Рішення № 94197116, 18.01.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2021 р. Справа № 480/7513/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області

про визнання протиправним та скасування нарахування боргу, визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати нарахування ОСОБА_1 боргу за несплату ЄСВ за періоди, а саме другий, третій, четвертий квартали 2019 року та перший і другий квартали 2020 року - в індивідуальній картці платника податків по коду платежу 71040000 в розмірі 11 379, 72 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу від 13 лютого 2020 року № Ф-104079-50 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 2754,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 25.09.2017 року на підставі рішення Ради адвокатів Сумської області № 11 позивачу видано свідоцтво серії СМ за №000490 на заняття адвокатською діяльністю. 16.05.2019 року зупинено право на заняття адвокатською діяльністю (за заявою позивача у зв`язку із народженням дитини), відомості про що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України. 06.07.2020 року на підставі заяви позивача відновлено право на заняття адвокатською діяльністю. 02.09.2020 року позивач отримала постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.09.2020 року № 62926112, згідно якої на підставі вимоги ГУ ДПС в Сумській області № Ф-104079-50, виданої 13.02.2020 року, з позивача необхідно стягнути борг у сумі 2754 грн. 18 коп. 11.09.2020 року позивач звернулась до Головного управління ДПС України у Сумській області з проханням повідомити про суму боргу, що нараховано за платежем єдиний соціальний внесок. Відповідно до листа Головного управління ДПС України у Сумській області №7007/Д/18-28-04-11 від 02.10.2020 у зв`язку із перебуванням позивача на обліку як платника у стані " 0" щоквартально (автоматично) проведено нарахування єдиного соціального внеску по коду платежу 71040000, а саме: 19.07.2019 року (2 квартал 2019 року) - 2754, 18 грн.; 19.10.2019 року (3 квартал 2019 року) - 2754, 18 грн.; 20.01.2020 року (4 квартал 2019 року) - 2754, 18 грн.; 21.04.2020 року (1 квартал 2020 року) - 2078, 12 грн.; 20.07.2020 року (2 квартал 2020 року) - 1039, 06 грн. Загальна сума боргу зі сплати єдиного внеску в ІКП по коду платежу 71040000 складає 11 379,72 грн. без урахування добровільної сплати ЄСВ.

Крім цього, позивач зазначила, що вона вже оскаржувала вимоги про сплату боргу (недоїмки) №0-104079-50 від 12.11.2019 року та №0-104079-50 від 13.02.2020 року, на підставі яких було відкрито виконавче провадження і відповідно до рішення Сумського окружного адміністративного суду вказані вимоги були скасовані, а суд прийшов до висновку, що у зв`язку із зупиненням права на заняття адвокатською діяльністю, позивач не здійснювала адвокатську діяльність на не отримувала дохід від такої діяльності, оскільки не мала усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов`язку сплати ЄСВ у позивача як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення

Позивач вважає протиправними дії ГУ ДПС в Сумській області щодо нарахування боргу за несплату ЄСВ в ІКП по коду платежу 71040000 в розмірі 11379, 72 грн.

Ухвалою суду від 17.11.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Відповідно до ст. 5 розділу II Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", здійснюється за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

З наданих позивачем документів, можна зробити висновок, що ОСОБА_1 зупинила свою адвокатську діяльність 16.05.2019 р., проте, всупереч діючому законодавству не звернулася до контролюючого органу ані з заявою про зняття з обліку як платника податків, ані з заявою про зняття її з обліку, як платника єдиного внеску, а отже, на момент формування та надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки) була платником єдиного внеску.

Згідно інтегрованої картки платника ОСОБА_1 по платежу: "Єдиний внесок" (код бюджетної класифікації 71040000) станом на 19.07.2019 року було проведено нарахування єдиного внеску за 2 квартал 2019 року у сумі 1817,08 грн; 19.10.2019 року проведено нарахування єдиного внеску за 3 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн; 20.01.2020 року проведено нарахування єдиного внеску за 4 квартал 2019 року у сумі 2754.18 грн.. 21.04.2020 року за 1 квартал 2020 року в сумі 2078,12 грн., 20.07.2020 року за 2 квартал 2020 року у сумі 1039.06 гри., 19.10.2020 року за 3 квартал 2020 року у сумі 3178.12

Станом на 01.07.2019 року у ІКП по коду платежу 71040000 ОСОБА_1 рахувалась переплата у сумі 937,10 грн.

Протягом 2020 року позивачкою здійснено добровільну сплату єдиного внеску у сумі 4180 грн. (21.07.2020 року - 1040 грн., 07.09.2020 року - 2100 грн., 08.10.2020 року - 1040 грн.) З урахуванням переплати та добровільної сплати зобов`язань, заборгованість станом на 01.11.2020 року по єдиному внеску складає 9440,74 грн.

Таким чином, добровільна сплата позивачкою, вказує на визнання нею сум грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, Головне управління ДПС у Сумській області вважає, що ОСОБА_1 є платником єдиного внеску, відповідно до вимог Закону України № 2464-VІ та Інструкції № 449, адже до 31.03.2020 року перебувала па обліку, як платник єдиного внеску, а вимога про сплату від 13.02.2020 року № Ф-104079-50У та нарахування є обґрунтованими, правомірними та законними, а позов ОСОБА_1 - безпідставним, та таким, що задоволенню не підлягає (а. с. 37-39).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 25.09.2017 на підставі рішення Ради адвокатів Сумської області №11 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії СМ №000490 (а.с.8).

16.05.2019 позивач, як особа, що здійснювала незалежну діяльність (адвокат), зупинила свою діяльність, про що внесено запис до Єдиного реєстру адвокатів України 16.05.2019 року (а.с.9).

Головним управлінням ДПС у Сумській області сформована та направлена на адресу позивача вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 №Ф-104079-50У, якою повідомлено ОСОБА_1 , що станом на 14.05.2020 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складає 2754,18 грн. (а.с.11)

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI).

Відповідно до п. 2, 6 ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2464-VI).

Разом з тим, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI передбачено, що для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Отже, особи, які провадять адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону N 2464-VI до платників єдиного внеску.

Поряд з цим, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI).

Пунктом 1, 2 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

При цьому, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. (ст. 13 Закону № 5076-VI).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 5076-VI, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі: подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Пунктом 1 частини 3 статті 31 Закону № 5076-VI передбачено, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката.

Положеннями ст. 32 Закону № 5076-VI передбачено підстави, за наявності яких припиняється право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 31 Закону № 5076-VI, протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Враховуючи викладене суд зазначає, що правовим наслідком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість заняття адвокатською діяльністю на певний строк, у той час як наслідком припинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість її подальшого здійснення взагалі, у зв`язку з чим анулюється свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю.

Отже, законодавець розрізняє зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Вказані обставини вказують на те, що поняття "зупинення" та "припинення" адвокатської діяльності мають різну юридичну природу, та, відповідно, не є тотожними, з огляду на різний процедурний характер та особливості застосування, а відтак суд дійшов висновку про те, що дія положень Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, які регулюють особливості саме припинення незалежної професійної діяльності з відповідними зобов`язаннями, не може бути розповсюджено на спірні відносини щодо зупинення адвокатської діяльності.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, 16.05.2019 внесено запис про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 (а.с.9)

Отже, з 16.05.2019 року у зв`язку із зупиненням права на зайняття адвокатською діяльністю позивач не здійснювала адвокатської діяльності та не отримувала дохід від такої діяльності, оскільки не мала усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов`язку сплати єдиного внеску у нього як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення.

Правові висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у справі № 820/1538/17.

Також, у спірних правовідносинах необхідно врахувати рішення Європейського суду з прав людини у справах "Сєрков проти України" (заява № 39766/05), "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06), якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.

