Рішення № 94197936, 18.01.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/5549/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням позивача станом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 з урахуванням примітки до додатків 1 та 14 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік» на відповідні тарифні коефіцієнти та надати оновлені довідки про розміри грошового забезпечення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області; зобов`язання відповідача провести розрахунок посадового окладу та окладу за військовим званням позивача станом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 з урахуванням примітки до додатків 1 та 14 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на відповідні тарифні коефіцієнти та надати оновлені довідки про розміри грошового забезпечення позивача (з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач зобов`язаний виготовити та направити територіального органу Пенсійного фонду України довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 з урахуванням приміток до додатків 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року на відповідні тарифні коефіцієнти з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 була підготовлена та направлена до Головного управління Пенсійного фонду України довідка про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, до якої не включалися види грошового забезпечення, що не були передбачені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та абзацом першим пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45. Вказує, що розмір посадового окладу та окладу за військовим званням у виготовленій довідці було визначено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт. Зазначає, що доводи позивача, обґрунтовані посиланням на текст приміток до додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 є необґрунтованими, оскільки ці примітки не містять норм права та не узгоджуються з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Також вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від Пенсійного фонду України надходили повідомлення про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, а також відсутні факти направлення до відповідача списків осіб для підготовки довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій та їх подальше направлення до органу Пенсійного фонду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Сторонами не заперечується факт того, що з метою здійснення перерахунку розміру пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідачем було виготовлено та направлено до органу Пенсійного фонду довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії.

20.07.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про виготовлення та надіслання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновленої довідки про грошове забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, з зазначенням додаткових видів грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії з 05.03.2019 (а.с. 11).

Листом від 23.07.2020 № 74/9/Т-115/14/433 йому було роз`яснено порядок складення та надіслання відповідної довідки, вказано, що до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області списки для перерахунку грошового забезпечення не надходили, законних підстав направляти будь-які довідки до управління Пенсійного фонду в Чернігівській області не має. Надано позивачу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення (а.с. 12-13).

Також позивач звернувся до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області з заявою від 28.07.2020, в якій у зв`язку з прийняттям Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 просив провести перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік» на відповідні тарифні коефіцієнти та надати оновлені довідки про розміри грошового забезпечення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (а.с. 6-7).

Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області листом від 05.08.2020 № 74/9/Т-145/14/433 надано позивачу відповідь, в якій вказано що остаточне рішення щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 з урахуванням постанови у справі № 826/6453/18 слід приймати за результатами заходів, що можливо вживатимуться Кабінетом Міністрів України на виконання цієї постанови (а.с. 8-10).

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо не виготовлення та не направлення до органу Пенсійного фонду України оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії з розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням позивача станом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 з урахуванням примітки до додатків 1 та 14 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 та з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Так, частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частини перша, друга статті 63 Закону № 2262-XII).

Зазначена норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно пункту 4 Постанови № 704 в первинній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Постанова № 704 набрала чинності з 01.03.2018.

На момент набрання чинності Постановою № 704, 01.03.2018, пункт 4 цього нормативно-правового акту було викладено у редакції пункту 6 Постанови № 103, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р.».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що згідно з Постановою № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується.

Посилання позивача на ті обставини, що Постановою № 103 зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 залишено у первинній редакції, суд вважає безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України (частина друга статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України є нормативно-правовим актом Уряду України.

Нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими на це суб`єктами нормотворчості у визначеній формі та за встановленою процедурою, спрямований на встановлення, зміну або скасування норми права.

Іншими словами, нормативно-правовий акт - це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним органом публічної влади, у якому містяться норми права. У правовій системі України нормативно-правовий акт є основним джерелом права.

Отже, за загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв`язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв`язку з нормою, в даному випадку пунктом 4 Постанови №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.

Відповідно до підпункту 2 пункту 20 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 року № 870, до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою, встановлюються такі вимоги: 2) стосовно структури проекту документа: - в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.

Таким чином, суд зауважує, що примітка, як складова частина нормативно-правового акту, не може містити в собі нормативних положень.

За наведених обставин, суд зазначає, що примітка у додатку 1 та додатку 14 Постанови № 704 не може мати нормативного характеру, відтак, застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми Постанови № 704 пункт 4, яка має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.

Так, пунктом 4 Постанови № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_3 , Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийняти в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_3 , Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено, визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови № 103. У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 - залишено без змін.

Таким чином, лише з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції.

Проте, згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Суд зазначає, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ та пунктом 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.

Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, суд не знаходить правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою заявника та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 по справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно яких: «01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». За змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017. Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням позивача станом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 з урахуванням примітки до додатків 1 та 14 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік» на відповідні тарифні коефіцієнти та надати оновлені довідки про розміри грошового забезпечення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області; зобов`язання відповідача провести розрахунок посадового окладу та окладу за військовим званням позивача станом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 з урахуванням примітки до додатків 1 та 14 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на відповідні тарифні коефіцієнти та надати оновлені довідки про розміри грошового забезпечення позивача (з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задоволенню не підлягають з огляду на їх необґрунтованість.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області (вул. Шевченка, 28, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 20001757) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.01.2021.

Суддя Н.М. Баргаміна