Ухвала суду № 94211285, 18.01.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2932/20 Провадження № 2/191/980/20

У Х В А Л А

іменем України

18 січня 2021 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної власності на майно та визнання права власності на Ѕ частину спільного майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної власності на майно та визнання права власності на Ѕ частину спільного майна.

Ухвалою судді від 07.10.2020 року вказана позовна заява була залишена без руху, виходячи з наступного:

Позовна заява не відповідає вимогам ч. 5 ст. 177 ЦПК, а саме: позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач звернулася до суду з позовними вимогами, зокрема, про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та Ѕ частину гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , тобто з вимогами майнового характеру.

У позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю цього майна. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна тощо.

В матеріалах позовної заяви відсутні відомості щодо вартості спірного майна станом на час пред`явлення позову, виходячи з якої сплачується судовий збір.

Крім того, згідно із ч. 4 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 . Законом України «Про судовий збір» - за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», абз. 2 ч. 3ст. 6 ЗУ «Про судовий збір»).

З 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2102,00грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено чотири позовні вимоги: про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок та гараж, про визнання права власності на Ѕ частину будинку та про визнання права власності на Ѕ частину гаражу.

Перша вимога позивача про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є вимогою, яка розглядається в порядку окремого провадження, та відповідно до ч. 2 п. 4 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви у справах окремого провадження заявник фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 420, 40 грн.

Друга вимога про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок та гараж, є вимогою не майнового характеру, та відповідно до ч. 1 п. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру позивач фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.

Третя та четверта вимоги про визнання права власності на Ѕ частину будинку та про визнання права власності на Ѕ частину гаражу, є вимогами майнового характеру, та відповідно до ч.1 п. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру позивач фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, при подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 2262, 66 грн., та додано квитанцію від 29.09.2020 року про сплату судового збору.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно доплатити різницю судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за третю та четверту позовні вимоги.

На підтвердження оплати судового збору до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області необхідно подати оригінал квитанції про оплату судового збору.

Тобто, подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

За ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

До теперішнього часу зазначені в ухвалах суду недоліки позивачем не усунуті.

Відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається не поданою і повертається позивачеві.

Враховуючи, що позивач не виконав у строк вимоги суду, суд вважає необхідним дану позовну заяву повернути.

Також суд роз`яснює позивачеві, що у відповідності до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення .

На підставі викладеного ,керуючись ч.3 ст.185 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної власності на майно та визнання права власності на Ѕ частину спільного майна вважати неподаною та повернути заявникові.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у 15-ти денний строк з дня оголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.

Суддя: Г. В. Бондаренко