Практика Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На виконання частини 2 вказаної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем надані належні докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога Головного управління ДПС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2019 №Ф-104079-50 та від 13.02.2020 №Ф-104079-50 не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим є протиправними, а позовні вимоги - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування нарахування ОСОБА_1 боргу за несплату ЄСВ за періоди, а саме 2-4 квартали 2019 року та 1-2 квартали 2020 року - в індивідуальній картці платника податків по коду платежу 71040000 в розмірі 11 379, 72 грн., суд зазначає наступне.

Так, зі змісту відповіді ГУ ДПС у Сумській області від 02.10.2020 року №7007/Д/18-28-07-11 (а. с. 13) та зі змісту відзиву на адміністративний позов судом встановлено, що станом на 01.10.2020 року в індивідуальній картці платника по платежу: «Єдиний внесок» (код бюджетної класифікації 71040000) станом на 19.07.2019 року було проведено нарахування єдиного внеску за 2 квартал 2019 року у сумі 1817,08 грн; 19.10.2019 року проведено нарахування єдиного внеску за 3 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн; 20.01.2020 року проведено нарахування єдиного внеску за 4 квартал 2019 року у сумі 2754.18 грн. 21.04.2020 року за 1 квартал 2020 року в сумі 2078,12 грн., 20.07.2020 року за 2 квартал 2020 року у сумі 1039,06 грн., 19.10.2020 року за 3 квартал 2020 року у сумі 3178,12 грн.

Також, судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року по справі № 480/2743/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування вимог - задоволено. Визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-104079-50 від 12.11.2019 та визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-104079-50 від 13.02.2020 (а. с. 16-18).

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС здійснюється відповідно до Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Порядок), який затверджено наказом Міністерством фінансів України від 07 квітня 2016 року №422.

Так, приписами пункту 2 частини 1 розділу 6 Порядку встановлено, що первинними документами, на підставі яких в інтегрованій картці платника здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження).

Також, приписами пункту 2 частини 1 розділу 6 Порядку встановлено, що первинними документами, на підставі яких в інтегрованій картці платника здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження).

Таким чином, вказаний Порядок зобов`язує контролюючий орган відобразити у інтегрованій картці позивача, як платника податків, зменшення суми податкового боргу у розмірі, який скасовано в судовому порядку, на підставі судового рішення яке визнає відсутність такого податкового боргу.

Отже, дії Головного управління ДПС у Сумській області щодо нарахування в індивідуальній картці платника єдиного внеску згідно вимог, які були скасовані в судовому порядку, фактично формує податкові зобов`язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану ОСОБА_1 як платника податків.

Враховуючи протиправність дій Головного управління ДПС у Сумській області щодо нарахування ОСОБА_1 в індивідуальній картці платника по платежу: «Єдиний внесок» (код бюджетної класифікації 71040000) у сумі 11379,20грн., належним способом захисту, що відновить порушені права позивача є проведення коригування даних індивідуальної картки в частині нарахованих відповідачем сум єдиного внеску.

До аналогічного висновку про наявність належного способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків дійшов Верховний суд у постанові від 20.02.2018р. по справі №826/6810/16 (адміністративне провадження МК/9901/4928/17).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головне управління ДПС у Сумській області, як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності своїх дій щодо нарахування позивачу пені із земельного податку з юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Сумській області 1681,60 грн. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 13.11.2020 р. платіж № 1012772577 (а.с.29,30).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування нарахування боргу, визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити .

Скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Сумській області від 13.02.2020 року № Ф-104079-50 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 2754,18 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Сумській області (м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 39456414) відкоригувати в індивідуальній картці платника ОСОБА_1 шляхом зменшення платежу: «Єдиний внесок» (код бюджетної класифікації 71040000) за 2-4 квартал 2019 року та 1-2 квартал 2020 року на суму 11379,20грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (40009, м.Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43144399) судовий збір в сумі 1681,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук