
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2021 р. № 520/14665/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба (вул. Сумська, 77/79, м. Харків) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, яка полягає у не застосуванні при встановленні та обчисленні ОСОБА_1 надбавки за науковий ступінь кандидат наук та надбавки за вчене звання починаючи з 01.03.2018 по 12.10.2018 рік включно, положення ч.2.ст. 59 Закону України «Про вищу освіту», протиправною; зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба перерахувати, нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 з 01.03.2018 по 12.10.2018 рік доплату за науковий ступінь кандидат наук, доплату за вчене звання з урахуванням положення ч.2.ст.59 Закону України «Про вищу освіту»; зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба перерахувати, нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 частину недоплачених видів грошового забезпечення та грошової допомоги при звільнення з урахуванням доплати за науковий ступінь кандидат наук -15% від посадового окладу та доплати за вчене звання - 25 % від посадового окладу відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України «Про вищу освіту».
В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу в Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. І. Кожедуба на посаді старшого наукового співробітника та був звільнений у запас та виключений зі списку особового складу з 12.10.2018. Згідно грошового атестату від 12.10.2018 ЗУ №387234 позивачу встановлена надбавка за науковий ступінь кандидат наук - 5% від посадового окладу та надбавка за вчене звання - 5% від посадового окладу.02.04.2020 позивач звернувся із заявою до відповідача про здійснення нового розрахунку розміру доплати за науковий ступінь кандидат наук - 15% посадового окладу та доплати за вчене звання 25% посадового окладу та здійснення перерахунку та виплату частини недоплаченого грошового забезпечення (щомісячні, додаткові види грошового забезпечення) та грошової допомоги при звільненні з 01.03.2018 відповідно до ЗУ «Про вищу освіту». Листом від 13.04.2020 відповідач відмовив позивачу у перерахунку та виплати за науковий ступінь кандидат наук, доплати за вчене звання, недоплаченої частини грошового забезпечення та грошової допомоги при звільненні, одночасно повідомив, що грошове забезпечення, а саме: доплати за науковий ступінь та вчене звання нараховується відповідно до вимог постанови КМУ від 30.08.2017 №704, яка набрала законної сили 01.03.2018 та наказу Міністерства Оборони України від 07.07.2018 №260. Посилаючись на те, що відповідач виплачував позивачу доплату за науковий ступінь кандидат наук та доплату вчене звання в неналежному розмірі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. І. Кожедуба на посаді старшого наукового співробітника та був звільнений у запас та виключений зі списку особового складі з 12.10.2018.
Відповідно до грошового атестату ЗУ « 387234 від 12.10.2018 позивачу встановлено надбавку за науковий ступінь - кандидат наук - 5% від посадового окладу та надбавка за вчене звання - 5% від посадового окладу.
02.04.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити новий розрахунок розміру доплати за науковий ступінь кандидат наук 15% посадового окладу та доплати за вчене звання 25% посадового окладу та здійснити перерахунок та виплату частини недоплаченого грошового забезпечення (щомісячні, додаткові види грошового забезпечення) та грошової допомоги при звільненні з 01.03.2018 відповідно до ЗУ «Про вищу освіту».
Листом від 13.04.2020 №350/176/100-683/773 відповідач повідомив позивача, що грошове забезпечення військовослужбовцям Збройний Сил України нараховується відповідно до вимог постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) та наказу Міністра Оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам». Відповідач, зокрема, зазначив, що стаття 59 ЗУ «Про вищу освіту» стосується науково-педагогічних, наукових, педагогічних та інших працівників закладів вищої освіти, тому її дія на військовослужбовців Збройних Сил України не розповсюджується.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону № 2011-XII порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно ч.2 ст.9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
За правилами ч.4 ст.9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.3 постанови КМУ від 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» встановлюються надбавки: за вчене звання: професора - у граничному розмірі 33 відсотки посадового окладу (ставки заробітної плати); доцента, старшого наукового співробітника, старшого дослідника - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).
Зазначена доплата встановлюється працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним вченим званням. За наявності у зазначених працівників двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням; за науковий ступінь: доктора наук - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати); кандидата наук, доктора філософії - у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).
Зазначені доплати встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем. За наявності у працівників двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем.
Відповідність вченого звання та наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Згідно із Приміткою 1 Додатку 1 до вказаної Постанови, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 було викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Постановою Кабінету Міністрів України №704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 попередні зміни п. 4 Постанови № 704 (в редакції Постанови № 103) скасовано та визнано протиправним, зокрема, визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови № 103, згідно з якої було внесено зміни до п.4 Постанови № 704.
Отже, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 діє редакція п.4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Між тим порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв`язку із втратою чинності положеннями п.6 Постанови № 103 та змін до п.4 Постанови № 704, не змінився.
Наведена позиція є аналогічна висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по зразковій справі №160/8324/19.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, з 29.01.2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (надалі - Закон № 1774-VIII), який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Таким чином, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 704 (в редакції Постанови КМ України № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання бездіяльності Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, яка полягає у незастосуванні при встановленні та обчисленні ОСОБА_1 надбавки за науковий ступінь кандидат наук та надбавки за вчене звання, починаючи з 01.03.2018 по 12.10.2018 рік включно, положення ч.2.ст. 59 Закону України «Про вищу освіту», протиправною; зобов`язання Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба перерахувати, нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 з 01.03.2018 по 12.10.2018 рік доплату за науковий ступінь кандидат наук, доплату за вчене звання з урахуванням положення ч.2.ст.59 Закону України «Про вищу освіту»; зобов`язання відповідача перерахувати, нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 частину недоплачених видів грошового забезпечення та грошової допомоги при звільнення з урахуванням доплати за науковий ступінь кандидат наук -15% від посадового окладу та доплати за вчене звання - 25 % від посадового окладу відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України «Про вищу освіту».
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволення адміністративного позову.
При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262 КАС України, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба (вул. Сумська, 77/79, м. Харків) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Єгупенко
Судове рішення № 94197233, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 18.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/14665/2020. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: