Рішення № 94197131, 22.12.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року Справа №480/6163/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненко О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

представника позивача - Бидюкова Д.В.,

представника відповідача - Тихонової О.М., ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офіса Генерального прокурора, Сумської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом, який мотивує тим, що працювала в органах прокуратури. При складанні іспиту 11.06.2020 набрала 59 балів. Кадровою комісією 11.06.2020 прийнято рішення про недопущення до наступного етапу та неуспішне проходження атестації. Наказом прокурора Сумської області від 14.08.2020 № 202к була звільнена з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності з 18.08.2020 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 закону України "Про прокуратуру". Підставою для звільнення зазначено рішення № 27 третьої кадрової комісії. Вважає наказ незаконним.

Проведення атестації прокурорів передбачено законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури". Вона проводиться кадровими комісіями та складається з кількох етапів. Наказом Генерального прокурора створено 3 кадрову комісію, але з наказу не зрозуміло за якими критеріями здійснювався відбір її членів. Вважає, що компетентність, необхідні професійні та моральні якості її членів, їх досвід та бездоганна ділова репутація мають бути підтверджені.

Рішення кадрової комісії не є вмотивованим. Зазначено лише кількість балів, набраних позивачкою, та не наведено аргументів виставлення саме такої їх кількості, не наведено дійсних підстав з яких комісія виходила приймаючи рішення. Вважає, що висновок кадрової комісії про неуспішне проходження атестації не є достатнім аргументом неможливості виконання позивачкою посадових обов`язків, а рішення не є безумовною підставою для звільнення.

Порядок проведення атестації не передбачає будь-яких умов та вимог до програмного забезпечення, що унеможливлювало б втручання третіх осіб при встановленні кінцевого результату, відсутня інформація про розробника тестових питань.

З наказу вбачається, що підставою для звільнення зазначено п. 9 ч. 1 ст. 51 закону України "Про прокуратуру" у відповідності до вимог якого прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації прокуратури, або у разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Конкретної підстави звільнення у наказі відповідача не зазначено, з його змісту неможливо встановити дійсні підстави звільнення,, що не відповідає загальним вимогам правової визначеності. На момент звільнення не відбулось ліквідації, реорганізації прокуратури, не приймались рішення про скорочення посад.

При звільненні позивачки не було дотримано гарантій для позивачки як одинокої матері, що виховує дитину самостійно. Відповідно до змісту Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 одинокою матір`ю, крім іншого, слід вважати жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Вважає, що наказ про звільнення ОСОБА_1 видано з порушенням вимог законодавства та він має бути скасованим. Просить також визнати протиправним та скасувати рішення 3 кадрової комісії № 27, поновити її на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 93464,36 грн. При визначенні суми стягнення вважає необхідним визначити середній заробіток з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1155 від 11.12.2019, якою затверджено посадові оклади прокурорів Офісу Генерального прокурора. Коефіцієнт підвищення окладу позивачки з 16.01.2020 склав 4,04, а середньоденна заробітна плата становить 4248,38.

Відповідачі у письмових відзивах позов не визнали. Пояснили, що законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", який набрав чинності з 25.09.2019, передбачено реформування органів прокуратури. З моменту набрання чинності законом усі прокурори вважаються попередженими про можливе наступне звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 закону України "Про прокуратуру". Прокурори регіональних прокуратур можуть бути переведені на посаду прокурора обласних прокуратур лише у разі успішного проходження ними атестації. Порядок проведення атестації затверджено Наказом Генерального прокурора № 2211 від 04.10.2019. У відповідності до встановленого порядку ОСОБА_1 була подана заява про намір пройти атестацію. Атестація складається з трьох етапів. Прохідний бал іспиту з використанням комп`ютерної техніки встановлено у 70 балів. Відповідно до п. 5 розділу II Порядку прокурор, який набрав меншу кількості балів, ніж прохідний, не допускається до наступного етапу іспиту, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія приймає рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. ОСОБА_1 на етапі іспиту з використанням комп`ютерної техніки набрала 59 балів, що є меншим за мінімально необхідних 70, а тому рішення кадрової комісії про неуспішне проходження нею атестації є правомірним.

