Рішення № 9421308, 14.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.10 Справа № 28/78/10

Суддя

За позовом: Придніпровське міжрайонне управління водного господарства, Запорізька область, Василівський район, м.Дніпрорудне

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Головко О.П., довіреність №632 від 08.12.09

від відповідача: ОСОБА_1 особисто

Заявлені вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 35.413грн.92коп. основного боргу на підставі договору № 9 від 22.04.2009р. про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур, 4000грн.55коп. пені та 699грн.53коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.03.2010р. порушено провадження у справі №28/78/10, судове засідання призначено на 14.04.10р.

Представниками сторін було заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представники позивача наполягають на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Суд визнав надані документи достатніми для прийняття рішення. На підставі чого, у відповідності до норм ст. 85 ГПК України представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 22 квітня 2009 року між Придніпровським міжрайонним управлінням водного господарства (надалі - Позивач) та Фізичною особою підприємцем - ОСОБА_1 (надалі-Відповідач) був укладений договір № 9 про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур, відповідно до якого (п 2.1.1.) Позивач був зобов'язаний здійснювати подачу води, що відповідає якості в джерелі зрошення, згідно з планом поливу відповідно до заявки Замовника протягом поливного сезону 2009 року, а Відповідач в свою чергу - своєчасно та в повному обсязі оплачувати Позивачеві вартість послуг з подачі замовлених обсягів води.

Згідно з умовами п. 2.1.3 Договору Позивач зобов'язаний забезпечувати облік поданої води по погодженому з Відповідачем методу і облік використаної при цьому електроенергії по встановлених у точках водовиділу приладах обліку відповідно до умов, викладених в протоколі договірної ціни.

На підставі п. 3.2.3. Позивач щомісячно готує і спільно з Відповідачем підписує двосторонні акти про надання послуг з подачі-прийому води.

Згідно з п. 4.1. вказаного Договору оплата вартості послуг з подачі води на полив зрошувальних земель здійснюється за договірною ціною вартості послуг з подачі 1 куб. м. води за фактично подані обсяги води відповідно до положень Методики формування ціни на подачу води на зрошення, промислові та комунальні потреби, затвердженої наказом Держводгоспу №233 від 29.11.06р.

Пунктом 4.4. Договору вставлено, що Відповідач не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним, здійснює остаточний розрахунок за послуги з подачі води згідно з актом подачі - прийому води, але не менше суми, необхідної для сплати використаної електроенергії та Податку на додану вартість за звітний місяць.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Як зазначає позивач, не отримавши гроші від Відповідача, він був вимушений сплатити власні кошти для сплати Податку на додану вартість за звітний місяць та використаної електроенергії.

Згідно з розрахунком, проведеним Позивачем та актами подачі-приймання води: за квітень 2009 р. від 30.04.09р., травень 2009 р. від 01.06.09р., за червень 2009р. від 01.07.09р., за липень 2009р. від 31.07.09р., серпень 2009р. від 01.09.09р., вересень 2009р. від 01.10.09р. (копії додаються) за період з квітня по жовтень Відповідачу надано послуг на загальну суму 140313,27 гривень, що є свідченням виконання Позивачем своїх обов'язків по договору.

Протягом поливного сезону Відповідачу були виставлені рахунки № 103 від 01.05.09р., № 183 від 03.06.09р., №259 від 03.07.09р., №340 від 04.08.09р., №423 від 02.09.09р, №501 від 02.10.09р. (копії додаються) на загальну суму 140313,27 гривень. Станом на 12.02.2010 року згідно з виписками банку Відповідачем з початку сезону оплачено рахунки на суму 104899,35 гривень за надані послуги в 2009 році (копії довідок про одержання коштів додається).

Таким чином, заборгованість за надані послуги в 2009р. склала 35.413грн.92коп.

В звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на його адресу була направлена претензія №3 від 25.09.2009р. з проханням погасити суму боргу.

У відповіді на претензію від 02.10.2009р. відповідач суму боргу визнав в повному обсязі та зобовязався сплати виниклу заборгованість до 10.10.2009р.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за надані послуги у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Факт наявності заборгованості у розмірі 35.413грн.92коп. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не предявив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 35.413грн.92коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За порушення виконання умов договору позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 4000грн.55коп.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.3. Договору у разі виникнення заборгованості Відповідача перед Позивачем, перший сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені від суми заборгованості з дня її виникнення за кожен день прострочення оплати послуг.

Згідно з розрахунком позивача до стягнення пред'явлена сума пені за період прострочення з 01.07.2009р. по 31.12.2009р. у розмірі 4000грн.55коп.

Дана вимога заявлена позивачем обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Крім того, за порушення грошового зобовязання позивачем предявлені вимоги про стягнення 3% річних у сумі 699грн.53коп.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інший розмір відсотків договором не встановлений.

Відповідно до розрахунку позивача сума річних за період прострочення з 01.07.2009р. по 31.12.2009р. складає 699грн.53коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Таким чином, вимоги про стягнення річних документально підтверджені, нормативно обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526,611,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) на користь Придніпровського міжрайонного управління водного господарства (71632, Запорізька область, Василівський район, м.Дніпрорудне-2, вул. Нижня, 6, р/р 35221002003874 ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 36381844) 35.413(тридцять пять тисяч чотириста тринадцять)грн.92коп. основного боргу, 4000(чотири тисячі)грн.55коп. пені, 699(шістсот девяносто девять)грн.53коп. 3% річних, 401(чотириста одна)грн.14коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 19 квітня 2010р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді__О.П. Самойленко

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення господарського суду може бути оскаржена сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.