Постанова № 94206035, 22.12.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 3/760/7098/20

в справі № 760/15730/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Зелінська М.Б., за участі: захисника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Коряк А.В., прокурора Офісу Генерального прокурора - Сеник В.К., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , перший проректор Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України, у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Старшим оперуповноваженим 1-го сектору УСР в Полтавській області ДСР Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Чугуй В.В. 15.07.2020 року було складено протокол №229 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією стосовно ОСОБА_1 .

Згідно протоколу ОСОБА_1 , обіймаючи посаду першого проректора Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України (далі - ІПК ДСЗУ) та виконуючи з 23.09.2019 по 09.10.2019 обов`язки Ректора ІПКДСЗУ, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (далі - Закон № 1700-VІІ) суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VІІ, не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів при підписанні Наказу від 30.09.2019 № 352/1/19 «Про преміювання співробітників інституту» за сумлінну працю та вагомий особистий внесок в загальні результати діяльності Інституту, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Також, згідно протоколу ОСОБА_1 . Наказом з особового складу Ректора ІПКДСЗУ Р.Войтович від 15 січня 2019 року № 09 к «З особового складу» переведений з 15.01.2019 на посаду першого проректора.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону № 1700-VІІ правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом № 1700-VІІ вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно до частини 1 статті 65 Закону № 1700-VІІ за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону № 1700-VІІ суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичної особи публічного права.

Згідно Рішення НАЗК «Про затвердження Роз`яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» від 11 серпня 2016 № 3 та Рішення НАЗК «Про затвердження Змін до Роз`яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» від 08.02.2019 № 368 визначено «Хто вважається «посадовими та службовими особами» відповідно до підпункту «и» пункту 1 частини 1 статті 3 та «посадовими особами» відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої цієї статті Закону».

Так, під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно - розпорядчі чи адміністративно - господарські функції.

Адміністративно - господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо).

Організаційно - розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.

Також як ознаки юридичної особи публічного права, зокрема, визначено: створення юридичної особи на підставі розпорядчого акту органу державної влади; метою та основним видом діяльності юридичної особи є реалізації останньою публічних функцій держави чи територіальної громади; відсутність у юридичних осіб майна, закріпленого на самостійному речовому праві.

Пунктом 2 Положення про державну службу зайнятості (далі - Служба), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.06.2019 №945, Служба складається з: - Державного центру зайнятості. Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості, міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, професійно-технічних навчальних закладів державної служби зайнятості, інших навчальних закладів державної служби зайнятості, а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою.

Пунктом 4 Положення про державну службу зайнятості, Державний центр зайнятості - є уповноваженим органом з управління Інститутом підготовки кадрів державної служби зайнятості України.

Відповідно до п.п. 1.1 Статуту ІПКДСЗУ (код ЄДРПОУ 16305291) створений наказом Міністерства праці України №13 від 20.05.1993 року, заснованого на державній формі власності та підпорядкованого Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України.

Відповідно до п.п. 1.3 Статуту ІПКДСЗУ, як вищий навчальний заклад державної форми власності третього рівня акредитації виконує функції головного навчально-методичного та науково - дослідного центру державної служби зайнятості та Міністерства праці та соціальної політики (постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 423 затверджено Положення «Про Міністерство соціальної політики України» яке продовжує виконувати функції Міністерства праці та соціальної політики України). Основними напрямками діяльності ІПКДСЗУ є:

підвищення кваліфікації керівних кадрів працівників і спеціалістів державної служби зайнятості, інших установ, підвідомчих Міністерству праці та соціальної політики України тощо;

перепідготовка керівних працівників та спеціалістів тощо; підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями - «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» з різних напрямів тощо;

підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних та інших громадян з відривом і без відриву від виробництва за освітньо-кваліфікаційними рівнями «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» за контрактами з юридичними та фізичними особами за їх кошти.

Відповідно до п. 1.7 Статуту ІПКДСЗУ - є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку. Інститут може від свого імені набувати майнових прав і особистих не майнових прав і мати обов`язки бути позивачем і відповідачем у суді.

Безпосереднє управління діяльністю ІПКДСЗУ здійснює Ректор, який призначається на посаду відповідно до статті 39 Закону України «Про вищу освіту».

Відповідно до п. 4.4. Статуту ІПКДСЗУ, Ректор наділений наступними повноваженнями:

вирішує питання діяльності інституту, затверджує його структуру і штатний розпис;

видає накази й розпорядження, обов`язкові для виконання усіма працівниками та структурними підрозділами Інституту;

представляє Інститут у державних та інших органах;

відповідає за результати діяльності інституту перед Державним центром зайнятості, Міністерством Прані та соціальної політики України;

є розпорядником майна і коштів Інституту;

виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення, відкриває банківські рахунки, тощо.

Отже, ІПКДСЗУ є юридичною особою публічного права.

Відповідно до розділу 2 «Завдання та обов`язки» та розділу 3 «Права» Посадової інструкції першого проректора, ОСОБА_1 здійснює та має право: виконує обов`язки ректора у період його відсутності (відпустки, лікарняного тощо) в межах наданих йому повноважень (п.п. 2.1);

здійснює контроль за науковою, організаційною роботою кафедр та проблемних науково-дослідних лабораторій (п.п. 2.3);

координує розроблення та виконання тематичних планів науково-дослідних робіт (п.п. 2.3);

координує формування та виконання планів видання монографій, організовує роботу наукових журналів Інституту, проведення та видання матеріалів науково - практичних конференцій, круглих столів тощо (п.п. 2.3);

координує роботу з підготовки засідань Вченої ради та ректорату Інституту (п.п. 2.3);

керує постійною комісією Вченої ради з питань наукових досліджень та бізнес-освіти (п.п. 2.3);

координує роботу кафедр щодо забезпечення їх обов`язків з базами практик та органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадськими організаціями та державними закладами освіти (п.п. 2.3);

вносить пропозиції щодо призначення, звільнення переміщення працівників, забезпечує своєчасне комплектування вакантних посад підлеглих підрозділів (п.п. 2.3);

здійснює розподіл службових обов`язків між працівниками підпорядкованих підрозділів, розробляє посадові інструкції для керівників;

проводить оперативні наради за напрямком службової діяльності (п.п. 2.3);

керує роботою спеціалізованих Вчених рад (п.п. 2.3);

проводить роботу з недопущення проявів корупції з боку працівників підпорядкованих підрозділів, сприяє виконанню вимог антикорупційної політики Інституту (п.п. 2.3);

на підставі делегованих прав координує службову діяльність проректора, який займається питаннями капітального будівництва, поточних ремонтів, комунальними послугами тощо (п.п. 2.3);

координує планування фінансово-господарської діяльності Інституту (п.п. 2.3);

брати участь у вирішенні всіх організаційних і кадрових питань, пов`язаних зі структурою і штатним розписом Інституту та його підрозділів, планування їх роботи;

доручати структурним підрозділам Інституту підготовку пропозицій з питань, які входять до його компетенції;

вимагати від структурних підрозділів Інституту пояснень з приводу допущених недоліків у сфері їх діяльності, діловодства, ведення контролю за виконанням документів та порушення трудової дисципліни;

вивчати, перевіряти, контролювати роботу структурних підрозділів Інституту з питань діяльності в межах його компетенції;

брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах виконання своїх службових обов`язків;

вносити пропозиції ректору Інституту щодо формування кадрового складу, призначення або звільнення працівників, стимулювання їх роботи;

у межах своєї компетенції представляти Інститут у всіх установах та організаціях.

Також, відповідно до п. 1 розділу 3 Посадової інструкції, ОСОБА_1 має право підписувати накази та розпорядження: з організаційної навчальної роботи; про призначення та звільнення педагогічних та науково-педагогічних працівників, навчально-допоміжного персоналу; про надання короткотермінових відпусток; про відрядження; про зарахування, переведення та відрахування студентів; про закріплення дисциплін за кафедрами; про нормативи і обсяги педагогічного навантаження; фінансові документи з приймання і видачі грошових коштів, товаро-матеріальних та інших цінностей (тощо).

Отже, ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права, на яку поширюється дія Закону № 1 700-VІІ, у тому числі обмеження та зобов`язання, передбачені цим законом.

Відповідно до інформації ІПКДСЗУ від 21.01.2020 №46/05/20 Ректор ОСОБА_2 в період з 23.09.2019 по 09.10.2019 перебувала на лікарняному та відповідно до п. 2.1. посадової інструкції першого проректора обов`язки Ректора в цей період виконував ОСОБА_1 .

Відповідно до посадових обов`язків першого проректора, ОСОБА_1 мав повноваження Ректора ІПКДСЗУ закріплені в п. 4.4. Статуту ІПКДСЗУ, якими фактично і скористався.

Так, перший проректор ОСОБА_1 виконуючи обов`язки Ректора ІПКДСЗУ, особисто виніс Наказ № 352/1/19 від 30.09.2019 «Про преміювання співробітників інституту», яким наказав виплатити премію працівникам ІПКДСЗУ, відповідно до Положення про преміювання працівників (№545/0/1- 18 від 29.12.18р.).

Підставою винесення такого Наказу є:

п. 1.3, п. 1.4, п. 2.1., п. 2.5. - п. 2.8, п. 3.1 - п. 3.6 «Положення про преміювання працівників ІПКДСЗУ», затвердженого Наказом Ректора ІПКДСЗУ Р. Войтович від 29.12.2018 №545/0/18, зокрема Ректор ІПКДСЗУ здійснює матеріальне заохочення (преміювання) працівників закладу;

п. 2.1. «Положення про преміювання працівників ІПКДСЗУ», що преміювання працівників здійснюється в межах коштів на оплату праці, передбаченим кошторисом, видатків на поточний рік, затвердженим Державною службою зайнятості;

п. 2.5 «Положення про преміювання працівників ІПКДСЗУ», що розмір премії працівників встановлюються з урахуванням їх особистого внеску в загальні результати роботи та передбачених цим положенням критеріїв оцінки виконання функціональних обов`язків та умов преміювання по критеріях працівників;

пп. 2.5.1 «Положення про преміювання працівників ІПКДСЗУ», що проректори, керівник навчально-методичного відділу, науково-дослідної частини, преміюються за сумлінне виконання своїх службових обов`язків;

п. 2.6. «Положення про преміювання працівників ІПКДСЗУ», що преміювання працівників здійснюється щомісяця за фактично відпрацьований час, яку відсотках до посадового окладу, так і в грошовому виразі.

п. 2.7 «Положення про преміювання працівників ІПКДСЗУ», що керівники структурних підрозділів подають пропозиції щодо преміювання працівників погодженні з ректором, а за його відсутності з проректором на якого покладено обов`язки та з проректорами відповідно до розподілів обов`язків;

п. 2.8 «Положення про преміювання працівників ІПКДСЗУ», що проект наказу про преміювання працівників на підставі вищезазначених пропозицій та/або пропозицій ректора готує відділ бухгалтерського обліку та планового забезпечення та подає його ректорові ІПКДСЗУ для розгляду та прийняття остаточного рішення;

п. 2.9 «Положення про преміювання працівників 1ПКДСЗУ», що розмір премії, яка виплачується одному працівнику, максимальними розмірами не обмежується.

30.09.2019 перший проректор ІПКДСЗУ ОСОБА_1 виносить Наказ № 352/1/19 «Про преміювання співробітників інституту» за вересень 2019 року, яким преміює, зокрема, ОСОБА_1 , тобто самого себе, як першого проректора у розмірі 1800 гривень всупереч п. 1.4., п. 2.8 «Положення, про преміювання працівників ІПКДСЗУ» за сумлінну працю та вагомий особистий внесок в загальні результати діяльності Інституту у вересні 2019 року, а саме: розмір премії визначається залежно від особистого внеску в загальні результати роботи та передбачених цим положенням критеріїв оцінки виконання функціональних обов`язків та умов преміювання по категоріях працівників, зокрема: Першому проректору - ректором ІПКДСЗУ - за сумлінне виконання своїх службових обов`язків (пп. 2.5.1 цього Положення).

