Рішення № 94212835, 13.01.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

13.01.2021 Справа 337/3276/20

Провадження № 2/337/90/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2021 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Побережної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, стягнення судового збору,

в с т а н о в и в:

У серпні 2020 року представник ЗМР звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивує тим, що будинок АДРЕСА_1 є власністю територіальної громади м.Запоріжжя, в особі ЗМР. Вищевказаний будинок знаходиться на обслуговуванні КП «Наше місто» ЗМР. В кімнаті № НОМЕР_1 , загальною площею 26,30 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 , 1999 року народження. Наказом МКП «Основаніє» від 03.09.2013 року про зміни площ гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 на підготовку документів для приватизації кімнат в гуртожитку, було змінено нумерацію кімнат, але відповідач не звернувся для переоформлення ордера на нову кімнату № НОМЕР_2 , тому ОСОБА_1 залишився зареєстрованим у кімнаті № НОМЕР_1 . Згідно актів, складених комісією КП «Наше місто» від 04.03.2020 року, 04.02.2020 року, 22.01.2020 року, 19.12.2019 року, 20.11.2019 року, 24.10.2019 року за участю мешканців кімнат АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначеного гуртожитку, підтверджено факт не проживання ОСОБА_1 з 2015 року за місцем реєстрації, його місцезнаходження не відоме. Просив визнати відповідача ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням –кімнатою АДРЕСА_3 .

Ухвалою від 26.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, визначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов та заяв по суті справи.

В судовому засіданні представник позивача Запорізької міської ради позов підтримав. Суду пояснив, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований у гуртожитку, у кімнаті АДРЕСА_3 , з 2015 року. Раніше в кімнаті була зареєстрована ще його мати ОСОБА_2 , яка 29.05.2020 року самостійно знялася з реєстрації. Відповідач ОСОБА_1 не проживає у кімнаті, приблизно з 2015 року, кімната зачинена, туди ніхто не приходить. Про те що в кімнаті ніхто не проживає повідомило КП «Наше місто» ЗМР, яке склало відповідні акти. Просить визнати відповідача ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням –кімнатою АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, поважну причину не явки суду повідомив, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Як вбачається з довідкиДепартаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 25.08.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 з 28.04.2015 року по теперішній час (а.с.26), саме за цією адресою відповідач повідомлявся про розгляд справи.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, разом з позовною заявою та додатками до позову, відповідач не отримав, вони повернуті суду з відміткою поштового відділення зв`язку «адресат відсутній» (а.с. 35 ).

Відповідач не скористався можливістю передбаченою ст. 178 ЦПК України, відзив на позов не надав.

Виклики в наступні судові засідання ОСОБА_1 не отримав, конверти повернуто суду з відміткою поштового відділення зв`язку: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.60, 62, 82).

Крім того, відповідач повідомлявся про розгляд справи в Хортицькому районному суді м.Запоріжжя 26.11.2020 року, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України https://court.gov.ua/unknown/.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача.

У судовому засіданні представник третьої особи КП «Наше місто» ЗМР підтримав позовні вимоги позивача. Суду пояснив, що відповідач ОСОБА_1 не проживає у кімнаті АДРЕСА_3 , про що неодноразово складалися акти, останній акт складено 05.11.2020 року.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи КП «Наше місто» ЗМР, свідків, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши подані сторонами докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у зв`язку з наступним.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності належить Територіальній громаді м.Запоріжжя в особі ЗМР (а.с. 7, 8).

З копії особового рахунку № НОМЕР_3 , кімната № НОМЕР_1 , в блоці № НОМЕР_2 , по АДРЕСА_1 перебуває у користуванні ОСОБА_2 , нарахування послуг ведеться на 2 особи (а.с. 11).

За надані послуги проведено нарахування за період з вересня 2016 року по серпень 2020 року у розмірі: за утримання будинку- 4357 грн. 28 коп., за спожитий газ - 804 грн. 74 коп.; за електроенергію - 513 грн., остання оплата наданих послуг на загальну суму 461 грн. здійснена у грудні 2018 році (а.с. 12).

Як вбачається з актів від 24.10.2019 року, 20.11.2019 року, 19.12.2019 року, 22.01.2020 року, 04.02.2021 року, 04.03.2020 року обстеження житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_5 на предмет фактичного проживання мешканців встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не проживають у вказаній кімнаті (а.с. 13, 14, 15, 16, 17, 18).

Актом від 18.11.2020 року підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_4 вільна, особисті речі мешканців відсутні, комунальні послуги не сплачуються (а.с. 69).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив,

що він живе у блоці № 62, на одному поверсі з кімнатою АДРЕСА_6 , яка на даний час має нумерацію кімната № НОМЕР_2 . Раніше в цій кімнаті проживала ОСОБА_2 з сином ОСОБА_1 , потім вона разом з сином переїхала, а кімнату здавала. ОСОБА_2 казала, що в кімнаті буде проживати син ОСОБА_4 . На даний час йому приблизно 22 роки, в кімнаті він також не проживає, останній раз його бачив приблизно у 2015 році. Зараз в кімнаті ніяких сторонніх осіб не має, двері зачинені. В дверях кімнати залишено приблизно 15 листів з банків.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона є членом будинкового комітету гуртожитку з 2015 року, вона займається роботою з боржниками та веде реєстр власників, реєстр осіб які тимчасово не проживають в гуртожитку. Проживає у сусідньому під`їзді з 1981 року. Кімната № НОМЕР_1 зараз має нумерацію блок № 64. Сам блок складається з двох кімнат, одну- займали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , іншу- їх сусідка. В кімнатах різні особові рахунки. На теперішній час в кімнаті АДРЕСА_6 ніхто не проживає з 2015 року, зі слів сусідів особисті речі вивезли, ще коли ОСОБА_1 був неповнолітнім, зараз вже він є повнолітнім. ОСОБА_2 знялася з реєстрації добровільно. З 2012 року була проведена реконструкція будинку, частина приміщень приватизована. Ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_6 , за ордером з новою нумерацією кімнат, починаючи з 2012 року, не з`явилися. Комунальні платежі не сплачуються, заборгованість складає більше 40 тисяч гривень. Зі слів сусідів ОСОБА_7 , яке проживає у кімнаті № НОМЕР_4 та ОСОБА_8 , яка проживає у кімнаті № НОМЕР_2 , їй відомо, що ОСОБА_2 вивезла з кімнати усі речі.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеного законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження його майна. Власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї власника без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

З`ясувавши всебічно, повно та об`єктивно обставини справи, оцінивши сукупність наданих доказів в їх взаємозв`язку і достатності, їх належність, допустимість та достовірність, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог представника ЗМР про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням.

Так, суд виходить з того, що відповідач ОСОБА_1 тривалий час в спірній кімнаті не мешкає, його особисті речі в квартирі відсутні, житлово-комунальні послуги відповідач не сплачує, але з реєстраційного обліку не знявся.

При цьому, суд вважає, що відповідач обґрунтованого заперечення та відзиву на позов не подав, в судове засідання не прибув і жодним чином позовні вимоги не спростував. Належних та допустимих доказів тому, що він не втратив інтерес до спірної кімнаті, бажає там мешкати, але з поважних причин не може цього зробити, суду не надав.

При викладених обставинах, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити.

Керуючись ст. 71 ЖК України, ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) таким, що втратив право користування житловим приміщенням – кімнатою АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Запорізької міської ради ( р/р UА 538201720344280001000034816 в УДКСУ в Запорізькій області, ЄДРПОУ 02140892, банк: державна казначейська служба України м.Київ) сплачену суму судового збору у розмірі 2102 грн.

Повний текст рішення виготовлено судом 18.01.2021 року.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Г.Є.Гнатик