Ухвала суду № 94207284, 15.01.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16254/18

Провадження №1-кп/127/669/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого - судді Шлапака Д.О.

за участю секретаря Пилявець І.О.,

прокурора Янішевської Ю.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Коваля С.Є.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12018020020001000 по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниці, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

Встановив:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.04.2019 ОСОБА_1 оголошено в розшук, надано дозвіл на її затримання і доставку до Вінницького міського суду Вінницької області, для вирішення питання про зміну їй запобіжного заходу. Судовий розгляд кримінального провадження зупинено, у зв`язку з розшуком обвинуваченої.

Ухвалою від 15.01.2021 судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України відновлено, оскільки 15.01.2021 до суду доставлена обвинувачена, для вирішення питання про зміну їй запобіжного заходу.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявила письмове клопотання про обрання обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 неодноразово не з`являлася до суду, чим перешкоджала розгляду кримінального провадження, неодноразові ухвали суду про привід обвинуваченої, належним чином також не виконувались. Порушила умови обраного відносно неї запобіжні заходи у виді домашнього арешту та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення. В подальшому ОСОБА_1 може переховуватись від суду, перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді.

Обвинувачена ОСОБА_1 щодо обрання відносно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечила, зазначила, що вона знала, що в Вінницькому міському суді Вінницької області розглядаються кримінальні провадження відносно неї, від суду не ухилялася, весь час перебувала вдома та доглядала за своїми дітьми, а до суду не з`являлася, оскільки в неї були поважні причини. Також зазначила, що вона не отримувала повісток. Зобов`язується з`являтися до судових засідань та не перешкоджати розгляду кримінального провадження.

Захисник обвинуваченої заперечив проти обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначив, що обвинувачена належним чином не була повідомлена про дату, час та місце розгляду кримінального провадження. Намірів ухилятися від суду та перешкоджати встановленню істини по справі не має. Також зазначив, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки. Також на її утриманні перебуває двоє малолітніх дітей. Просив застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши клопотання прокурора, врахувавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Вирішення питання про обрання запобіжного заходу судом відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25. 04. 2003 № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Клопотання прокурора вмотивоване тим, що наразі наявні ризики того, що обвинувачена, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) та іншим чином перешкодити кримінальному провадженню (п. 4 ст. 177 КПК України).

Аналізуючи дані про особу ОСОБА_1 , суд бере до уваги, те що ОСОБА_1 неодноразово ухилялася від суду та перешкоджала встановленню істини в кримінальному провадженні. Судом неодноразово виносились ухвали про привід обвинуваченої ОСОБА_1 , які виконати не представлялось можливим, в зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за місцем проживання.

Крім того, ОСОБА_1 тричі судом оголошувалася в розшук, в зв`язку з її ухиленням від явки до суду, а саме

ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.10.2018, ОСОБА_1 оголошено в розшук, надано дозвіл на її затримання і доставку в суд під вартою, для вирішення питання про обрання їй запобіжного заходу.

Ухвалами суду від 09.01.2019, судове провадження кримінального провадження відновлено та ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби з покладанням на неї певних обов`язків.

Разом з тим, обвинувачена ОСОБА_1 , порушувала умови запобіжного заходу, що підтверджують рапорти працівників поліції та до суду на виклики не з`являлася, в зв`язку з цим, ухвалою суду від 22.02.2019, ОСОБА_1 оголошено в розшук, надано дозвіл на її затримання і доставку в суд під вартою, для вирішення питання про зміну їй запобіжного заходу.

Ухвалами суду від 21.03.2019, судове провадження кримінального провадження відновлено та ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладанням на неї певних обов`язків. Однак, обвинувачена ОСОБА_1 , порушувала умови запобіжного заходу, що підтверджують рапорти працівників поліції та до суду на виклики не з`являлася, в зв`язку з цим, ухвалою суду від 23.04.2019, ОСОБА_1 оголошено в розшук, надано дозвіл на її затримання і доставку в суд під вартою, для вирішення питання про зміну їй запобіжного заходу.

Невиконання особою, відносно якої обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, встановлених обов`язків, є підставою для заміни обраної запобіжної міри більш суворою.

Окрім того, суд вважає наявними наступні ризики. Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду нетяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, вона неодноразово не з`являлася до суду та перешкоджала встановленню істини в кримінальному провадженні та порушувала умови запобіжних заходів у виді домашнього арешту. Також, суд враховує те, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває 12 обвинувальних актів за обвинуваченням ОСОБА_1 та остання обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень скоєних під час того, як в провадженні суду перебували інші кримінальні провадження, тому перебуваючи на волі, обвинувачена, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, може: переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки у разі постановлення обвинувального вироку суду, особа може бути засуджена до реальної міри покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), іншим чином перешкодити кримінальному провадженню.

За таких обставин, обіцянки обвинуваченої з`являтися до судових засідань суд розцінює критично, а обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, як більш м`якого запобіжного заходу, не забезпечить запобігання ризикам, передбаченим п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відтак, суд доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно обрати щодо обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 194, 196, 314, 315, 370-372 КПК України, суд -

Ухвалив

Клопотання прокурора Янішевської Ю.В. про обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк дії ухвали суду 60 днів до 15.03.2021 включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн., які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , кілька обов`язків, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя: