Ухвала суду № 94204262, 18.01.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/262/21

Провадження 2/712/119/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2021 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Романенко В.А., розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що він припинив працювати та вийшов на пенсію. Відповідно до отриманих відомостей з Пенсійного фонду за 2019 рік позивач отримав 23392,18 грн. Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. 5% від 23392,18 грн. становить 1169,60 грн.

Вивчивши матеріали позовної заяви та клопотання про звільнення від сплати суми судового збору, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із частинами першою та другою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони та (або) віднесення її до певної категорії.

Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведено вбачається, що особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі або надати докази, що вона відноситься до певної категорії осіб, визначених ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути також надані, наприклад, довідка про доходи за попередній календарний рік, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Позивачем надано суду довідку Головного управління Пенсійного фонду України № 6481 від 29.12.2020 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ Головного управління ПФУ в Черкаській області і отримує пенсію по інвалідності, яка за період з січня 2019 року по грудень 2019 року становить 23392,17 грн.

Однак позивачем не надано суду довідки Державної податкової інспекції про його доходи за 2019 рік.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи зменшення, оскільки в жодній мірі не характеризують майновий стан ОСОБА_1 та не свідчать про наявність умов, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення від сплати судового збору. Такими документами, наприклад, можуть бути про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо. Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, суд не вбачає достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору у справі, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Враховуючи, що стороною необґрунтовано подане клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд відмовляє позивачу у заявленому клопотанні.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про необхідність залишення зустрічної позовної заяви без руху, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 840,80 грн. та не більше 10510,00 грн.)

Судовий збір слід сплатити на за реквізитами: рахунок отримувача: UA238999980313111206000023766, отримувач платежу - ГУК у Черк. обл. /Соснів. р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ отримувача - 37930566, код банку отримувача ( МФО) – 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); призначення платежу: судовий збір у цивільній справі із зазначенням номера справи.

Враховуючи викладене, позивач повинний сплатити судовий збір у розмірі 10510 грн. за вимогу майнового характеру, та додати до позовної заяви документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст. 95 ЦПК України).

Згідно ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Відповідно до п. 8 розд.10 зазначених правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

В порушення зазначених норм, позивачем на копіях додатків до позовної заяви не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, не зазначено особу, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені та прізвища).

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, необхідно роз`яснити, що формою звернення до суду за захистом порушених, оспорених або не визнаних прав чи охоронюваних законом інтересів є позовна заява, яка оформлена у відповідності до вимог, викладених у статтях 175 і 177ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури. На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Ще у справі Trukhv. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов`язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у цій конкретній справі було свавільним чи невиправданим.

За таких обставин зустрічну позовну заяву необхідно залишити без руху та надати ОСОБА_3 час, достатній для усунення вищезазначених недоліків

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків, в інакшому випадку позов вважати неподаним та повернути позивачеві.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається http://sn.ck.court.gov.ua/sud2316/.

Суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси В.А. Романенко