Рішення № 94197189, 13.01.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3721/20

13 січня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Зелінський Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання дій неправомірним, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області (далі - відповідач), в якій просить:

визнати неправомірним повідомлення про припинення виплати тимчасової державної соціальної допомоги як непрацюючій особі та стягнення переплаченої суми державної соціальної допомоги в розмірі 35999,07 грн.;

стягнути з Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 суму заборгованості по виплаті державної соціальної допомоги починаючи з 01.03.2020 року до моменту прийняття рішення судом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.04.2020 року за №789/07-20 позивач отримав від Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації в повідомлення про припинення виплати тимчасової державної соціальної допомоги, так як на підставі перевірки, проведеної відділом з питань праці, взаємодії з засобами масової інформації та контролю за призначенням та виплатою всіх видів соціальних допомог, верифікація транспортних засобів було встановлено подання недостовірних даних про доходи (майновий стан), внаслідок чого неправильно виплачені кошти в сумі 35999,07 грн. підлягають поверненню.

Позивач вказує, що транспортні засоби, зазначені у документах відповідача, за ним не зареєстровані. Це підтверджується відомостями технічного паспорта на автомобіль марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого автомобіль на підставі договору купівлі-продажу від 14.06.1991 року було продано ОСОБА_2 . Автопричіп марки СКІФ д.н.з. НОМЕР_2 , згідно довідки № 9 від 23.04.2020 року, виданої Бережанським відділенням HACK "Оранта", також не був у користуванні позивача, страхувальником даного транспортного засобу в період з 01.01.2018 року по 23.04.2020 року, виступав і виступає ОСОБА_3 . Водночас, відповідач не був позбавлений можливості здійснити перевірку у строк, який би не поставив позивача у стан загрози настання несприятливих наслідків.

За таких обставин, позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, таким, що порушує його конституційні права та свободи, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 25.11.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 03.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, 28.12.2020 року Управлінням соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області подано відзив на позовну заяву (а.с.38-41). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 24.01.2020 року надійшов лист Міністерства соціальної політики України щодо невідповідності інформації на підставі якої призначено соціальні виплати та рекомендації за грудень 2019 року. Під час опрацювання відомостей вказаної верифікації виявлено, що у власності особи, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, або членів її сім`ї, є більше як один автомобіль, інший транспортний засіб (механізм). Відповідно до листа Територіального сервісного центру №6142 Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області від 19.02.2020 року №31/19/2-84 за ОСОБА_1 зареєстровано два транспортні засоби (механізми), а саме: ВАЗ 2101, 1975 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , та СКІФ 81061, 1987 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 . В поданих до управління деклараціях ОСОБА_1 був зазначений тільки один транспортний засіб OPEL VIVARO. 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , а два вищезазначені транспортні засоби не зазначені. Довідка видана Бережанським відділенням HACK "Оранта" від 23.04.2020 року №9, а також копія полісу №АР/8388307 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підтверджують, що позивач не був користувачем транспортного засобу марки СКІФ д.н.з. НОМЕР_3 , а не власником.

В результаті внесення у декларацію недостовірної інформації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги позивачу незаконно була виплачена тимчасова допомога, що призвело до надмірної виплати бюджетних коштів на загальну суму 35999,07 грн. Вважає, що Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а доводи позивача - безпідставними. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача та представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що за заявою ОСОБА_1 про призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату від 06.03.2018 року та доданих до неї декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 06.03.2018 року та інших документів (а.с.46-49), рішенням Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області від 18.04.2018 року призначено допомогу з 12 03.2018 року по 11.09.2018 року в розмірі 1373,00 грн. щомісячно (а.с.50).

За заявою ОСОБА_1 про призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату від 17.09.2018 року та доданих до неї декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 17.09.2018 року та інших документів (а.с.51-54), рішенням Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області від 18.09.2018 року призначено допомогу з 17 09.2018 року по 16.03.2019 року в розмірі 1435,00 грн. щомісячно (а.с.55).

За заявою ОСОБА_1 про призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату від 15.03.2019 року та доданих до неї декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 15.03.2019 року та інших документів (а.с.56-59), рішенням Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області від 18.03.2019 року призначено допомогу з 17 03.2019 року по 16.09.2019 року в розмірі 1497,00 грн. щомісячно (а.с.60).

За заявою ОСОБА_1 про призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату від 17.09.2019 року та доданих до неї декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 17.09.2019 року та інших документів (а.с.61-64), рішенням Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області від 24.09.2019 року призначено допомогу з 17 09.2019 року по 16.09.2020 року в розмірі 1564,00 грн. щомісячно (а.с.65).

На підставі висновків проведеної перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій та соціальної допомоги, викладеними в акті від 03.03.2020 року, Управлінням соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області встановлено, що заявником надано неповну/невірну інформацію про майновий стан, а саме у власності особи, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, або членів її сім`ї є більш як один автомобіль, інший транспортний засіб (а.с.44).

Відповідно до листа Територіального сервісного центру №6142 Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області від 19.02.2020 року №31/19/2-84 за ОСОБА_1 зареєстровано два транспортні засоби (механізми), а саме: ВАЗ 2101, 1975 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , та СКІФ 81061, 1987 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 (а.с.45).

Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області повідомлено про припинення виплати тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату з 01.03.2020 року, а також про обов`язок у відповідності до п.2 повернути переплачену суму соціальної допомоги і перерахувати в загальному розмірі 35999,07 грн. у найкоротший термін (а.с.7).

Вважаючи таке рішення суб`єкта владних повноважень протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.46 Конституції України пенсії, інші виплати соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з п.5 Розд.ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року № 2148-VIII установлено в період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року особам, які досягли віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та не набули страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті, за умови наявності у них не менше 15 років страхового стажу, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

Зазначена тимчасова державна соціальна допомога призначається органами соціального захисту населення і виплачується до досягнення такими особами віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії.

Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, призначається з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і виплачується за рахунок коштів державного бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 року №1098 затверджено Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - Порядок №1098).

Як передбачено п.1 цей Порядок визначає механізм призначення у період з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2020 р. тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", але не набула права на пенсійну виплату у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті (далі - тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати.

Пунктом 2 Порядку №1098 визначено, що призначення тимчасової допомоги особі проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) (крім мм. Києва та Севастополя) рад, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, виконавчими органами рад об`єднаних територіальних громад (далі - органи соціального захисту населення) з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу.

Тимчасова допомога перераховується особі кожні шість місяців з урахуванням змін її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачується до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.

Згідно з п.5 Порядку №1098 для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання такі документи:

заяву;

документ, що посвідчує особу;

інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання (адресу місця фактичного проживання);

документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті);

довідку про наявний страховий стаж, видану органами Пенсійного фонду України;

декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги;

копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною).

За приписами п.12 Порядку №1098 тимчасова допомога не призначається у разі, коли, зокрема, у власності особи або членів її сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім`ї та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю, чи більш як один автомобіль, інший транспортний засіб (механізм).

При цьому, у відповідності до п.16 Порядку №1098 виплата призначеної тимчасової допомоги припиняється, зокрема, якщо особою приховано відомості або навмисно подано недостовірні дані про її дохід та майновий стан, що вплинуло на призначення тимчасової допомоги і визначення її розміру та внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, що настає за тим, у якому виявлено зазначені факти.

Таким чином, виплата тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, припиняється у разі подання недостовірних відомостей або приховання відомостей при зверненні до відповідного державного органу із заявою, що вплинуло на призначення зазначеної допомоги та визначення її розміру .

З матеріалів справи видно, що позивачу на підставі заяв та доданих до них документів від 06.03.2018 року, 17.09.2018 року, 15.03.2019 року та 17.09.2019 року, Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області було призначено тимчасову державну соціальну допомогу як непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, на періоди з 12.03.2018 року по 11.09.2018 року в розмірі 1373,00 грн., з 17 09.2018 року по 16.03.2019 року в розмірі 1435,00 грн., з 17 03.2019 року по 16.09.2019 року в розмірі 1497,00 грн. та з 17 09.2019 року по 16.09.2020 року в розмірі 1564,00 грн. відповідно.

Суд відзначає, що при призначенні тимчасової державної соціальної допомоги відповідачем було повідомлено про відмову в призначенні або припиненні виплат призначених допомог та/або повернення надміру нарахованих коштів у разі подання недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім`ї. В заявах про призначення тимчасової допомоги ОСОБА_1 власноруч ставив свій підпис під зазначеними попередженнями, тобто усвідомлюючи, що надання неточних чи неповних відомостей тягне відповідальність з згідно чинним законодавством України, та одночасно дав згоду на збір інформації про сім`ю та доходи, що необхідно для призначення допомог.

Відповідно до листа Територіального сервісного центру №6142 Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області від 19.02.2020 року №31/19/2-84 за ОСОБА_1 зареєстровано два транспортні засоби (механізми), а саме: ВАЗ 2101, 1975 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , та СКІФ 81061, 1987 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 (а.с.45).

В поданих ж ОСОБА_1 деклараціях був зазначений один транспортний засіб - OPEL VIVARO, 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 .

Згідно з поясненнями позивача транспортні засоби, зазначені у документах відповідача, за ним не зареєстровані. В підтвердження вказаних обставин суду представлено технічний паспорт на автомобіль марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого автомобіль на підставі договору купівлі-продажу від 14.06.1991 року було продано ОСОБА_2 (а.с.12), що і не спростовано належним чином відповідачем.

Разом з цим, довідкою Бережанського відділенням HACK "Оранта" від 23.04.2020 року №9, а також полісом №АР/8388307 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підтверджується, що позивач не був користувачем і страхувальником транспортного засобу марки СКІФ д.н.з. НОМЕР_3 (а.с.13).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

У відповідності до термінів, наведених у ст.1 цього Закону, страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

З огляду на викладене, факт страхування цивільно-правової відповідальності під час експлуатації автопричепу марки СКІФ д.н.з. НОМЕР_3 іншою особою не виключає перебування вказаного транспортного засобу у власності позивача.

Позивач самостійно повинен бути обізнаний про обставини реєстрації на його ім`я автопричепу марки СКІФ д.н.з. НОМЕР_3 та мав право на вчинення дій щодо зняття з реєстрації вказаного майна після його фізичного зносу.

Таким чином, встановлені судом обставини та системний аналіз зазначених вище правових норм свідчать про підставне з 01.03.2020 року припинення призначення та виплати тимчасової державної соціальної допомоги як непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, у зв`язку з подання неповної/невірної інформації про майновий стан, а саме у власності ОСОБА_1 є більш як один автомобіль, інший транспортний засіб (автопричеп марки СКІФ д.н.з. НОМЕР_3 ), а також про обґрунтоване позбавлення права на призначення та виплату такої не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення у відповідності до п.1 оскаржуваного повідомлення.

Водночас, приймаючи рішення про повернення позивачем виплаченої соціальної допомоги у повному розмірі, а саме 35999,07 грн., що передбачено у п.2. оскаржуваного повідомлення, відповідачем при визначенні обсягу таких коштів не було враховано приписи п.24 Порядку №1098.

Так, п.24 Порядку №1098 визначено, що якщо особою приховано відомості або навмисно подано недостовірні дані про її дохід та майновий стан, що вплинуло на призначення тимчасової допомоги і визначення її розміру та внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення:

визначають обсяг надміру виплачених коштів і встановлюють строк їх повернення залежно від матеріального стану особи;

повідомляють особі про обсяг надміру виплачених коштів і строк їх повернення;

у разі врахування надміру виплачених коштів під час виплати тимчасової допомоги в наступні періоди на підставі своїх рішень проводять щомісячні відрахування у розмірі, який не перевищує 20 відсотків суми, що підлягає виплаті;

у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлений строк вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

На переконання суду, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів для висновку про те, що позивач навмисно подав неповну інформацію щодо наявності у володінні автомобільного причепу з метою неправомірного отримання соціальної допомоги, що давало б підстави для застосування вимог п.24 Порядку №1098 щодо повернення таких виплат.

Натомість, Управлінням соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області залишено поза увагою той факт, що тимчасова державна соціальна допомога як непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, є єдиним джерелом доходу його сім`ї.

Важливим є і той факт, що при прийнятті оскарженого повідомлення, відповідач взагалі не вказав п.24 Порядку №1098, як підставу його прийняття, та не зазначав його у відзиві на позов.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Беручи до уваги наведенні вище процесуальні норми та той факт, що зобов`язанням ОСОБА_1 повернути надміру виплачену державну соціальну допомогу в сумі 35999,07 грн. п.2 оскаржуваного повідомлення відповідач поставив позивача в умови скрутного матеріального становища, яке унеможливлює нормальне існування людини, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту прав та інтересів у розглядуваному спорі за встановлених обставин є визнання його протиправним, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, та, як наслідок, скасування.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів обставин, які б свідчили, що оскаржуване рішення було прийняте відповідно до вимог чинного законодавства та з дотриманням принципу обґрунтованості, пропорційності та розсудливості.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).

Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору відповідно до квитанції від 17.11.2020 року № 0.0.1908288916.1 на суму 840,00 грн. (а.с.4) в розмірі 420,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним пункт 2 повідомлення про припинення виплати тимчасової державної соціальної допомоги як непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату з 01.03.2020 року щодо зобов`язання ОСОБА_1 повернути переплачену суму державної соціальної допомоги в загальному розмірі 35999,07 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 00 (нуль) копійок згідно квитанції від 17.11.2020 року № 0.0.1908288916.1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 січня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 );

відповідач:

- Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Шевченка, 13,м. Бережани,Бережанський район, Тернопільська область,47501 код ЄДРПОУ/РНОКПП 03195524);

Головуючий суддя Мандзій О.П.