Ухвала суду № 94198013, 14.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 січня 2021 року м. Київ № 640/33643/20

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчук А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 )

до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби

України у місті Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська,

4-а)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 24 липня 2019 року №443, який слугував підставою повідомлення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області від 24 липня 2019 року №199/1;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту у порядку, визначеним Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наявними матеріалами адміністративного позову підтверджується, що про наявність оскаржуваного рішення позивачу було відомо у липні 2019 року, однак до суду він звернувся лише у грудні 2020 року, тобто без дотримання строку на звернення до суду.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку на звернення з даним позовом, яке обґрунтоване тим, що у період з 26 липня 2019 року по 24 січня 2020 року позивач перебував у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, що підтверджується довідкою про перебування іноземця або особи без громадянства в ПТПІ.

Вказані обставини судом приймаються до уваги, що суд вважає, що у період до 24 січня 2020 року пропуск строку на звернення до суду є таким, що пропущений з поважних причин.

Також, позивач повідомив, що після звільнення звернувся до Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців з проханням про допомогу в проходження державної процедури про надання статусу біженця, що підтверджується повідомленням від 04 лютого 2020 року.

При цьому, позивачу відповідь на звернення надано лише 06 березня 2020 року за вих. №788-18-01191, яким відмовлено у наданні допомоги та спрямовано для надання допомоги, зокрема, до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

В додаток до клопотання позивач надав до суду докази звернення до Правобережного київського місцевого центру надання безоплатної вторинної правової допомоги у травні 2020 року.

Стосовно вказаних підстав, які на думку позивача є поважними причинами пропуску строку, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно вимог частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тому, при визначенні початку перебігу процесуального строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення.

Посилання позивача на звернення із заявою до Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги звернувся лише 28 травня 2020 року як на підставу поважності пропуску строку суд вважає необґрунтованим, оскільки даний позов подано за підписом позивача та надісланий засобами поштового зв`язку від імені позивача, а не представником Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги. Крім того, матеріали адміністративного позову не містять доказів надання такої допомоги позивачу.

В частині посилання позивача на положення частини 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що наведені норми чинного законодавства надають право суду на поновлення процесуальних строків, встановлених нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відтак сам факт наявності введених карантинних обмежень не може слугувати безумовною підставою неможливості своєчасного звернення до суду, оскільки позивач також звернувся в період дії таких обмежень, однак з порушенням строку на таке звернення.

При цьому, суд враховує, що до спірних правовідносин застосовуються скорочені строки оскарження таких рішень.

Частиною 2 статті 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» передбачено, що рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.

На думку суду, наведені в клопотанні доводи не свідчать про поважність причин пропуску законодавчо передбаченого строку на звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу позивача, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Таким чином, позивачеві слід надати інші пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки мають бути усунуті позивачем, шляхом подачі суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду із адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Б. Федорчук