Рішення № 9421213, 29.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.10 Справа № 1/43/10

Суддя

за позовом відкритого акціонерного товариства “Український графіт”, 69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31-А, МСП - 982

про стягнення 8674,09 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача –Тітова А.Є., дов. № 028/35 від 01.01.2010 р.;

від відповідача –Пасицька Т.Ф., дор. № 01/55 від 19.02.2010; Мулєрова Н.О., дор. № 01/56 від 19.02.2010 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

10.03.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство “Український графіт” з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” 7571,52 грн. втрат від інфляції грошових коштів, та 1102,57 грн. –3% річних, на підставі ч. 2 ст. ст. 625 Цивільного кодексу України.

10.03.2010 р. порушено провадження у справі 1/43/10, судове засідання призначено на 29.03.2010 р.

Судове засідання закінчено 29.03.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представників сторін.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги, з підстав викладених в позові.

Відповідач в судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі з тих підстав, що на даний час господарським судом Запорізької області розглядається справа № 13/437д/09 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до відповідачів: відкритого акціонерного товариства “Український графіт” та відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” про визнання договору купівлі-продажу від 19.10.2004 р. укладеного між ВАТ “Український графіт” та ВАТ “Вуглецевий композит” недійсним. Відповідач вважає, що справи пов’язані між собою, а справу 1/43/10 неможливо розглянути без рішення по справі № 13/437д/09, оскільки у разі визнання договору купівлі-продажу від 19.10.2004 р. недійсним, у позивача не буде підстав для стягнення з відповідача суми орендної плати та сум інфляційних втрат та відсотків річних за несвоєчасну оплату.

Позивач проти такого клопотання заперечив.

Відповідач проти позову заперечив. Письмового відзиву на позовну заяву не надав. В судовому засіданні звернув увагу суду на те, що господарським судом Запорізької області прийнято рішення від 24.01.2008 р. по справі № 6/9/08, на виконання якого було видано наказ на примусове стягнення. На підставі виконавчого документу було відкрито виконавче провадження. Відповідач вважає, що з відкриттям виконавчого провадження, його грошові зобов’язання перед позивачем припинились, у зв’язку з чим посилання позивача на ст. 625 ЦК України є безпідставним. Також зауважує, що підприємство господарської діяльності не веде та знаходиться в скрутному фінансовому становищі. Також вважає, що розрахунки позивача є невірними, адже на його думку 3% річних та втрати від інфляції повинні розраховуватись з моменту набрання чинності рішенням господарського суду Запорізької області, тобто з 04.02.2008 р.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу за клопотанням представників сторін.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.01.2008 р. по справі № 6/9/08 констатується факт заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі за рахунками № 52144 від 30.09.2005 р., № 52154 від 31.10.2005 р., № 52165 від 30.11.2005 р., № 52176 від 30.12.2005 р., № 52185 від 31.01.2006 р., № 52196 від 28.02.2006 р., № 52206 від 31.03.2006 р., № 52223 від 28.04.2006 р., № 52233 від 31.05.2006 р., № 52244 від 30.06.2006 р., № 52256 від 31.07.2006 р., № 52268 від 31.08.2006 р., № 52281 від 29.09.2006 р., № 52294 від 31.10.2006 р., № 52307 від 30.11.2006 р., № 52320 від 29.12.2006 р. за користування електричним обладнанням, відповідно до умов договору оренди № 804/59449/04-Е від 01.08.2005 р. Зазначеним рішенням стягнуто на користь позивача 16502,19 грн. основного боргу, 3500,00 грн. пені, 3308,83 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 717,32 грн. річних процентів та 373,41 грн. судових витрат.

Рішення суду не було оскаржено, набрало чинності 04.02.2008 р.

          Для примусового виконання рішення видано наказ від 04.02.2008 р.

06.02.2009 р. Орджонікідзевським відділом Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу суду від 04.02.2008 р. № 6/9/08.

          Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України, рішення господарських судів є обов’язковими для виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Представником відповідача в судовому засіданні не було надано доказів в підтвердження сплати (повної чи часткової) основного боргу, також не заперечується факт невиконання рішення суду від 24.01.2008 р. по справі № 6/9/08. У зв’язку з чим зобов’язання по оплаті за орендне користування електричним обладнанням на загальну суму 16502,19 грн., відповідно до умов договору № 804/59449/04-Е від 01.08.2005 р. на момент розгляду справи є існуючим, та таким що не було припинене належним виконанням.

          Отже, враховуючи невиконання рішення суду, позивачем відповідно до приписів ст. 625 ЦК України було подано позов про стягнення з відповідача втрат від інфляції за час прострочення з листопаду 2007 р. р. по січень 2010 р. (включно), та 3% річних за період прострочення з 23.11.2007 р. по 28.02.2010 р.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, враховуючи викладені вище факти, суд дійшов висновку, що клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Відповідач не довів преюдиціальність обставин, що можуть бути встановлені рішенням суду по справі № 13/437д/09, та можуть вплинути на збирання та оцінку доказів по справі № 1/43/10. Преюдиціальне значення для справи, що розглядається у даному позовному проваджені має рішення по справі № 6/9/08 від 24.01.2008 р., яким констатується факт існування суми основного боргу по орендній платі, у зв’язку з чим позивачем і заявляються похідні вимоги про стягнення інфляційних та річних відсотків. А тому і позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача проти позову, спростовуються наведеними обставинами. Адже, по-перше, відповідачем не було проведено належного виконання взятого на себе зобов’язання, а по-друге, рішенням суду констатується дійсне існування боргу відповідача перед позивачем, який утворився в результаті невиконання зобов’язання по оплаті за користування електричним обладнанням, в зазначений в договорі № 804/59449/04-Е від 01.08.2005 р. термін. Рішення суду, чи постанова про відкриття виконавчого провадження не є підставою для припинення зобов’язання, що було взяте на себе однією зі сторін господарських правовідносин та не виконується належним чином.

          Згідно з наданими позивачем розрахунками: 3% річних за період часу з 23.11.2007 р. по 28.02.2010 р. складають 1102,57 грн., а втрати від інфляції за період з листопада 2007 р. по січень 2010 р. –7571,52 грн. Розрахунки позивача перевірені судом, є вірними та обґрунтованими. Отже, вимоги позивача щодо стягнення 1102,57 грн. грн. 3% річних та 7571,52 грн. втрат від інфляції є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31-А, МСП - 982, р/р 226002976713329 у в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623, код ЄДРПОУ 24516317) на користь відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20 р/р 26008900301 в ПАБ “МетаБанк”, м. Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 00196204) 7 571 (сім тисяч п’ятсот сімдесят одну) грн. 52 коп. втрат від інфляції, 1 102 (одну тисячу сто дві) грн. 57 коп. –3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 02 квітня 2010 року.