Постанова № 94203612, 15.01.2021, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 3/557/10/2021

Справа 557/1410/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року смт Гоща

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., за участю захисника Немировського В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Гоща справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , студента Люблінського католицького університету ім. Івана Павла ІІ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2020 року о 10 годині 28 хвилин ОСОБА_1 на 301 км автодороги М-06 Київ-Чоп керував транспортним засобом «RENAULT MEGANE», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) та, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився у присутності двох свідків.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи через свого захисника, про що в матеріалах справи наявна розписка, у судове засідання не з`явився.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Немировський В.І. у судовому засіданні подав клопотання про повернення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на доопрацювання. В обґрунтування такого клопотання останній зазначив, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, так як у ньому невірно вказано місце вчинення адміністративного правопорушення та місце складання протоколу, а саме: а/д М-06 «Київ-Чоп» 301 км, що не відповідає найменуванню міжнародної дороги згідно переліку, який встановлений у постанові Кабінету Міністрів України №55 від 30 січня 2019 року «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення». Згідно даного переліку існує міжнародна дорога Київ-Чоп (на м. Будапешт через м. Львів, Мукачево і Ужгород), індекс даної дороги М-06, протяжність 891.3 км. Вказує, що автомобільної дороги, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушенням не існує, та у зв`язку з цим вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 потрібно повернути на доопрацювання.

Окрім того, захисник Рафальського Д.А. у судовому засіданні заперечив вину останнього у вчиненні зазначеного вище правопорушення, провадження відносно ОСОБА_1 по справі просив закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки мала місце провокація вчинення адміністративного правопорушення.

В обґрунтування такої своєї позиції адвокат Немировський В.І. зазначив, що ОСОБА_1 30 жовтня 2020 року не керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та його відмова від проходження тесту на стан наркотичного сп`яніння була зумовлена провокацією працівників поліції у вигляді спонукання особи до вчинення адміністративного правопорушення. Захисник ствердив, що ОСОБА_1 дійсно був зупинений за перевищення швидкості з приводу чого відносно нього винесена постанова, яку останній не оскаржував. При цьому поліцейськими йому була висунута підозра про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти тест, а не огляд, на що той погодився. Однак поліцейські продовжили провокувати та ОСОБА_1 , повідомивши їх про те, що дійсно «позавчора вживав марихуану», через свою юридичну неграмотність та брак часу, оскільки гнав машину до м. Житомир, погодився на спонукання до вчинення відмови.

Свідки даної події, що зазначені в протоколі, при цьому були присутні вже після тих подій, як поліцейські схиляли ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення.

Що стосується письмових пояснень вказаних свідків, то такі захисник вважає недопустимими доказами, оскільки останні заповнені на заздалегідь підготовлених бланках поліцейським.

Крім того, як зазначив захисник, ОСОБА_1 під час складання протоколу працівниками поліції неодноразово пропонувалося пройти не огляд в певному медичному закладі, а тест, що суперечить Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Не погодився захисник і з наявністю у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, вказавши на те, що такий огляд насправді ніким не проводився, а ознаки, які зазначені поліцейським, не відповідають визначеним інструкцією.

Захисник звернув увагу на те, що працівники поліції, маючи підозру щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, в порушення ст. 266 КУпАП, дали останньому неправомірну вказівку їхати заднім ходом поближче до знаходження автомобіля поліцейських, а в подальшому останнього від керування не відсторонили та автомобіль на штрафмайданчик не забрали.

Захисник зазначив, що навіть при тих обставинах, які ОСОБА_1 повідомив поліцейським, а саме про те, що «вживав позавчора марихуану», ніяких підтверджень того, що він перебуває в стані наркотичного сп`яніння не могло бути і останні зобов`язані були забезпечити доставку останнього до найближчого закладу охорони здоров`я. Але під психологічним тиском поліцейських ОСОБА_1 зрештою погодився на відмову від проходження тесту на предмет вживання наркотичних речовин.

Як ствердив захисник, дії працівників поліції були спрямовані не на усунення та припинення майбутнього адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , на навпаки на вчинення дій з метою вчинення останнім адміністративного правопорушення та складання на нього протоколу.

З огляду на викладене, захисник вважає, що всі докази, як і сам протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , не можуть бути визнані допустимими доказами його винуватості. При цьому захисник зауважив, що акт огляду і направлення оформлені ОСОБА_2 , який не є особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення, акт не має дати та місця складання, у направлені зазначено абревіатуру медичного закладу, яка не дає можливості ідентифікувати такий, а відео не є безперервним. Недопустимим доказом захисник вважає також і довідку, складену інспектором ВАП УПП в Рівненській області Івашинютою І., оскільки запит особи, яка здійснювала оформлення матеріалів, на отримання такої в матеріалах справи відсутній.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується даними наступних досліджених у судовому засіданні доказів:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №289409 від 30 жовтня 2020 року, яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення (арк. спр. 1);

-акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд проведений, у зв`язку з виявленими ознаками: неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, в графі «Результати огляду на стан сп`яніння» зазначено, що огляд «не проводився», що підтверджено підписами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (арк. спр. 2);

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 жовтня 2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 о 10 год. 40 хв. направлено в заклад охорони здоров`я КП РОЦПЗН, в зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння: неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. В графі «Огляд проводився за допомогою» вказано «не проводився, в графі «Результат огляду» вказано «не проводився» (арк. спр. 3);

-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 30 жовтня 2020 року, в яких вони вказали, що були свідками того, що у їх присутності 30 жовтня 2020 року о 10 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан виявлення наркотичного сп`яніння у медичному закладі КП РОЦПЗН. Водій ОСОБА_1 знаходиться з явними ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. В їхній присутності складено протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 №289409 від 30 жовтня 2020 року. Зазначене підтверджено підписами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (арк. спр. 4);

-зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення від серії ДПР18 №289409 від 30 жовтня 2020 року, згідно якого ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом «RENAULT MEGANE», номерний знак НОМЕР_1 , та зобов`язано не керувати даним транспортним засобом протягом 24 год. Дане зобов`язання підписано ОСОБА_1 , дійсність підпису якого захисником у судовому засіданні не оспорювалась (арк. спр. 5);

-витягу з адмінпрактики, у якому наявна інформація щодо притягнення ОСОБА_1 30 жовтня 2020 року до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП (постанова серії ЕАМ №3359056), зокрема за перевищення встановленого обмеження швидкості руху більше, як на 50 км/год, на 301 км а/д Київ-Чоп (населений пункт – Горбаків) (арк. спр. 7);

-відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та працівником поліції в присутності двох свідків йому було запропоновано проїхати в медичний заклад для проходження тесту на визначення стану наркотичного сп`яніння, проте ОСОБА_1 відмовився (відеофайл 20201031074832000485, час 10:40). З оглянутого відеофайлу 20201031074832000483 (час 10:30), також установлено, що ОСОБА_1 повідомив про те, що «позавчора вживав марихуану», з цього ж відеофайлу (час 10:32) убачається, що поліцейським водію було повідомлено про те, що «якщо вам пропонують пройти огляд – ви маєте погодитись» (арк. спр. 8).

Зазначені вище докази є узгодженими між собою і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги Правил дорожнього руху України передбачена ст. 130 КУпАП.

Зокрема за приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доводи захисника про те, що з боку працівників поліції мала місце провокація вчинення адміністративного правопорушення, зокрема щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, суддею відхиляються та розцінюються як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності.

При цьому суддею звертається увага на те, що матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. ОСОБА_1 , не погоджуючись з такими діями працівників поліції та зазначаючи у своїх письмових поясненнях у протоколі про те, що «якби знав, що таке буде, то відразу б поїхали робити тест», самостійно огляду у медичному закладі не пройшов та належних доказів на спростування свого перебування у стані сп`яніння, про стверджує, не надав.

Відхиляються суддею і покликання захисника Немировського В.І про те, що працівниками поліції не було вжито заходів щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки такі спростовуються даними зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №289409 від 30 жовтня 2020 року, яке підписане останнім. Крім цього, як ствердив у судовому засіданні сам захисник, ОСОБА_5 вподальшому не керував автомобілем, такий до м. Житомир доставили його знайомі, яких він чекав після оформлення матеріалів.

З огляду на зазначене, безпідставними є також доводи ОСОБА_6 про обов`язок працівників поліції доставити автомобіль на штрафмайданчик.

Що стосується тверджень захисника про те, що письмові пояснення свідків є недопустимим доказом у справі, то такі суддею відхиляються, виходячи з наступного.

При розгляді даної категорії справ, суддя керується нормами КУпАП.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Наявні у справі письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримані у встановленому законом порядку, підписані ними особисто та є належним і допустимим доказом. При цьому суддя зауважує, що присутність вказаних свідків при оформленні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , зокрема при відмові останнього від проходження у встановленому законом порядку огляду, зафіксована на відеофайлах, оглянутих у судовому засіданні.

Доказів на підтвердження протилежного матеріали справи не містять та не встановлено таких у ході розгляду справи. При цьому суддею зауважується, що виклик вказаних свідків судом здійснювався, однак останні у судове засідання не з`явилися.

Що стосується клопотання захисника Немировського В.І. про повернення протоколу на доопрацювання з тих підстав, що автомобільної дороги, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушенням не існує, то, на переконання судді, таке не підлягає задоволенню, так як поліцейським вірно зазначено індекс автомобільної дороги та її неповну назву Київ-Чоп з прив`язкою до місця зупинки – 301 км автомобільної дороги. Наявність формальних неточностей щодо зазначення повної назви автомобільної дороги, не є підставою для повернення матеріалів на дооформлення та за загальним правилом, не може бути підставою для встановлення відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, якщо винуватість такої особи підтверджується сукупністю доказів по справі.

Це ж стосується і доводів захисника з приводу зазначення абревіатури назви медичного закладу у направленні на огляд водія.

З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, відхиляються суддею і решта доводів захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і розцінюються, як обраний спосіб захисту свого довірителя.

Зважаючи на наявність достатніх даних про відмову 30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вважаю, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, суддя зважає на дані довідки старшого інспектора ВАП УПП в Рівненській області Івашинюти І. про те, що ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягувався та отримував посвідчення водія – НОМЕР_2 . Доводи захисника додо недопустимості вказаного доказу з підстав відсутності запиту на такий особи, яка здійснювала оформлення матеріалів, суддею відхиляються зважаючи на приписи ст. 251 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме грубе порушення вимог Правил дорожнього руху України, особу правопорушника, вважаю, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454 гривні.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 16 січня 2021 року.

Суддя Ю.В. Оленич