Ухвала суду № 94197995, 13.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 січня 2021 року м. Київ № 640/33628/20

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчук А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г)

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,

стягнення за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної митної служби України, в якому просить:

- визнати протиправними та зобов`язати Держмитслужбу скасувати накази Державної митної служби України від 21 жовтня 2020 року №997-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та від 11 грудня 2020 року №1251-о «Про внесення змін до наказу від 21 жовтня 2020 року №997-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Держмитслужбу поновити позивача на посаді заступника начальника відділу внутрішнього моніторингу щодо боротьби з митними правопорушеннями та розгляду скарг Департаменту внутрішнього аудиту Державної митної служби України;

- стягнути з Державної митної служби України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

За змістом пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.

За змістом статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вимогами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У позовній заяві позивач повідомив, що про наявність оскаржуваного наказу від 21 жовтня 2020 року №997-0 дізнався 22 жовтня 2020 року внаслідок отримання на електронну пошту відповідного листа із вкладенням.

Водночас, з адміністративним позовом до суду позивач звернувся лише 29 грудня 2020 року, що підтверджується відбитком штемпелю поштового відправлення на конверті, у якому надійшов даний позов, тобто з пропуском законодавчо передбаченого місячного строку на звернення.

При цьому, до суду позивачем не надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин поважності такого пропуску.

Відповідно до вимог частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

На виконання вимог даної норми позивачем не надано до суду копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;

- копій позовної заяви та копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.Б. Федорчук