засобів зв`язку сторони по справі – Березівської районної державної адміністрації Одеської області.
Згідно вимог п.6 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
Однак, ОСОБА_1 в поданій позовній заяві не зазначає відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Крім того, у порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, до позовної заяви не додано перелік документів, які б підтверджували обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивачки; не зазначено відомостей щодо доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Пунктом 5 ст. 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У порушення норм чинного законодавства, ОСОБА_1 не подала докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який позивачем не надано.
Згідно п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві повинні міститься відомості щодо підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачка у позовній заяві зазначене підтвердження не вказала.
Одночасно суд звертає увагу на той факт, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 9 ЦПК України, так як викладена не державною мовою.
Згідно ч. 1 ст. 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Відповідно до ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. А відтак, позивачці слід подати позовну заяву на державній мові.
Що стосується судового збору, то суд зазначає наступне.
Так, у позовній заяві позивачка вказує про необхідність звільнення її від сплати судового збору. Свої вимоги мотивує тим, що вона є споживачем у відносинах з відповідачами, тому за приписами Закону України «Про захист прав споживачів» вона звільняється від сплати судового збору.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Відповідно до положень статей 175, 177 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до частини третьої «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Суд вважає зазначити, що вказана пільга щодо сплати судового збору підлягає застосуванню лише у випадку коли позивач пред`явив позов, пов`язаний з порушенням його прав як споживача.
Поряд з цим ОСОБА_1 в поданій позовні заяві ставить майнові та немайнові вимоги не пов`язані з порушенням її прав як споживача, а саме в пункті 5 прохальної частини позовної заяви, остання просить визнати неправомірною бездіяльність Березівського ПУЖКГ Березівської міської ради по нескладені актів відносно ОСОБА_2 ; в пункті 7 просить визнати незаконною відповідь Березівського ПУЖКХ від 12.01.2018 року; в пункті 10 просить зобов`язати Березівську міську рада вирішити питання стосовно притягнення до відповідальності ОСОБА_2 ; в пункті 13 просить стягнути в її користь з Березівської міської ради та Березівського ПУЖКГ кошти на виготовлення проектної документації.
Враховуючи викладене, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, стосовно зазначених в попередньому абзаці вимог судом не встановлені.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у чинній редакції визначено, що за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції про його сплату.
Враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на день звернення до суду із позовною вимогою становив 1762,00 грн, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за майнові та немайнові вимоги у розмірі 704,80 грн.+704,80=1409,60 грн.
Згідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Також, слід роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог по усуненню недоліків поданого позову, що були підставою для його залишення без руху він буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 258, 260-263 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Березівської міської ради Одеської області, Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області, Березівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій незаконними та протиправними – залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення поданої заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних в ухвалі недоліків поданий позов буде вважатись неподаним відповідно до положень ч.3 ст.185 ЦПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Панчишин А.Ю.
Судове рішення № 94214574, Березівський районний суд Одеської області було прийнято 18.01.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 494/32/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: