
Справа № 308/369/21
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
18.01.2021 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з невиплаченої заробітної плати, моральної шкоди та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з невиплаченої заробітної плати, моральної шкоди та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а саме не містить:
зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);
зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Відповідно до п. п. 1, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, – загальною сумою всіх вимог.
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК України).
Позивач, визначаючи зміст позовних вимог, крім стягнення невиплаченої заробітної плати, просить стягнути середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні до моменту ухваленні судового рішення, а також моральну шкоду, при цьому не вказує розмір середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні, а також не вказує в позовній заяві повну ціну позову та не надає обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.
Відповідно до пунктів 2, 8 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на число календарних днів за цей період.
Враховуючи, що позивачем також ставиться питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, беручи до уваги положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, позивачу слід роз`яснити право надати суду письмові докази щодо нарахованої йому та фактично виплаченої заробітної плати, у тому числі виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. При цьому у позовній заяві позивачем не зазначено та до неї не додано доказів на підтвердження викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме наявності фактичної заборгованості з невиплаченої заробітної плати за конкретний період.
Водночас слід також роз`яснити позивачу, що відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
За приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами
За правилами ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Однак, у порушення вказаних вимог до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені належним чином.
Разом з тим, дана позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Позовна заява містить вимоги майнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом з тим, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, який міститься в п. 58 постанови від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Аналогічні позиції містяться в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 12.11.2018 у справі № 243/9881/17 та в постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 6-1121цс1.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 грн.
Крім того, при зверненні до суду із немайновою вимогою про відшкодування моральної шкоди, яка визначена сумою грошових коштів, також слід сплачувати судовий збір.
Зазначене підтверджується позицією Верховного Суду, що міститься у постанові Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі № 761/11472/15-ц, в якій зазначено, якщо вимоги про відшкодування моральної шкоди визначено сумою грошових коштів, то така позовна вимога є майновою.
Таким чином, у даному випадку, оскільки на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, у відповідності до положень ч. 2 ст. 176 ЦПК України позивачу слід сплатити судовий збір вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 908 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та сплатити судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди у сумі 1000 грн., про що подати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Беручи до уваги наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви (у новій редакції) з усуненими недоліками, її копії для відповідача, зазначення та додання до позову доказів на підтвердження викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, сплати судового збору, про що подати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, зазначеному вище, а також подання копій документів, що додаються до позовної заяви, оформлених відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України.
Між тим, слід зазначити, що у даному випадку сплата судових витрат не буде перешкоджати доступу позивача до суду, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є:
отримувач коштів – ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37975895
банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.)
код банку отримувача (МФО) – 899998
рахунок отримувача – UA308999980313141206000007493
код класифікації доходів бюджету – 22030101
призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з невиплаченої заробітної плати, моральної шкоди та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні – залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз`яснивши при цьому, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області А.І. Сарай
Судове рішення № 94209439, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 18.01.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/369/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: