Рішення № 9420460, 29.04.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.04.10р.Справа № К39/49-10(К7/42(25/56-08)-09) За позовом ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Асоціація “Метридоза”, м. Дніпропетровськ, м. Дніпропетровськ,

до відповідача-2: ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ

до відповідача-3: ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

Третя особа-1:ОСОБА_9, м. Дніпропетровськ

Третя особа-2: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ

про визнати недійсним рішення загальних зборів засновників товариства та визнання договору купівлі-продажу недійсним

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

ОСОБА_5, дов. від 09.11.2007р.

від відповідача-1: Гущина Г.В., дов. від 22.02.2010р. б/н

від відповідача:-2: не зявився

від відповідача:-3: не зявився

від третьої особи-1: не зявився

від третьої особи-2: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 (надалі Позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Асоціація "МЕТРИДОЗА" (надалі Відповідач-1) про надання повноважень директору товариства на розпорядження майном підприємства без обмеження його вартості, оформлене протоколом № 2 від 10.01.2005р, та про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд б/н від 16.05.2007р., укладений між Відповідачем-1, ОСОБА_2 (надалі Відповідач -2) та ОСОБА_3 (надалі Відповідач-3), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Римською А.В., зареєстрований в реєстрі за № 4575.

Справа розглядалася судами неодноразово. Після скасування постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2009 рішень судів першої та другої інстанцій, та направлення даної справи на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в частині визнання недійсним оскаржуваного рішення тим, що відповідне рішення прийнято органом, існування якого не передбачено ані законодавством, ані статутом Відповідача-1. Мотивуючи свої позовні вимоги в частині визнання недійсним спірного договору, Позивач зазначає, що за спірним договором відповідач-1 здійснив відчуження частини речі (ст. 188 ЦК України), що можливо лише після виділення її зі складу складної речі, чого до укладення спірного договору, здійснено не було. Окрім того, позивач стверджує, що за спірним договором відповідачем-1 було здійснено відчуження обєктів, які взагалі не придбавалися ним, та не перебували в його власності.

Відповідач-1 проти позову заперечує, вважає доводи позивача щодо прийняття оскаржуваного рішення органом, існування якого не передбачено законодавством безпідставними, посилаючись на ототожнення нормами ЦК України поняття учасника та засновника товариства.

Відповідач-2 та відповідач-3 позовні вимоги не визнають, вважають, що спірний договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд від 16.05.2007 року є дійсним, і підстави визнання його недійсним відсутні.

Третя особа-1 в своїх поясненнях наданих суду вимоги позивача не визнає, вважає, що з огляду на відсутність порушення прав позивача оскаржуваним рішенням, відсутні і підстави для визнання недійсним оскаржуваного рішення зборів засновників ТОВ НВФ „Асоціація „Метридоза” від 10.01.2005 року.

Третя особа-2 письмових пояснень по суті спору суду не надала, повноважений представник в судовому засіданні 29.04.2010 просив вирішити спір на розсуд суду.

За згодою представників позивача, відповідача-1 та третьої особи-2, в судовому засіданні 29.04.2010 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення. Згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2002 р. Позивач спільно з Третьою особою-1 заснували Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Асоціація "МЕТРИДОЗА" (надалі Товариство), встановили розмір статутного фонду Товариства, розподіл статутного фонду серед учасників, затвердили статут Товариства, призначили директора Товариства, про що склали протокол № 1 загальних зборів учасників Товариства.

14.05.2002р. ОСОБА_1 та ОСОБА_9 підписали установчий договір про створення та діяльність Товариства.

21.05.2002р. виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська зареєстровано статут Товариства, затверджений зборами учасників від 10.05.2002р., протокол № 1, невід'ємною частиною якого є установчий договір.

Згідно протоколу № 1 загальних зборів учасників Товариства від 10.05.2002р., установчого договору та статуту Товариства статутний фонд Товариства складає 14 000, 00 грн., який розподіляється між учасниками у наступному співвідношенні: ОСОБА_9 7 000, 00 грн., що становить 50% статутного фонду, ОСОБА_1 7 000, 00 грн., що становить 50% статутного фонду.

10.01.2005 загальними зборами засновників Товариства було прийнято рішення про надання повноважень директору Товариства, яким на той час був ОСОБА_1, на розпорядження майном підприємства без обмеження його вартості (протокол № 2). Зазначений протокол підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_9 та посвідчено печаткою Товариства.

Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За змістом п. 5 статуту Товариства вищим органом управління Товариства є збори учасників, які складаються з усіх учасників або призначених ними представників. Виконавчим органом Товариства є директор, який вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Збори учасників Товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції директора.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України „Про господарські товариства”, управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Глава друга Закону України „Про господарські товариства” до органів управляння товариством з обмеженою відповідальністю відносить загальні збори учасників товариства вищій орган, дирекцію (директора) виконавчий орган, а також ревізійну комісію (контрольний орган). Аналогічний склад органів управління товариства з обмеженою відповідальністю визначений ст.ст. 145, 146 ЦК України.

Такого органу управління товариством з обмеженою відповідальністю як загальні збори засновників товариства, тим більш повноважень відповідного органу, ані статутом відповідача-1, ані законодавством, яке регулює діяльність господарських товариств не передбачено, а отже, оскаржуване рішення зборів засновників №2 від 10.01.2005 року, яким по суті вирішувалися питання діяльності товариства, слід вважати таким, що прийнято не уповноваженим органом, що відповідно є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

Як убачається з матеріалів справи, 16 травня 2007 року між Відповідачем-1 в особі директора ОСОБА_9, який діяв на підставі статуту Товариства та протоколу № 2 загальних зборів засновників Товариства від 10.01.2005, як продавцем, та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, як покупцями, був укладений договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд (надалі Договір).

16.05.2007 зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Римською А.В., зареєстровано в реєстрі за № 4575.

Відповідно до умов зазначеного Договору продавець передає у власність покупцям нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Газети „Правда”, буд. 29 за 950 000,00 грн.

В Договорі зазначено, що згідно з витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" 06.04.2007р. за № 14171056, нежитлові будівлі та споруди, які відчужуються за даним Договором, складаються з: літ. Є-2, Є (тимчасов.), Є'-1 котельні, сходи є загальною площею 760, 4 кв. м, будівлі-прибудови, навісу, сараю (тимчас.), літ. Ж-1, Ж', Ж", Ж загальною площею 33,9 кв. м, частини будівлі гаражу літ. Ї'-1, Ї2 -1, загальною площею 53,1 кв. м; у загальному користуванні ворота № 2.

Нерухоме майно, що є обєктом купівлі-продажу за спірним договором, належало Відповідачеві-1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, споруд від 12.05.2005 (том 2, а.с. 16, 17).

Як зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 02.12.2009 року у справі № К7/42(25/56-08)-09, вказівки якої є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду даної справи, попередні судові інстанції не звернули увагу на положення договору від 12.05.2005 року, які передбачають перебування сходів у відповідних будівлях у загальному користуванні, у той час як оскаржуваним позивачем договором передбачено відчуження сходів загальною площею 760 кв.м.

Виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, господарський суд перевірив зміст зазначених договорів, та встановив, що за договором купівлі-продажу від 12.05.2005 в загальному користуванні сторін вказаного договору залишалися сходи б1 будівлі літ. Б-1, при цьому, за спірним договором предметом купівлі-продажу являлися сходи є, які знаходяться в складі будівлі літ. Є1-1.

Порівняння найменувань нежитлових будівель і споруд, які були предметом купівлі-продажу за договором від 12.05.2005 року, та складу обєктів нерухомості за спірним договором, вказує на розбіжності в технічних найменуваннях деяких обєктів придбаного Відповідачем-1 майна, та майна, яке відчужувалося ним за спірним правочином.

Так згідно п. 1.1. договору від 12.05.205 року Відповідачем-1 в складі іншого майна було придбано котельні літ. Є-2, Є1 (тимчас.), Є1-1 загальною площею 760,4 кв.м. Пункт 1.2 спірного договору містить дані про відчуження Відповідачем-1 будівель та споруд, в тому числі, літ. Є-2, Є (тимчас.), Є1-1 котельні, сходи є загальною площею 760,4 кв.м.

Зі змісту технічного паспорта на нежитлові будівлі та споруди по пр. ім. газети „Правда”, 29, складеного КП ДМБТІ станом на 13.12.2005 року, убачається, що частина комплексу будівель та споруд за вказаною вище адресою не має будівлі котельної під літерою Є, вказана будівля за даними технічного паспорта має назву літ. Є1. Щодо сходів є, то як убачається зі схематичних планів технічного паспорта, зазначена літера входять до складу будівлі літ. Є1-1, та є її невідємною частиною, а загальна площа приміщень 760,4 кв.м., визначена в договорі стосовно обєктів літ. Є-2, Є (тимчас.), Є1-1 котельні, сходи є в цілому, не відносно обєкта сходи літ. є окремо.

За спірним договором Відповідачем-1 в складі іншого майна відчужено обєкт під літерою Ж11, якою за даними технічного паспорта на будівлю, позначено тимчасову споруду - металевий сарай, і якого не було у складі майна, що придбавалося ним за договором від 12.05.2005 року.

Системний аналіз змісту спірного договору, договору купівлі-продажу від 12.05.2005 року, та даних технічного паспорта на нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Газети „Правда”, буд. 29, дає підстав для висновку, що розбіжності в найменуваннях деяких обєктів придбаного Відповідачем-1 майна, та майна, яке відчужувалося ним за спірним правочином, є наслідком допущення технічних та орфографічних посилок при складанні тексту спірного договору, які можуть бути виправлені шляхом внесення до його змісту відповідних виправлень.

Позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16 травня 2007 року, укладений між Відповідачем -1, Відповідачем-2, та Відповідачем-3, однак з огляду на те, що чинним законодавством не передбачено право учасника господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва, та за умов не доведення позивачем надання йому повноважень від імені Відповідача-1 на предявлення відповідного позову про визнання недійсним правочину укладеного товариством, у суду відсутні підстави для задоволення та позову в зазначеній частині вимог.

Аналогічна правова позиція щодо практики вирішення спорів за позовами учасників про визнання недійсними угод укладених товариством, викладена Вищім господарським судом України в рекомендаціях президії ВГСУ від 28.12.2007 року „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”, та Верховним Судом України в Узагальненнях практики розгляду судами корпоративних спорів від 29.01.2008 року.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині вимог щодо визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Асоціація "МЕТРИДОЗА" (надалі Відповідач-1) про надання повноважень директору товариства на розпорядження майном підприємства без обмеження його вартості, оформлене протоколом № 2 від 10.01.2005 року, решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково

Визнати недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Асоціація "МЕТРИДОЗА" (код ЄДРПОУ 32010891) про надання повноважень директору товариства на розпорядження майном підприємства без обмеження його вартості, оформлене протоколом № 2 від 10.01.2005 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Асоціація "МЕТРИДОЗА" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Новоселевська, 42, код ЄДРПОУ 32010891), ОСОБА_2 (49000, АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (49000, АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_3) по 14 грн. 16 коп. витрат по сплаті державного мита, та по 19 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з кожного, видати накази.

В решті позову відмовити.

СуддяО.В. Ліпинський Рішення підписано 06.05.2010