Ухвала суду № 94213097, 18.01.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/234/21

провадження №2/619/412/21

Ухвала

18 січня 2021 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області, суддя Нечипоренко І.М.

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Пересічанська селищна рада Харківського району Харківської області.

Питання, що вирішується ухвалою.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить встановити факт володіння ОСОБА_2 житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності за набувальною давністю; визнати за нею право власності на зазначений житловий будинок у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як роз`яснено у п.п. 15, 16 Постанови №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК ( в редакції до 15.12.2017) передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятоюстатті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Так, позивачем не зазначено ціну позову.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон), ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,8 грн - 10510,0 грн).

А також, відповідно п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон), ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн).

Частиною 3 статті 6 Закону передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи, що позивачем заявлено як вимогу немайнового так і майнового характеру, при цьому, сплачено судовий збір лише 840,80 грн, то їй необхідно доплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру у розмірі 1% від вартості вищевказаного будинку, за наступними реквізитами: отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Дергачі/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA878999980313161206000020599, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрації України, 050), наявність відомчої однаки: "00" Без деталізації за відомчою ознакою.

В п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року роз`яснено, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (ст. 121 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017) або залишення заяви без розгляду (п.8.ч.1ст. 207 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017).

Як передбачено ч. ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 2 ст. 95 ЦПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як роз`яснено в п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК (в редакції до 15.12.2017). У зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Позовна заява не містить даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо належності вищевказаного спадкового будинку станом на момент звернення до суду.

Крім того, позивач зазначає про належність померлим батьку ОСОБА_3 і матері ОСОБА_4 житлового будинку АДРЕСА_1 . При цьому не надає докази на підтвердження даної обставини або клопотання про їх витребування.

Також позивачем до позовної заяви не додано копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 .

А також, зі змісту позовних вимог убачається, що позивач просить визнати право власності на вищевказаний житловий будинок, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого, ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому не надає зазначений заповіт.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, позивачем до позову додано копії письмових доказів, та при цьому, не підтверджена відповідність копії письмових доказів оригіналу, який знаходиться у позивача із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст .ст. 177, 185, 318, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності залишити без руху.

Повідомити представника позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ухвали для їх усунення.

Якщо позивач (представник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. М. Нечипоренко