Рішення № 94197295, 18.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 січня 2021 року № 520/18329/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини 9937 (пр. Гагаріна, буд. 150 А,м. Маріуполь,Донецька область,87521, код ЄДРПОУ 14321726) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд :

-визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно, ви ходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01.01.2020 року;

-зобов`язати ВЧ 9937 нарахувати та виплатити позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом на 01.01.2020 року, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що ОСОБА_1 , проходив військову службу у Військовій частині 9937 і у зв`язку з закінченням терміну дії контракту звільнився з військової служби.

У зв`язку зі звільненням з військової служби, наказом відповідача від 20.08.2020р. №462-ос позивача виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення та визначено остаточну дату проходження військової служби 20.08.2020р.

Військова частина 9937 здійснювала нарахування та виплату позивачу при звільненні компенсації вартості не отриманого речового майна у період проходження військової служби.

При звільненні з військової служби проводились певні виплати, однак що це були за виплати, позивачу повідомлено не було, жодних письмових документів з питань виплат, мені не надавалось, з кінцевим розрахунком, його не ознайомлювали.

З питань виплати компенсації за не отримане речове майно, при звільненні з військової служби, йому також ніяких розрахунків не надавали.

Після звільнення з військової служби, з урахуванням сплати податків і зборів, ОСОБА_1 було виплачено компенсацію за речове майно у сумі 52208,90 грн., що доводиться Довідкою АТКБ «ПРИВАТБАНК» від 17.11.2020 №50Н2QС59Н03171В1.

З метою з`ясування правильності нарахування компенсації за не отримане речове майно, позивач звернувся до відповідача з письмовим зверненням.

З листа відповідача від 17.11.2020 №705/10642 довідався, що розрахунок компенсації вартості не отриманого речового майна здійснювався за цінами станом на дату виникнення права на речове майно тобто нарахування та виплату компенсації за не отримане майно відповідачем було здійснено за цінами минулих років, а не за цінами станом на 01.01.2020 року (рік звільнення позивача з військової служби).

Позивач також вказав, що протягом військової служби з незалежних від нього причин він не отримував належне йому речове майно. Відповідач здійснив компенсацію вартості не отриманого речового майна, однак нарахування та виплату такої компенсації було ним здійснено за цінами минулих років.

При цьому, відповідач повинен був здійснити нарахування та виплату грошової компенсації за не отримане речове майно виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Адміністрацією Держприкордонслужби станом на 01 січня 2020 року (рік звільнення позивача з військової служби).

Тобто, компенсація повинна була здійснюватися за цінами станом на 01 січня 2020 року, а не за цінами минулих років, як здійснював відповідач (неправильне застосування цін доводиться інформацією, викладеною у листах відповідача від 17.11.2020 №705/10642 та від 20.11.2020 №705 №705/10764).

Позивач не згоден з діями Військової частини №9937, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному та дослідивши надані матеріали справи суд вважає за необхідним вказати наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, з приводу яких виник спір, регулюються Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ), який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до статті 9-1 вказаного Закону продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178), який визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).

Відповідно до пунктів 3-5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби,

Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Таким чином, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби ( пункт 3), за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4) та довідки про вартість речового майна (пункт 5).

Відповідно до Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої відповідними структурами станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Таким чином, з огляду на те, що позивача було виключено із списків військової частини у 2020 році довідка про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу повинна була видаватися на підставі закупівельної вартості такого майна станом на 01 січня 2020 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини 9937 (пр. Гагаріна, буд. 150 А, м. Маріуполь, Донецька область,87521, код ЄДРПОУ 14321726) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ВЧ 9937, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за не отримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01.01.2020 року;

Зобов`язати ВЧ 9937 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) грошової компенсації за не отримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом на 01.01.2020 року, з урахуванням проведених виплат.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.В.Зінченко