Постанова № 94214351, 18.01.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/2/21

Провадження №1-кс/487/487/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2021 року м.Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Боброва І.В., за участю секретаря судового засідання Римчук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, Балаєнка М.С. про арешт майна по кримінальному провадженню №62020150000001125 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06.01.2021 слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, Балаєнко М.С., за погодженням з прокурором відділу прокуратури Миколаївської області Свірсою О.О., в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 17.11.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020150000001125, звернувся з клопотанням, в якому просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно 05.01.2021 в ході обшуку транспортного засобу «ВАЗ 2101», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , розташованого навпроти будинку № 14-А по вул. Кузнечній в смт. Костянтинівка, Арбузинського району, Миколаївської області, а саме на мобільний телефон марки «MI» imei: НОМЕР_2 , НОМЕР_2 та на мобільний телефон марки «Nokia», imei: НОМЕР_3 .

Підставою для внесення клопотання стало те, що вказане майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчий до судового засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розглянути клопотання за своєї відсутності, вимоги клопотання підтримав.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

З матеріалів клопотання встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020150000001125 від 17.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється Миколаївською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідування встановлено, що наказом Міністра юстиції України Малюськи Д.Л. від 23.10.2020 № 2775/7 на підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.10.2020 покладено виконання обов`язків начальника Державної установи «Арбузинська виправна колонія (№83)».

Крім цього, наказом начальника державної установи «Арбузинська виправна колонія (№83)» Пенчака С.В. № 94/ОС-18 від 25.06.2018 на посаду оперуповноваженого оперативного відділу ДУ «Арбузинська виправна колонія (№83)» призначено ОСОБА_2 .

Перебуваючи на вказаних посадах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», примітки 1 до ст. 364 КК України, є службовими особами, які за спеціальними повноваженнями здійснюють функції представників влади та являються працівниками правоохоронного органу.

Крім цього, відповідно до примітки 2 до статті 368 КК України, ОСОБА_1 , як керівник органу державної влади, є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Працюючи на вказаній посаді, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корисливий корупційний злочин з використанням свого службового становища за наступних обставин.

Так, в ДУ «Арбузинська виправна колонія (№ 83)», розташованій за адресою: Миколаївська область, Арбузинський район, смт. Костянтинівка, вул. Володимирська, 1, з січня 2019 року відбуває покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засуджений вироком Святошинського районного суду міста Києва від 20.07.2017 за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років та 1 місяця позбавлення волі.

На початку грудня 2020 (більш точні дату та час у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від засудженого ОСОБА_3 , який звертався до нього з проханнями про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

З метою реалізації свого умислу, ОСОБА_1 вступив в злочинну змову з оперуповноваженим оперативного відділу ДУ «Арбузинська виправна колонія (№83)» ОСОБА_2 , якому повідомив про свої наміри та отримав від нього згоду на спільне одержання шляхом вимагання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 .

Так, на початку грудня 2020, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем служби на території ДУ «Арбузинська виправна колонія (№ 83)», для реалізації свого спільного злочинного умислу, висловили засудженому ОСОБА_3 вимогу надати їм грошові кошти в сумі 13 000 гривень за вирішення питання, щодо його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

При цьому, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , з метою конспірації їх спільних злочинних намірів, надав ОСОБА_3 номер банківської картки АТ "ОЩАДБАНК", а саме № НОМЕР_4 та повідомив про необхідність перерахування обумовленої суми неправомірної вигоди на вказаний рахунок.

В свою чергу, ОСОБА_3 , не маючи можливості особисто перерахувати грошові кошти у зв`язку із відбуванням покарання в ДУ «Арбузинська виправна колонія (№83)», вимушено звернувся до своєї знайомої ОСОБА_5 з проханням здійснити переказ грошових коштів на наданий ОСОБА_2 номер банківської картки, при цьому повідомив їй про протиправність дій посадових осіб виправної колонії та необхідність звернутися до правоохоронних органів за фактом вимагання з нього неправомірної вигоди.

В подальшому, а саме 05.01.2021, приблизно о 07.00 год. ОСОБА_5 , діючи на прохання ОСОБА_3 , та виконання незаконних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перебуваючи в готелі Україна, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 73, за допомогою терміналу обслуговування перерахувала на банківську картку АТ "ОЩАДБАНК" № НОМЕР_4 неправомірну вигоду у розмірі 13 000,00 грн. за вирішення питання щодо умовно-дострокового звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання, про що останній повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Того ж дня, 05.01.2021 після одержання неправомірної вигоди у вищевказаний спосіб, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було викрито працівниками правоохоронних органів.

05.01.2021 оперуповноваженого оперативного відділу ДУ «Арбузинська виправна колонія (№83)» ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України, у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

06.01.2021 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час проведення на підставі ухвали слідчого судді 05.01.2021 обшуку транспортного засобу марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , розташованого навпроти будинку № 14-А по вул. Кузнечній в смт. Костянтинівка, Арбузинського району, Миколаївської області виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «MI» imei: НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Nokia», imei: НОМЕР_3 .

Частиною 7 статті 237 КПК України передбачено, що вилучені під час обшуку речі, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, вказане майно є тимчасово вилученим майном.

Постановою слідчого від 05.01.2021 зазначене вище майно визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, слідчим доведено, що зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Також доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існує необхідність накладення арешту на це майно для забезпечення збереження його.

Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна.

З урахування викладеного, слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, Балаєнка М.С. про арешт майна по кримінальному провадженню №62020150000001125 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на вилучене майно 05.01.2021 в ході обшуку транспортного засобу «ВАЗ 2101», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , розташованого навпроти будинку № 14-А по вул. Кузнечній в смт. Костянтинівка, Арбузинського району, Миколаївської області, а саме на мобільний телефон марки «MI» imei: НОМЕР_2 , НОМЕР_2 та на мобільний телефон марки «Nokia», imei: НОМЕР_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Заводського

районного суду міста Миколаєва І.В.Боброва