Рішення № 94212146, 18.01.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2717/20

провадження №: 2/398/266/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"18" січня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Бугайченко Т.А., з участю секретаря судового засідання Величко Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 27751,64 грн., а також судові витрати – судовий збір в сумі 2102,00 грн., посилаючись на те, що між ПАТ «ПриватБанк» і відповідачем 15.03.2011 року був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого ПАТ «ПриватБанк» надав, а відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, розмір якого в підсумку було збільшено до 5000грн. ПАТ «ПриватБанк» повністю та в строки виконало свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, однак відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконував, ухиляється від добровільного погашення заборгованості за вищевказаним договором, що є порушенням прав позивача, внаслідок чого станом на 15.07.2020 року перед позивачем виникла заборгованість в сумі 27751,64 грн., яка складається з :

4291,20 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту,

23460,44 грн. – пеня.

14.06.2018 року відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду від 17.09.2020 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Згідно позовної заяви ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради від 10.09.2020 року №3625/286/16 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим за вказаною в позові адресою. Судову повістку про виклик в судове засідання, призначене на 18.01.2021 року 13год. 00хв., яку було направлено на вказану в позові адресу, ОСОБА_1 отримав, що підтверджується його підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду. Причини неявки відповідач не повідомив, будь-яких заяв, клопотань та відзиву на позов не подав.

За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у відсутність сторін, постановивши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

15.03.2011 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Своїм підписом на анкеті-заяві відповідач підтвердив факт ознайомлення з договором про надання банківських послуг до його укладення, та погодився з його умовами, а також з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Приватбанку. Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях ст. 634 ЦК України(а.с.40).

Згідно вказаної заяви на ім`я ОСОБА_1 було відкрито рахунок та видано банківську картку з встановленим кредитним лімітом, який в підсумку було збільшено до 5000грн.

Згідно виписки по особовому рахунку та довідки про зміни кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 без підпису позичальника, довідки про видачу кредитних карток вбачається, що відповідач користувався кредитними картками:

НОМЕР_1 , дата відкриття –30.03.2011р., термін дії: 11/14;

НОМЕР_2 , дата відкриття – 22.05.2012 р., термін дії: 12/15;

НОМЕР_3 , дата відкриття – 04.01.2016 р., термін дії: 08/17;

НОМЕР_4 , дата відкриття – 20.09.2017 р., термін дії: 09/21;

по картці року НОМЕР_1 30.03.2011 року встановлено кредитний ліміт – 4500грн., 30.03.2011 року - зменшено кредитний ліміт до 300,00грн., 19.10.2011 року – збільшено кредитний ліміт до 3600,00грн., 23.07.2013 року – збільшено кредитний ліміт до 4000,00грн., 01.08.2013 року - збільшено кредитний ліміт до 5000,00грн., 08.08.2013 року - зменшено кредитний ліміт до 3600,00грн., 22.12.2014 року - збільшено кредитний ліміт до – 4100,00грн., 20.10.2015 року - зменшено кредитний ліміт до 3800,00грн., 14.03.2016 року - збільшено кредитний ліміт до 5000грн., 20.07.2018 року – зменшено кредитний ліміт до 0,00грн.(а.с.38-39)

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконував, в зв`язку з чим станом 15.07.2020 року має заборгованість в сумі 27751,64 грн., яка складається з :

4291,20 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту,

23460,44 грн. – пеня.

14.06.2018 року відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім простроченого тіла кредиту, стягнути пеню за несвоєчасну сплату кредиту.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У заяві позичальника від 15.03.2011 р. відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та не визначений їхній розмір. Разом з тим, відповідачем була підписана довідка про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредита Універсальна» 30 днів пільгового періоду», в якій зазначено, зокрема розмір пені за порушення кредитних зобов`язань(а.с.41).

Крім того, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач здійснював часткову сплату боргу за договором кредиту, що свідчить про визнання ним умов договору (а.с.11-29).

Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 - 82 ЦПК.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Викладене ґрунтується на правовій позиції Верховного суду в постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17-ц.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, тобто відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до задоволених вимог, тобто в сумі 2102,00грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,141, 264,265,273, 280,282,352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.03.2011 року в сумі 27751(двадцять сім тисяч сімсот п`ятдесят одна) грн. 64 коп., яка складається з: 4291,20 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту та 23460,44 грн. – пені.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві)грн. 00коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1 Д;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.А.Бугайченко