Рішення № 94197822, 16.01.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2578/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Відділу примусового виконання судових рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (позивач) просить: - визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 16.11.2020 року ВП № 62525436 в розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується з постановою відповідача про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області штрафу за невиконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2019 р. по справі №824/1029/18-а. Позивач стверджує, що на виконання вказаного рішення суду було проведено розрахунок компенсації втрати частини доходів, у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 20.12.2016 року по день фактичної виплати з цієї суми донарахованої частини пенсії, на підставі винесеного розпорядження у пенсійній справі № 2403001003 від 04.12.2017 року про перерахунок пенсії, який проведено згідно рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 06.09.2017 року та отриманої 10.05.2017 року довідки про розмір грошового забезпечення №13/2403001003 від 18.04.2017 року, виготовленої Ліквідаційною комісією УМВС України в Чернівецькій області. Розмір компенсації за період з 20.12.2016 р. по день фактичної виплати склав 6703,79 гривень. Позивач вказує, що пенсійним органом добровільно вжито (перерахунок пенсії) та вживаються (виплата пенсії) дії на виконання рішення суду в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 р., яка діяла на час виникнення спірних правовідносин позивач повідомив державного виконавця про виконання судового рішення по справі №824/1029/18-а та про виплату компенсації втрати частини доходів стягувачу ОСОБА_1 відповідно до постанови №649, у зв`язку із чим просив закінчити виконавче провадження ВП №62525436. Однак, 16.11.2020 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу по даній справі. Позивач зазначив, що державний виконавець при винесені оскаржуваної постанови не врахував, що накладення штрафу можливе лише за невиконання рішення без поважних причин. Пенсійний орган вказує, що виплата пенсій здійснюється виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, а інших фінансових можливостей, крім зазначених, позивач не мав. Таким чином, позивач вважає, що в межах наданих повноважень, фактично виконало постанову Чернівецького окружного адміністративного суду, а тому вважає оскаржувану постанову протиправною.

05.01.2020 року до суду надійшов відзив Відділу примусового виконання судових рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідно до якого відповідач зазначив, що постанова про накладення штрафу від 16.11.2020 року ВП №62525436 в розмірі 5100,00 грн., є правомірною і такою, що не підлягає скасуванню, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року по справі №824/1029/18-а, в частині виплати компенсації втрати частини доходів (пенсії), не виконано.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення в яких заперечує проти задоволення позовних вимог. Третя особа вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не виконало у повному обсязі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2019 р. по справі №824/1029/18-а, оскільки перерахована компенсація втрати частини доходів, у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії, не була виплачена у повному обсязі. Крім того, третя особа вказала про безпідставність виплати вказаної компенсації, яка не відноситься до пенсійних виплат, згідно положень постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року. Третя особа зазначає, що положення постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 р. визнано не чинними постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі № 640/5248/19.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримали повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наданих письмових пояснень, просили суд задовольнити позовні вимоги, розглядати у порядку письмового провадження.

Відповідач в судовому засіданні, заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ст. 268 КАС України справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням заявлених вимог та заперечень, пояснень представників сторін, судом з метою з`ясування обставин справи зобов`язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог.

Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України зобов`язував сторони ухвалою суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Дослідивши наявні матеріали, письмові докази, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року по справі №824/1029/18-а визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у проведенні розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 20.12.2016 року по день фактичної виплати з цієї суми донарахованої частини пенсії, розрахованого згідно з Порядком проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів, у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 20.12.2016р. по день фактичної виплати з цієї суми донарахованої частини пенсії, яка визначається відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, на підставі винесеного ним розпорядження у пенсійній справі №2403001003 від 04.12.2017 року про перерахунок пенсії, який проведено згідно рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 06.09.2017 року та отриманої 10.05.2017 року довідки про розмір грошового забезпечення №13/2403001003 від 18.04.2017р., виготовленої Ліквідаційною комісією УМВС України в Чернівецькій області. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подати у десятиденний строк з моменту набрання цього рішення законної сили звіту про його виконання. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

10.07.2020 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відкрито виконавче провадження ВП№62525436 з приводу виконання виконавчого листа №824/1029/18-а від 07.05.2020 р., виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом на підставі рішення від 08.01.2019 року. (а.с. 15).

На виконання рішення суду в адміністративній справі №824/1029/18-а пенсійний орган надав державному виконавцю розрахунок суми, що підлягає виплаті на виконання рішення суду. Суму компенсації обчислено з урахуванням виплат суми боргу станом на 01.05.2019 р. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 (2215,52 грн). (а. с. 13).

05.08.2020 року позивач звернувся до відповідача з листом № 2400-0802-5-21076, в якому вказав, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження № 62525436 щодо виконання виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду по справі № 824/1029/18-а, ОСОБА_1 проведено розрахунок компенсації втрати частини доходів за період з 20.12.2016 року по день фактичної виплати розмір якої склав 6703,79 грн. та включено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Просив закінчи виконавче провадження. (а. с. 16).

30.10.2020 року Відділ примусового виконання судових рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) направив відповідачу вимогу державного виконавця стосовно надання інформації щодо проведення виплати стягувачу згідно рішення суду

13.11.2020 на адресу відповідача надійшла відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в якій зазначено, що кошти в сумі 6703,79 грн включено до реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та може бути виплачені органом Пенсійного фонду після відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Постановою Відділу примусового виконання судових рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 16.11.2020 року ВП №62525436 накладено на пенсійний орган штраф в розмірі 5100,00 грн., за невиконання рішення суду. (а.с. 12).

Вважаючи, що оскаржувана постанова є протиправною, позивач звернувся з адміністративним позовом, до суду.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено.

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Згідно з ст.ст. 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно з ч. 4 ст. 372 КАС України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідач у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження" 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності ст. 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з положеннями ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з ст. 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

За приписами п.п. 3,4- 5, 8 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду встановлюється правлінням Пенсійного Фонду.

Тобто, виплати пенсій здійснюються виключно за рахунок Фонду та інших джерел, визначених законодавством, інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Отже, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Дану правову позицію застосовано в постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18).

Належною обставиною існування поважних причин невиконання рішення суду є відсутність фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів для цієї цілі. Проте, вказані обставини - відсутність фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів мають бути підтверджені належними, допустимими доказами. Позивач до позовної заяви на підтвердження поважності невиконання рішення суду додав тільки розрахунок суми, що підлягає виплаті на виконання рішення суду №824/1029/18-а (а. с. 13). Також позивач надав суду лист Пенсійного фонду України від 13.11.2020 року, в якому вказано, що кошти в сумі 6703,79 грн., включено до реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та може бути виплачені органом Пенсійного фонду після відповідного фінансування з Державного бюджету України. Вказані докази підтверджують тільки те, що позивачем здійснено перерахунок компенсаційних виплат за рішення суду по відомостям органу. Однак, позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження поважності причин невиконання рішення суду щодо виплати перерахованих за рішенням суду компенсаційних коштів.

Крім того, позивач не надав доказів відсутності фінансової спроможності виконати вказане рішення, як і не надав доказів звернення до Пенсійного фонду про виділення коштів на виконання рішення суду щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії.

Крім того, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 р. затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок №649).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 року у справі №640/5248/19 визнаний протиправним та скасований Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 р., рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 року змінено. Визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".

Суд звертає увагу, що згідно з п. 1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 р. затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Отже, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року визнано протиправною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року.

При цьому, Шостий апеляційний адміністративний суд у вказаній постанові від 22.07.2020 року зробив висновки, що Кабінет Міністрів України, приймаючи постанову №649 від 22.08.2018 року, фактично встановив інакший порядок виконання судових рішень, боржниками за якими є органи ПФУ, відмінний від установленого законами України №1404-VIІІ та №4901-VI, тим більш такий, що обтяжує права громадян на отримання соціального захисту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо виконання рішення суду в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року, є необґрунтованими.

При цьому, суд звертає увагу, що здійснення нарахування пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція застосована у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 року, справа № 620/3746/20.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що судом встановлено правомірність дій відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу на боржника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 129 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

У відповідності до статей 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м.Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345).

Відповідач: Відділ примусового виконання судових рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул.Целана, 11, м.Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ 43316386)

Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя П.Д. Дембіцький