Рішення № 9421442, 15.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.10 Справа № 18/97/10

Суддя

за позовом: товариства з обмеженою відповідністю виробничо-транспортне підприємство “Будкомплект” (юридична адреса: 49017, м. Дніпропетровськ, вул. Матлахова, 14, фактична адреса: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Володі Дубиніна, 3)

до відповідача: закритого акціонерного товариства “Дніпробуд” (69006, м. Запоріжжя, вул.Леонова, 1-а)

про стягнення 9 487,27 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Денисенко В.М., довіреність № 1 від 25.12.2008 р.;

від відповідача: Пахомова О.Ф., довіреність № 01-1/20 від 26.01.2010 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 23.03.2010 року звернувся позивач –товариство з обмеженою відповідністю виробничо-транспортне підприємство “Будкомплект” з позовною заявою до відповідача –закритого акціонерного товариства “Дніпробуд” про стягнення 9 487,27 грн., а саме: 7 876,61 грн. втрат від інфляції та 1610,66 грн. 3 % річних, на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 03.02.2010 р. у справі № 18/214/09, ст.ст. 11, 509, 526, 527, 530, 625 ЦК України, ст. 216 ГК України.

Ухвалою суду від 26.03.2010 року порушено провадження у справі № 18/97/10, судове засідання призначено на 15.04.2010 р.

У судовому засіданні 15.04.2010 р., представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, надав витребувані документи, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, надав суду відзив, в якому відповідач зазначив, що договір між позивачем та відповідачем на поставку гранітної продукції відсутній, тому строк виконання боржником свого обов’язку щодо сплати грошових коштів не встановлений, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Судом, наданий відзив, залучений до матеріалів справи та прийнятий до уваги.

Розгляд справи був закінчений 15.04.2010 р., в судовому засіданні, за згодою представників сторін, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортне підприємство “Будкомплект” поставило, а структурний підрозділ Дніпродзержинського заводу ЗАТ “Дніпробуд” прийняв щебінь на загальну суму 239638,00 грн., що підтверджується видатковою накладною за № РН-0000487 на суму 105690,00 грн. та видатковою накладною за № РН-0000507 на суму 133948,00 грн. обидві від 09.06.2008 р. Вартість отриманого від позивача щебеню була сплачена структурним підрозділом Дніпродзержинського заводу ЗАТ “Дніпробуд” лише частково, а саме в сумі 204700,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками. Структурний підрозділ Дніпродзержинського заводу ЗАТ “Дніпробуд” припинив своє існування, в зв’язку із ліквідацією, борг в сумі 34938,00 грн., за поставлений ТОВ ВТП “Будкомплект”, залишився несплаченим.

Таким чином, умови господарського зобов’язання, щодо оплати поставленого товару, не були виконані, в зв’язку із чим, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області із вимогою про стягнення із ЗАТ “Дніпробуд” боргу у сумі 34 938,00 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.02.2010 р. у справі №18/214/09, були задоволені позовні вимоги ТОВ ВТП “Будкомплект” до ЗАТ “Дніпробуд”, стягнуто із ЗАТ “Дніпробуд” на користь ТОВ ВТП “Будкомплект” 34 938 грн. основного боргу та судові витрати. Рішення у справі № 18/214/09 від 03.02.2010 р. набрало законної сили з 01.03.2010 р. і 05.03.2010 р. на його виконання, судом був виданий відповідний наказ.

Пунктом 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки, під час розгляду справи № 18/214/09, в частині стягнення із відповідача втрат від інфляції та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов’язання позивачу було відмовлено з посиланням на те, що первісно вказані вимоги не були заявлені, судом була розглянута вимога про стягнення із ЗАТ “Дніпробуд” на користь ТОВ ВТП “Будкомплект” 34 938,00 грн. боргу.

Зазначене стало приводом для звернення ТОВ ВТП “Будкомплект” до суду із окремим позовом про стягнення із ЗАТ “Дніпробуд” 7 876,61 грн. втрат від інфляції та 1 610,66 грн. 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Правовідносини сторін були врегульовані у спрощений спосіб, шляхом обміну письмовими документами. Строки виконання зобов’язання щодо оплати поставленого товару не були обумовлені сторонами. Законодавець передбачив таку ситуацію, та врегулював це наступним чином: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (приписи ст. 530 ЦК України).

На виконання вимог Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості (вих. № 383, від 21.08.2008 р.), яка отримана відповідачем 27.08.2008 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 26479. Оскільки сторони не визначили строк виконання зобов’язання, то воно вважається таким, що підлягає виконанню (згідно із положеннями Цивільного кодексу України, зокрема ст. 530 ЦК України) у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги позивачем. Таким чином, керуючись ст. 530 ЦК України, позивач просить суд стягнути із відповідача втрати від інфляції та 3 % річних, починаючи з 05.09.2009 р. (включно) (вимога вих. № 383, від 21.08.2008 р. отримана 27.08.2008 р. та 7 днів на виконання).

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 876,61 грн. –втрат від інфляції та 1 610,66 грн. –3 % річних, підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних –є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена також в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Щодо стягнення із відповідача 1610,66 грн. 3 % річних за період часу з 05.09.2008 р. по 28.02.2010 р., суд вважає дану вимогу такою, що підлягає задоволенню частково, а саме, в частині стягненні з відповідача 1604,26 грн. 3 % річних, в іншій частині даної вимоги, а саме у сумі 6,40 грн., суд відмовляє позивачу у задоволенні позову, у зв’язку із невірним розрахунком.

Вимогу про стягнення із відповідача 7 876,61 грн. втрат від інфляції (за період часу з 05.09.2008 р. по 18.09.2008 р. у сумі 714,32 грн. та за період часу з 07.10.2008 р. по 28.02.2010 р. у сумі 7162,29 грн.), суд вважає такою, що підлягає задоволенню, так як, перевіривши розрахунок суми втрат від інфляції за вказаний позивачем період, суд встановив, що сума належна до стягнення є навіть більшою ніж заявлено до стягнення, отже задовольняється вимога в сумі, зазначеній позивачем: 7876,61 грн.

В цілому, позов задовольняється частково.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача є хибними та спростовані вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з закритого акціонерного товариства “Дніпробуд” (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1-а, код ЄДРПОУ 00116346, р/р 26001318038820 ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010) на користь товариства з обмеженою відповідністю виробничо-транспортне підприємство “Будкомплект” (юридична адреса: 49017, м. Дніпропетровськ, вул.Матлахова, 14, фактична адреса: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Володі Дубиніна, 3, код ЄДРПОУ 13452399, п/р 26003016600301 ХФ АТ “Брокбізнесбанк”, МФО 352372) 1 604 (одну тисячу шістсот чотири) грн. 26 коп. –3 % річних, 7 876 (сім тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 61 коп. втрат від інфляції, 101 (сто одну) грн. 93 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 26.04.2010 р.