Ухвала суду № 94197308, 18.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

18 січня 2021 року Справа № 520/16390/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (а/с 115, м. Бориспіль -1, Київська обл., 08301) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки, -

установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 41746.87грн та зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 41746.87 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем допущено противоправну бездіяльність щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 41746.87 грн. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 23.11.2020 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем пропущено строк на звернення до суду.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Наказом Міністра оборони України від 19.10.1999 № 600 позивач відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» із залишенням на військовій службі .

Звільнений з військової служби у запас наказом ЗМО України від 25.04.2005 № 12 та звільнений з посади у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України « Украерорух» від 18.05.2005 № 210/о.

Згідно довідки відповідача від 04.05.2007 № 1.14-246 загальна сума грошового забезпечення на день звільнення складає 3339.75 грн вислуга років на військовій службі 25 років 9 місяців 13 днів.

При звільненні позивачу не виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного забезпечення за 25 повних календарних років, у зв`язку з чим для захисту своїх прав позивач звернувся з позовом до суду.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів зазначені у додатку 25 до постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294, які поділяються на щомісячні та одноразові, до складу якої входять: одноразова допомога на початкове обзаведення, посадовий оклад і оклад за військовим званням; винагорода за тривалість безперервної військової служби, посадовий оклад і оклад за військовим званням; винагорода за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, відсотків мінімального посадового окладу командира взводу; винагорода за тралення і знешкодження мін; винагорода за дозаправку літаків у повітрі, відсотків посадового окладу; винагорода за проведення випробувань і досліджень; одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якою визначено питання пенсійного забезпечення і допомоги передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні також передбачена ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"

Враховуючи зазначені вище приписи, суд приходить до висновку, що одноразова грошова допомога при звільненні, не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення та не є складовою частиною грошового забезпечення, оскільки є соціальною гарантією.

Отже, на неї поширюються строки, визначені ч.5 ст.122 КАС України

Суд звертає увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У разі порушення такого строку та недотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що такий строк звернення до суду може бути обмеженим.

Разом з тим, у позовній заяві щодо строку звернення до суду позивач посилається на те, що про наявність свого порушеного права дізнався з відповіді на запит від 09.09.2020 № 1-23.2/8784/20, яким йому відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з посиланням на те, що таку виплату має проводити Міністерство оборони України.

Як вже зазначалося судом, позивача звільнено наказом від 18.05.2005 № 210/о , яким не передбачено виплати одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Довідкою відповідача від 04.05.2007 № 1.14-246 визначено, що позивач має право, але не отримав грошову допомогу при звільненні з військової служби згідно постанови КМУ від 17.07.1992 № 393

Отже, моментом порушення прав позивача є дата ознайомлення з наказом про звільнення або отримання довідки від 04.05.2007 № 1.14-246.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Посилання позивача на те, що про порушення свого права, він дізнався з листа відповідача від 09.09.2020 № 1-23.2/8784/20 складеним за наслідком розгляду його звернення, не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Як вже зазначалося вказані дати свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Слід наголосити, що принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Відтак, зважаючи на викладені обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом, що згідно із приписами пункту 8 частини 1 статті 240 КАС суд є підставою для залишення позову без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись ст. 123, 240-246, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зоркіна Ю.В.