Ухвала суду № 94209378, 15.01.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/144/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15.01.2021 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Мартинов Георгій Костянтинович, до Соломонівської сільської ради Ужгородського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Мартинов Георгій Костянтинович, звернувся в суд з позовною заявою до Соломонівської сільської ради Ужгородського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а саме, позовна заява не містить: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України); зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), а також зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Крім того, за приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у спорах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з позовними вимогам позивач просить визначити йому додатковий строк тривалістю один місяць для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із заповіту від 15.09.1995 року, що додано до позову, вбачається, що ОСОБА_3 свій власний будинок по АДРЕСА_1 , заповіла своїм родичам порівну в рівних частинах, для ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . У заповіті зазначено, якщо її донька ОСОБА_5 піклуватиметься про свого двоюрідного брата ОСОБА_4 , у майбутньому вона має повне право повністю володіти будинком.

Однак у порушення зазначених вимог, позовна заява не містить виклад обставин щодо кола спадкоємців, зазначення доказів, що підтверджують дані обставини, зокрема ОСОБА_5 . Також у позовній заяві не зазначено доказів на підтвердження родинних відносин позивача зі спадкодавцем.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем у позовній заяві заявлено одну вимогу немайнового характеру, однак у порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви додано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, згідно з яким представник позивача просить врахувати його майновий стан та звільнити від сплати судового збору за подання позову, оскільки він не має доходу та страждає на ряд захворювань.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із змісту вказаної норми випливає, що відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов`язком.

У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Як роз`яснив Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК України (аналогічна чинній статті 136 ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (аналогічна чинній статті 12 ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому до позовної заяви не додано документів, які б свідчили про майновий стан позивача, на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а наведені доводи та документи, додані до клопотання, на можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 грн.

Таким чином, у даному випадку позивачеві слід сплатити судовий збір та додати документ, що підтверджує його сплату в сумі 908 грн., оскільки підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону суддею не встановлено та не додано відповідних документів, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Між тим, слід зазначити, що у даному випадку сплата судових витрат не буде перешкоджати доступу позивача до суду, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви (у новій редакції) з усуненими недоліками, а також подання документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі в сумі 908 грн.

Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є:

отримувач коштів – ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37975895

банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.)

код банку отримувача (МФО) – 899998

рахунок отримувача – UA308999980313141206000007493

код класифікації доходів бюджету – 22030101

призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Мартинов Георгій Костянтинович, до Соломонівської сільської ради Ужгородського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві та його представнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай