Постанова № 9419771, 28.04.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1235/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2010 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.,

при секретарі Сердюк Д.О.,

з участю представника позивача Іванькової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція в м. Чернігові (далі ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2) про стягнення за рахунок активів податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 17654,50 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платник податків зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законодавством термін та згідно ст. 11 вказаного Закону несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування. Однак відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносить податки до бюджету, внаслідок чого має податковий борг, який в добровільному порядку не сплачений.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 05.11.2007 року та взятий на податковий облік в ДПІ м. Чернігова 14.12.2007 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та службовою запискою податкової інспекції про взяття на облік платника податків.

Місцезнаходження відповідача, станом на момент звернення до суду є АДРЕСА_1, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ст. 4, п. 2.3. ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» субєкти підприємницької діяльності зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни. Згідно ст. 11, вищевказаного Закону, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів та додержання законів про оподаткування несуть платники податків відповідно до законів України.

Згідно п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі акту перевірки № 73/17-219/223752775 від 02.02.2009 року ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення № 0001091720/0 від 09.02.2009 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 11427 грн. та за штрафними санкціями на суму 6087,50 грн.

Згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до абзацу «а» та «б» п.п 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Підпункт 5.3.1. пункту 5.3. ст. 5 Закону передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.п. 17.1.1 п. 17.1. ст. 17 Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

На підставі акту перевірки № 254/17-419/223752775 від 27.04.2009 року ДПІ у м. Чернігові винесло податкове повідомлення-рішення № 0002661740/0 від 28.04.2009 року, яким відповідачу за неподання податкової декларації з податку на додану вартість визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними санкціями в розмірі 170 грн.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.5. пункту 7.7. ст. 7 вищезазначеного Закону встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі акту перевірки № 319/17-419/223752775 від 26.06.2009 року ДПІ у м. Чернігові винесло податкове повідомлення-рішення № 0003931740/0 від 26.06.2009 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1148 грн.

Згідно п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво: якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_2 був платником податку на додану вартість у відповідності до свідоцтва платника ПДВ НОМЕР_2 від 25.12.2007 року, яке анульовано актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 26.06.2009 року № 30/17-434.

На підставі акту перевірки своєчасності повернення свідоцтва платника податку на додану вартість № 496/17-419/223752775 від 06.10.2009 року ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005321740/0 від 07.10.2009 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними санкціями в розмірі 170 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією та отримані ним, однак борг не сплачено.

Згідно п. п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідачу направлено рекомендованою кореспонденцією першу податкову вимогу № 1/8662 та другу податкову вимогу № 2/9567, які були отримані ним.

У відповідності до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання вважається узгодженим у день отримання платником податків повідомлення-рішення, окрім випадку коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив податкове зобовязання та на протязі десяти днів звертається до такого органу зі скаргою про перегляд відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень позивача, податкові повідомлення-рішення та вимоги, відповідачем в межах подальшої процедури апеляційного оскарження чи в судовому порядку не оскаржені.

У відповідності до п.1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, з урахування визнання вимог відповідачем, позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а податкова заборгованість, стягненню за рахунок активів відповідача.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути за рахунок активів з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 17 654 (шістнадцять тисяч шістсот пятдесят чотири) грн. 50 коп. до державного бюджету на р\р 31110029700002 код 14010100, одержувач: Державний бюджет, код 22825965, банк ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то з дня отримання нею копії постанови, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 30 квітня 2010 р.

Суддя: Сорочко Є.О.