Атестація проводилась у відповідності до Порядку, затвердженого Генеральним прокурором. Визначення складу кадрових комісій, вимог до їх членів, порядку роботи є повноваженнями Генерального прокурора. Ніяких зауважень щодо складу комісії до початку атестації позивачкою не заявлено. Особистий склад комісії не вплинув на прийняте щодо позивачки рішення, оскільки наслідки неуспішного складання тесту передбачені законом та Порядком проведення атестації. У рішенні наведено належне обґрунтування, а саме зазначено, що набрана кількість білів менша від мінімально допустимої. Виходячи зі специфіки цього етапу тестування інше обґрунтування не потребується.

Закон не встановлює вимог та не вимагає висновків спеціалістів чи експертів щодо питань, які використовувались під час тестування. Аналітична система оцінки знань створена на замовлення Національної академії прокуратури України. Під час її створення вимоги державних стандартів щодо захисту інформації порушені не були. Законом не вимагається створення комплексної системи захисту інформації для системи оцінки знань. Під час складання іспиту система використовувалась у локальній мережі, без доступу до мережі Інтернет. Використовувався логін і пароль, який самостійно обирався особою, яка складала іспит. Також прокурори вільно обирали робоче місце за яким проходили тестування. Персональні дані для ідентифікації особи містилися лише на паперових носіях та використовуються кадровою комісією для фіксації результатів іспиту.

Відповідно до п.п. 2 п. 19 розділу II прикінцевих і перехідних положень закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" прокурори регіональних прокуратур звільняються з посади керівником регіональної (обласної) прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 закону України "Про прокуратуру" за умови наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Юридичним фактом, що обумовлює звільнення, є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Посилання позивачки на відсутність факту ліквідації, реорганізації прокуратури, або скорочення посад є безпідставним. Наказ про звільнення ОСОБА_1 видано правомірно, на підставі відповідного рішення кадрової комісії про неуспішне проходження нею атестації. Просять у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивачки та представник відповідача - Сумської обласної прокуратури вимоги та заперечення підтримали із зазначених підстав. Представники Офіса Генерального прокурора та кадрової комісії у судове засідання не з`ялися.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури, на момент звільнення на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Сумської області.

Наказом прокурора Сумської області № 202к від 14.08.2020 на підставі ст. 11 закону України "Про прокуратуру", п.п. 2 п. 19 розділу II "Прикінцевих і перехідних положень" закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", п. 9 ч. 1 ст. 51 закону України "Про прокуратуру" ОСОБА_1 звільнена з посади з 18.08.2020. Підставою для звільнення зазначено рішення третьої кадрової комісії № 27 ( а.с. 47).

Відповідно до копії рішення № 27 третьої кадрової комісії від 11.06.2020 ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрала 59 балів, що є меншим прохідного балу, не допущена до проходження наступних етапів атестації. У зв`язку з цим ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію (а.с. 49).

Відповідно до п. 7 розділу II "Прикінцевих і перехідних положень" закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Відповідно до пункту 9,11 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення", зазначеного закону, атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором, кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Наказом Генерального прокурора від 07.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі Порядок).

Відповідно до п.п. 2 - 4 розділу I Порядку атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

Згідно з п.п. 6, 8, 9, 10 розілу I Порядку атестація включає такі етапи:1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку. Заява підписується прокурором особисто.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що ОСОБА_1 08.10.2019 подано заяву за встановленим зразком про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію (а.с. 110).

Відповідно до наданих матеріалів іспиту та відомості результатів тестування ОСОБА_1 брала участь у тестуванні на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора за результатами якого набрала 59 балів ( а.с. 111-134).

Процедура проведення цього етапу атестації врегульована розділом II Порядку "Складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора". Відповідно до вимог п.п. 3-5 цього розділу тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Аналізуючи наведені норми у сукупності з вимогами п. 8 розділу I Порядку, суд вважає, що у випадку набрання прокурором на етапі тестування з використанням комп`ютерної техніки кількості балів меншої за 70, за відсутності підстав для призначення нового часу для складання іспиту, у дисциплінарної комісії є лише один правомірний варіант поведінки, а саме прийняття рішення про неуспішне проходження таким прокурором атестації. Судом не можуть бути прийняті до у ваги твердження позивачки про відсутність критеріїв при відборі членів комісії, відсутність доказів їх компетентності, необхідних професійних та моральних якостей, досвіду та бездоганної ділової репутації та у зв`язку з цим недовіру її складу, оскільки на етапі комп`ютерного тестування іспит є анонімним. Визначення правильних відповідей та кількості балів проводиться комп`ютерною програмою без участі кадрової комісії. Наслідки отримання на цьому етапі кількості балів менше за прохідний визначені Порядком, а не на розсуд дисциплінарної комісії.

На підставі викладеного, суд вважає, що рішення третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 27 від 11.06.2020 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації прийнято у відповідності до вимог "Порядку проходження прокурорами атестації". Підстави для його скасування відсутні.

Як було зазначено, відповідачем видано наказ про звільнення позивачки на підставі ст. 11 закону України "Про прокуратуру", п.п. 2 п. 19 розділу II "Прикінцевих і перехідних положень" закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", п. 9 ч. 1 ст. 51 закону України "Про прокуратуру".

Стаття 11 закону України "Про прокуратуру" визначає повноваження керівника обласної прокуратури, у тому числі призначати на посади та звільняти з посад прокурорів обласних та окружних прокуратур у встановленому цим Законом порядку, шляхом видання відповідних наказів.

Відповідно до п.6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п.9 ч. 1 ст. 51 закону України "Про прокуратуру". Відповідно до п.п. 2 п. 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 закону України "Про прокуратуру" за умови рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 51 закону України "Про прокуратуру" прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Відповідно до вимог ч.ч. 5,6 ст. 13 закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові від 24.04.2019 у справі № 815/1554/17 Верховний Суд дійшов висновку про наявність у п. 9 ч. 1 ст. 51 закону України "Про прокуратуру" двох окремих підстав для звільнення прокурора із займаної ним посади: 1. ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду; 2. скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Наявність двох окремих підстав для звільнення покладає на роботодавця обов`язок щодо зазначення в наказі про звільнення конкретної підстави, визначеної цим пунктом. Вказівка в наказі про звільнення на зазначену вище норму без відповідної конкретизації підстави для звільнення, породжує для звільненої особи негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення. Також судом зроблено висновок про те, що сама лише зміна назви Генеральної прокуратури на Офіс Генерального прокурора не створює підстав для видання наказу про звільнення прокурора на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 закону України "Про прокуратуру".

У наказі № 202к від 14.08.2020 про звільнення ОСОБА_1 також не зазначено конкретної підстави звільнення з передбачених п. 9 ч. 1 ст. 51 закону України "Про прокуратуру". За таких обставин оскаржуваний наказ не відповідає вимогам щодо юридичної визначеності.

Відповідно до наказу Офіса Генерального прокурора № 410 від 03.09.2020 проведено перейменування без зміни ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі назву юридичної особи "Прокуратура Сумської області" змінено на "Сумська обласна прокуратура" ( а.с. 51-53).

Відповідно до наказу Офіса Генерального прокурора № 414 від 08.09.2020 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020 (а.с.50).

Ніякими дослідженими судом доказами не підтверджується вчинення будь-яких дій, пов`язаних з ліквідацією чи реорганізацією прокуратури Сумської області. З наведених же наказів вбачається, що було проведено лише зміну назви відповідача на "Сумську обласну прокуратуру". Крім того, таке перейменування відбулось пізніше видання наказу про звільнення позивачки.

Також відповідачами не подано ніяких доказів для підтвердження скорочення посад прокурорів на момент звільнення ОСОБА_1 , зокрема тієї посаду, яку вона обіймала.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими твердження позивачки про те, що на момент видання наказу № 202к від 14.08.2020 та на момент фактичного припинення трудових відносин 18.08.2020 не існувало обставин, визначених як підстава для звільнення п. 9 ч. 1 ст. 51 закону України "Про прокуратуру".

Суд не може погодитись з твердженням відповідачів про те, що сам факт неуспішного проходження позивачкою атестації є достатньою підставою для її звільнення. За змістом п.п. 2 п. 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 закону України "Про прокуратуру" за умови рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури. Наведена норма не визначає факт неуспішного проходження атестації як самостійну та окрему підставу для звільнення прокурора, а містить посилання на п. 9 ч. 1ст. 51 закону України "Про прокуратуру", яка у свою чергу передбачає підстави для звільнення прокурора, але така підстава як непроходження атестації серед них відсутня. Застосування п. 9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" можливе лише за наявності факту ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Виходячи зі змісту наведених норм, суд вважає, що звільнення прокурора у такому випадку можливе за умови одночасного існування обставин у вигляді неуспішного проходження прокурором атестації та однієї з обставин у вигляді ліквідації,реорганізації прокуратури, скорочення посад.

На підставі викладеного, суд вважає, що наказ прокуратури Сумської області № 202к від 14.08.2020 є протиправним та підлягає скасуванню. Необхідним та ефективним способом порушеного права ОСОБА_1 є поновлення її на посаді, з якої вона була незаконно звільнена. Враховуючи, що прокуратура Сумської області змінила назву на Сумську обласну прокуратуру, суд вважає необхідним поновити позивачку на посаді прокурора саме у Сумській обласній прокуратурі.

Позивачка просить стягнути на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за весь період після її звільнення та наполягає, що при визначенні розміру стягнення необхідно керуватися вимогами Постанови Кабінету Міністрів № 1155 від 11.12.2019. Суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню. Спеціальним законом, яким у даному випадку є закону України "Про прокуратуру" порядок відшкодування заробітку за час вимушеного прогулу не врегульовано. Суд вважає необхідним керуватися ст. 235 КЗпП України, відповідно до вимог частини 2 якої при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Постановою Кабінету Міністрів № 1155 від 11.12.2019, яка набрала чинності з 16.01.2020 дійсно передбачено підвищення окладів прокурорів обласних прокуратур. Відповідно до п. 5 Постанови видатки, пов`язані з виконанням цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури.

Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 затверджено "Порядок обчислення середньої заробітної плати", який відповідно до 1 п.п. "з" застосовується у випадку визначення розміру оплати вимушеного прогулу. Відповідно до п. 2 абз. 3 Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до довідки, наданої відповідачем, заробітна плата позивачки на посаді прокурора відділу за червень-липень 2020 року становила 22608,97 грн., середньоденна - 1051,58 грн.(а.с. 48). Розмір заробітної плати, яку отримувала ОСОБА_1 був меншим від визначеного постановою Кабінету Міністрів № 1155 від 11.12.2019. Суд вважає необхідним виходити при визначенні розміру відшкодування з розміру фактично отриманої позивачкою заробітної плати та стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.08.2020 по день розгляду справи судом у розмірі 93590,62 грн. (89 днів*1051,58 грн.)

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офіса Генерального прокурора, Сумської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Сумської області від 14 серпня 2020 року № 202к про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Сумської обласної прокуратури з моменту звільнення 18 серпня 2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва 33, код ЄДРПОУ 03527891) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 93590 (дев`яносто три тисячі п`ятсот дев`яносто) грн. 62 коп.

У задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування рішення № 27 від 11 червня 2020 року кадрової комісії № 3 про неуспішне складання іспиту та неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 22608 (двадцять дві тисячі шістсот вісім) грн. 97 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.01.2021.

Суддя О.В. Соп`яненко