Відповідно до абз. 11 та 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700 - VII визначено, що: приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Також, Департаментом 12.06.2020 за №32-03/23859/20 (відповідно до запиту від 05.05.2020 №4031/55/02-2020) отримано від НАЗК (відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції») роз`яснення, де викладено наступне: «Реалізація ОСОБА_1 як в.о. ректора ІПК ДСЗУ службових повноважень, а саме прийняття відповідних рішень (підписання наказів) про преміювання, в тому числі щодо себе, призводить до суперечності між такими повноваженнями та його приватним (майновим) інтересом, що і є в розумінні Закону реальним конфліктом інтересів та може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 1 72-7 КУпАП».

Таким чином, у першого проректора ІПКДСЗУ ОСОБА_1 30.09.2019 виник реальний конфлікт інтересів під час винесення Наказу № 352/1/19 «Про преміювання співробітників Інституту» за вересень 2019 року, з явним приватним інтересом, що вплинуло на об`єктивність і та неупередженість прийнятого рішення із вчиненням умисних дій під час виконання повноважень щодо неповідомлення про такий конфлікт інтересів, виходячи із наступного:

Наказом від 30.09.2019 № 352/1/19 «Про преміювання співробітників Інституту», ОСОБА_1 преміював, зокрема, самого себе, як першого проректора ІПКДСЗУ у розмірі 1 800 гривень, всупереч п. 1.4. «Положення, про преміювання працівників ІПКДСЗУ» (Додаток до Наказу ІПКДСЗУ №545/0/18 від 29.12.2018).

Як результат від прийнятого рішення у вигляді наказу, відповідно до Інформаційної довідки про нараховані та виплачені доходи першому проректору ІПКДСЗУ ОСОБА_1 за період з 01.01.2019р. по 30.11.2019р., наданої заступником головного бухгалтеру ІПКДСЗУ Висоцькою О.Г. та проректором ОСОБА_3 , у вересні 2019 року було нараховано премію в сумі 1 800 гривень, яку виплачено 07.10.2019.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону № 1700 - VII особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1)вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2)повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3)не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4)вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Таким чином, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VІІ про наявність реального конфлікту інтересів перший проректор ІПКДСЗУ виконуючи обов`язки Ректора ІПКДСЗУ зобов`язаний повідомити про це орган управління - Державний центр зайнятості або НАЗК, чого ОСОБА_1 не зробив.

На підтвердження вищевказаного було отримано лист директора Державного центру зайнятості (далі - орган управління) О. Макогон від 13.12.2019 №33/23/6385-19 про те, що у період винесення наказу від 30.09.2019 № 352/1/19 по теперішній час до органу управління повідомлень про наявність конфлікту інтересів з ІПКДСЗУ не надходило.

У своєму поясненні від 24.01.2020 ОСОБА_1 зазначив, що «ознайомлений про вимоги статті 28 - Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів Закону України «Про запобігання корупції», також зазначив - «перед підписанням наказів №353/1/19 та №352/1/19 від 30.09.2019 та після їх підписання я провів консультацію з юридичним відділом нашого інституту, які повідомили мені, що при підписанні вказаних наказів щодо власного преміювання, не буде в моїх діях ніяких порушень Закону України «Про запобігання корупції» тому я не повідомляв керівництво, орган управління - Державний Центр зайнятості чи НАЗК про наявність у мене потенційного чи реального конфлікту інтересів, що передбачено вимогами ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції».

21.02.2020 за вих. №1912/55/02-2020 направлено повторний запит в ІПКДСЗУ, з метою отримання уточнюючої інформації та копії документів та 04.03.2020 ДСР №2287/55/02-2020 (зареєстрованого в ІПКДСЗУ вх. №133/02/20) з метою отримання пояснень, було запрошено Ректора ОСОБА_2 .

У відповідь, на повторний запит (від 21.02.2020 за вих. №1912/55/02- 2020) та на запрошення ректорці ОСОБА_2 (від 04.03.2020 за вих. ДСР №2287/55/02-2020), ІПКДСЗУ направлено 06.03.2020 на адресу Міністерства внутрішніх справ України письмову відповідь (вих. ІПКДСЗУ №161/01.01/20), де зазначено формальні причини відмови в наданні запитуваної інформації та пояснень.

Також, Департаментом 12.06.2020 за №32-03/23859/20 (відповідно до запиту від 05.05.2020 №4031/55/02-2020) отримано від НАЗК (відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції») роз`яснення, де викладено наступне: «Реалізація ОСОБА_1 як в.о. ректора ІПК ДСЗУ службових повноважень, а саме прийняття відповідних рішень (підписання наказів) про преміювання, в тому числі щодо себе, призводить до суперечності між такими повноваженнями та його приватним (майновим) інтересом, що і є в розумінні Закону реальним конфліктом інтересів та може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 172-7 КУпАП».

Отже, згідно протоколу у першого проректора ІПКДСЗУ ОСОБА_1 під час виконання обов`язків ректора при винесенні 30.09.2019 Наказу № 352/1/19 «Про преміювання співробітників Інституту» за вересень 2019 року» виник реальний конфлікт інтересів про який він не повідомив відповідно до ст. 28 Закону №1700-VІІ, що має склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст. 172-7 КУпАП є місце роботи ОСОБА_1 , а саме ІПКДСЗУ, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Нововокзальна, 17.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 30 вересня 2019 року, тобто день коли у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів про який він не повідомив відповідно до вимог ст. 28 Закону № 1700-VІІ.

Датою та часом виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП є дата та час складання цього адміністративного протоколу.

Окрім того, старшим оперуповноваженим 1-го сектору УСР в Полтавській області ДСР Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Чугуй В.В. 15.07.2020 року було складено протокол №230 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією стосовно ОСОБА_1 .

Згідно протоколу ОСОБА_1 , обіймаючи посаду першого проректора Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України (далі - ІПК ДСЗУ) та виконуючи з 23.09.2019 по 09.10.2019 обов`язки Ректора ІПКДСЗУ, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (далі - Закон № 1700-VІІ) суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VІІ, вчинив дії та прийняв особисто рішення в умовах реального конфлікту інтересів (при підписанні Наказу №352/1/19 від 30.09.2019 «Про преміювання співробітників інституту»), яким наказав виплатити премію працівникам ІПКДСЗУ у вересні 2019 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст. 172-7 КУпАП є місце роботи ОСОБА_1 , а саме ІПКДСЗУ, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Нововокзальна, 17.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 30 вересня 2019 року, тобто день коли у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів про який він не повідомив відповідно до вимог ст. 28 Закону № 1700-VІІ.

Датою та часом виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП є дата та час складання цього адміністративного протоколу.

Окрім того, старшим оперуповноваженим 1-го сектору УСР в Полтавській області ДСР Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Чугуй В.В. 15.07.2020 року було складено протокол №230 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією стосовно ОСОБА_1 .

Згідно протоколу ОСОБА_1 , обіймаючи посаду першого проректора Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України (далі - ІПК ДСЗУ) та виконуючи з 23.09.2019 по 09.10.2019 обов`язки Ректора ІПКДСЗУ, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (далі - Закон № 1700-VІІ) суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VІІ, вчинив дії та прийняв особисто рішення в умовах реального конфлікту інтересів (при підписанні Наказу №352/1/19 від 30.09.2019 «Про преміювання співробітників інституту»), яким наказав виплатити премію працівникам ІПКДСЗУ у вересні 2019 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст. 172-7 КУпАП є місце роботи ОСОБА_1 , а саме ІПКДСЗУ, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Нововокзальна, 17.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 30 вересня 2019 року, тобто день коли у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів про який він не повідомив відповідно до вимог ст. 28 Закону № 1700-VІІ.

Датою та часом виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП є дата та час складання цього адміністративного протоколу.

Окрім того, старшим оперуповноваженим 1-го сектору УСР в Полтавській області ДСР Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Чугуй В.В. 15.07.2020 року було складено протокол №231 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією стосовно ОСОБА_1 .

Згідно протоколу ОСОБА_1 , обіймаючи посаду першого проректора Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України (далі - ІПК ДСЗУ) та виконуючи з 23.09.2019 по 09.10.2019 обов`язки Ректора ІПКДСЗУ, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (далі - Закон № 1700-VІІ) суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VІІ, не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів при підписанні Наказу від 30.09.2019 №353/1/19 «Про преміювання співробітників інституту» за сумлінну працю та вагомий особистий внесок в загальні результати діяльності Інституту у вересні 2019 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст. 172-7 КУпАП є місце роботи ОСОБА_1 , а саме ІПКДСЗУ, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Нововокзальна, 17.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 30 вересня 2019 року, тобто день коли у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів про який він не повідомив відповідно до вимог ст. 28 Закону № 1700-VІІ.

Датою та часом виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП є дата та час складання цього адміністративного протоколу.

Окрім того, старшим оперуповноваженим 1-го сектору УСР в Полтавській області ДСР Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Чугуй В.В. 15.07.2020 року було складено протокол №232 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією стосовно ОСОБА_1 .

Згідно протоколу ОСОБА_1 , обіймаючи посаду першого проректора Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України (далі - ІПК ДСЗУ) та виконуючи з 23.09.2019 по 09.10.2019 обов`язки Ректора ІПКДСЗУ, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (далі - Закон № 1700-VІІ) суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VІІ, вчинив дії та прийняв особисто рішення в умовах реального конфлікту інтересів (при підписанні Наказу №353/1/19 від 30.09.2019 «Про преміювання співробітників інституту»), яким наказав виплатити премію працівникам ІПКДСЗУ у вересні 2019 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст. 172-7 КУпАП є місце роботи ОСОБА_1 , а саме ІПКДСЗУ, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Нововокзальна, 17.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 30 вересня 2019 року, тобто день коли у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів про який він не повідомив відповідно до вимог ст. 28 Закону № 1700-VІІ.

Датою та часом виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП є дата та час складання цього адміністративного протоколу.

Постановою суду від 22.12.2020 року вказані протоколи на підставі ст. 36 КУпАП об`єднані в одне провадження.

У судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Коряк А.В. вважав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП та просив закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначав, що ОСОБА_1 30.09.2019 були підписані накази №352/1/19 та №353/1/19 про преміювання співробітників інституту, в тому числі і його. Вказані премії призначаються відповідно до Подання на преміювання співробітників, яке підписується Ректором. Відповідно до подання від 20.09.2019 ОСОБА_1 було визначено ректором ОСОБА_2 розмір премії 300% та в подальшому коли остання перебувала на лікарняному, ОСОБА_1 підписав вищезазначені накази на преміювання.

Також, зазначив, що перед підписанням наказів №352/1/19 та №353/1/19 від 30.09.2019 та після їх підписання ОСОБА_1 проводив консультацію з юридичним відділом інституту, які повідомили, що при підписанні вказаних наказів щодо власного преміювання, не буде в його діях ніяких порушень ЗУ «Про запобігання корупції», а тому не повідомляв керівництво, орган управління - Державний Центр зайнятості Мінсоцполітики чи НАЗК про наявність потенційного чи реального конфлікту інтересів, що передбачено вимогами ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції».

Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні порушення чинного законодавства.

В суді свідки ОСОБА_4 - начальник юридичного відділу Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України та ОСОБА_5 - провідний фахівець юридичного відділу, відповідальний з питань запобігання корупції в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України, підтвердили обставини того, що ОСОБА_1 звертався до юридичного відділу інституту та отримав консультацію щодо підписання наказів №352/1/19 та №353/1/19 від 30.09.2019 про власне преміювання.

Під час судового розгляду справи прокурор вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та просив визнати винним останнього у вчиненні корупційних правопорушень.

Вивчивши матеріали справ про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення захисника та думку прокурора, покази свідків, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-ІV ОСОБА_1 , обіймаючи посаду першого проректора Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України (далі - ІПК ДСЗУ) та виконуючи з 23.09.2019 по 09.10.2019 обов`язки Ректора ІПКДСЗУ, є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією.

Згідно ч.1 ст.28 розділу 5 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п.п. 1, 2 ч.1 ст.3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального,потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4)вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У відповідності до абз. 11 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі тими, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до ч.1 ст.1 зазначеного Закону, реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Аналогічне визначення реального конфлікту міститься і в примітці до ст. 172-7 КУпАП.

За змістом зазначеної статті ЗУ «Про запобігання корупції» та ст. 172-7 КУпАП суб`єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага.

Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.

При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

За змістом ст. 172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з копії наказу Ректора Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України від 15.01.2019 №09к ОСОБА_1 завідувача кафедри публічного управління та адміністрування з 15.01.2019 року переведено на посаду першого проректора.

Пунктом 1.4 Положення про преміювання працівників Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, затвердженого наказом Ректора Інституту від 29.12.2018 №545/0/18, преміювання працівників здійснюється за наказом ректора ІПК ДСЗУ.

20.09.2019 року Ректором ІПК ДСЗУ ОСОБА_6 було затверджено подання про преміювання співробітників, в якому відповідно до Положення «Про преміювання працівників Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України» за своєчасне і якісне виконання своїх посадових обов`язків встановлено преміювання співробітникам Інституту у вересні 2019 року, зокрема, першому проректору ОСОБА_1 у розмірі 300 %.

Відповідно до посадової інструкції Першого проректора, затвердженої 20.01.2019р. Ректором Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України ОСОБА_2 , перший проректор виконує обов`язки ректора у період його відсутності (відпустки, лікарняного тощо) в межах наданих йому повноважень (п.2.1 Інструкції).

Встановлено, що ректор ІПК ДСЗУ ОСОБА_2 перебувала на лікарняному у періоди з 23.09.2019 по 09.10.2019 та 29.10.2019 по 30.10.2019 року.

З копії наказів від 30.09.2019 № 352/1/19 та №353/1/19, вбачається, що перший проректор Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України ОСОБА_1 виконуючи обов`язки ректора видав накази про преміювання співробітників Інституту та підписав їх, встановивши у тому числі собі розмір щомісячної премії у розмірі 1 800 грн. та 23871,00 грн.

Зазначений наказ ним було видано на в межах положень посадової інструкції Першого проректора, у зв`язку виконанням обов`язків Ректора Інституту за його відсутності та у відповідності до Положення про преміювання працівників Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України.

З даних наказу від 15.02.2019 №51-1/0/19 Ректора Інституту ОСОБА_2 щодо конфлікту інтересів вбачається, що проректорам, що відповідно до розподілу функціональних обов`язків між керівництвом Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, виконують обов`язки ректора у період його відсутності (відпустки, лікарняного тощо), в разі виникнення потенційного або реального конфлікту інтересів здійснювати повноваження ректора під зовнішнім контролем відповідального з питань запобігання корупції ІПК ДСЗУ та/або голови вільної профспілки ІПК ДСЗУ.

Також, наказом установлено, що формою зовнішнього контролю за виконанням проректором, виконуючим обов`язки ректора, відповідного завдання, вчинення певних дій чи прийняття рішень, пов`язаних із предметом конфлікту інтересів, є перевірка відповідальним з питань запобігання корупції ІПК ДСЗУ та/або головою вільної профспілки ІПК ДСЗУ наявності відповідного доручення або погодження або подання ректора щодо виконання відповідного завдання, вчинення певних дій чи прийняття рішень.

В суді свідок ОСОБА_5 - провідний фахівець юридичного відділу, відповідальний з питань запобігання корупції в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України, підтвердив обставини того, що ОСОБА_1 звертався до юридичного відділу інституту та отримав консультацію щодо підписання наказів №352/1/19 та №353/1/19 від 30.09.2019 про власне преміювання, тобто останній перебував під зовнішнім контролем відповідального з питань запобігання корупції ІПК ДСЗУ.

Враховуючи наведені обставини та положення нормативних актів, з огляду на те, що розмір премій, в тому числі і ОСОБА_1 , було затверджено Ректором Інституту ОСОБА_7 ще 20.09.2019, тобто до винесення ним наказів від №352/1/19 та №353/1/19 про преміювання співробітників Інституту, суд вважає, що ОСОБА_1 при видачі та підписанні наказу про преміювання, в тому числі і відносно себе, відсутня суперечність між його особистими інтересами та його службовими повноваженнями, наявність яких могла б вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень, оскільки він керувався Положенням про Преміювання працівників ІПК ДСЗУ та поданням Ректора Інституту. При цьому сам факт підписання таких наказів є лише формальною дією ОСОБА_1 на виконання своїх обов`язків, а не його особистим рішенням, продиктованим корисним умислом та наявністю приватного інтересу в розумінні ЗУ «Про запобігання корупції».

Крім того спираючись на чинне законодавство та судову практику, слід зазначити про те, що отримання грошової винагороди у формі зарплати та її складових - премії, надбавки, за своєю суттю не може виступати мотивом правопорушень, пов`язаних з корупцією, оскільки право «на зарплату, не нижчу від визначеної законом», законодавчо закріплене у ст. 43 Конституції України, а згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 1-2 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, і її розмір залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Структура зарплати складається з основної зарплати (це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткової зарплати (це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці), інших заохочувальних та компенсаційних виплат (це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

Згідно п.4.4 Статуту Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України 30.11.2004 року Ректор Інституту в межах наданих йому повноважень, зокрема, вирішує питання преміювання працівників згідно із законодавством України, колективним договором та положеннями, що мають чинність в Інституті.

Права та обов`язки проректора Інституту, керівників структурних підрозділів (деканів, завідувачів кафедр, відділень тощо) визначаються посадовими інструкціями, які затверджуються ректором.

Таким чином, відповідно до посадових обов`язків першого проректора, ОСОБА_1 на час винесення наказів №352/1/19 та №353/1/19 від 30.09.2019 мав повноваження Ректора ІПКДСЗУ закріплені в п.4.4 Статуту.

Разом з тим, встановлення розміру премії працівникам Інституту приймалося Ректором ІПКДСЗУ ОСОБА_7 , а не ОСОБА_1 особисто, на підставі подання затвердженого Ректором Інституту.

Відтак, отримання премії та її розміру не залежало від безпосереднього прийняття ОСОБА_1 рішення. Таким чином, дані факти унеможливлюють існування реального конфлікту інтересу, оскільки останній підписав накази про преміювання співробітників Інституту, а не встановив щомісячний розмір премії.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вих. N 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року звернуто увагу на те, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів) суди мають враховувати необхідність наявності фактів, встановлення яких має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду:

наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;

наявність повноважень на прийняття рішення;

наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Питання оплати праці належить до трудових правовідносин, а отже не відноситься до сфери приватного інтересу працівника в розумінні ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції»

Відсутність приватного інтересу, в свою чергу, виключає наявність реального конфлікту інтересів у особи, а відтак і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Виходячи з вищенаведених фактів, враховуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається ознак об`єктивної та суб`єктивної сторони адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у зв`язку із чим ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 172-7, 221, 245, 247, 251, 252, 278-280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через районний суд.

Суддя М.Б. Зелінська