Ухвала суду № 94196825, 18.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11365/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження матеріали адміністративного позову Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, м. Одеса, вул. Садова, 1-А) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: Департамент інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва Одеської обласної державної адміністрації (65032, м. Одеса, вул. пр-т Шевченка, 4), про відшкодування надмірно стягнутої суми бюджетних коштів у розмірі 14073,91 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва Одеської обласної державної адміністрації, в якому просить суд:

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУ ДКСУ в Одеській області, відшкодовану Департаменту надмірно стягнуту суму бюджетних коштів, у розмірі 14 073,91 грн.

Ухвалою суду від 18.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду (далі - ООАС) від 18.09.2019 по справі №1540/4540/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва Одеської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково. Вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору протоколу Управління інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва Одеської обласної державної адміністрації з 21.08.2018 року та стягнути з Департаменту на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 92 795,04 грн. без урахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 по справі № 1540/4540/18 в частині стягнення з Департаменту на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінено та вирішено стягнути з Департаменту на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 92 150,63 грн. Однак, судом не було вирішено питання, щодо відрахування з визначеної ним суми стягнення розміру податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

29 серпня 2019 року на адресу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - ГУ ДКСУ в Одеській області) надійшла заява ОСОБА_1 від 29.08.2019 б/н, зареєстрована 29.08.2019 за № 06-5691 щодо виконання виконавчого листа ООАС від 24.07.2019 по справі №1540/4540/18, виданого на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 по справі №1540/4540/18, про стягнення з Департаменту на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 92 150,63 грн.

В своїй заяві від 29.08.2019 б/н ОСОБА_1 просив стягнути присуджені йому кошти у сумі 92 150,63 грн. згідно з виконавчим листом. Юридичне управління ГУ ДКСУ в Одеській області за результатами розгляду наданих документів службовою запискою від 30.08.2019 № 1027 передало за належністю вищевказані документи до Управління обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів ГУ ДКСУ в Одеській області.

04 вересня 2019 року на адресу ГУ ДКСУ в Одеській області надійшов лист Департаменту від 02.09.2019 за № 01-21/881 (разом з платіжними дорученнями) стосовно добровільного виконання судового рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у загальному розмірі 58 100,01 грн.

З наданих платіжних доручень вбачалось, що на користь ОСОБА_1 на виконання рішення ООАС від 18.03.2019 по справі №1540/4540/18 було перераховано:

10 893,81 грн. (виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу за серпень та вересень (частково) 2018 року (платіжне доручення від 28.05.2019 №50)

25 937,45 грн. (виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вересень (частково), жовтень, листопад 2018 року (платіжне доручення від 26.07.20219 №135);

21 268,75 грн. - виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу за грудень 2018 та січень 2019 року (платіжне доручення від 29.08.2019 №366).

Загальна сума сплачених Департаментом на користь ОСОБА_1 коштів за рішенням суду склала 58 100,01 грн.

Разом з цим, в призначеннях платежу в платіжних дорученнях від 28.05.2019 №51 (на суму 2 435,88 грн.) та №52 від 28.05.2019 (на суму 202,99 грн.); від 26.07.2019 №136 (на суму 5 799,67 грн.) та від 26.07.2019 №137 (на суму 483,31 грн.); від 29.08.2019 №367 (на суму 4 755,75 грн.) та від 29.08.2019 №368 (на суму 396,31 грн.) , кошти були перераховані не на виконання рішення суду та не на користь стягувача ОСОБА_1 , а як податок з доходів фізичних осіб, утриманий із виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та військовий збір, утриманий із виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Юридичним управлінням ГУ ДКСУ в Одеській області за результатами розгляду листа Департаменту від 02.09.2019 за № 01-21/881, службовою запискою від 05.09.2019 №1059 було передано за належністю вищевказані документи до Управління обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів та додатково було зазначено, що виконавчий лист ООАС від 24.07.2019 по справі №1540/4540/18 підлягає виконанню в частині залишку боргу, оскільки 58100,01 грн. було перераховано Департаментом добровільно.

ГУ ДКСУ в Одеській області меморіальним ордером від 12.09.2019 №3 (на суму 24 434,26 грн.) та меморіальним ордером від 05.09.2019 №709 (на суму 9 616,36 грн.) перерахувало кошти на користь ОСОБА_1 згідно з виконавчим листом ООАС від 24.07.2019 по справі № 1540/4540/18.

Таким чином, з урахуванням наданих Департаментом платіжних доручень та меморіальних ордерів ГУ ДКСУ в Одеській області на користь стягувана ОСОБА_1 на виконання виконавчого листа ООАС від 24.07.2019 по справі № 1540/4540/18 було перераховано кошти у загальній сумі 92 150,63 грн.

Отже, ГУ ДКСУ в Одеській області було виконано зазначене судове рішення, у відповідності до вимог ст.1291 Конституції України, у розмірі визначеному судом.

Додатково повідомляємо, що згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, ^освалою ООАС від 11.09.2019 по справі №1540/4540/18 було відмовлено в задоволенні заяви Департаменту про визнання виконавчого документа суду від 24.07.2019 по справі № 1540/4540/18 таким, що не підлягає виконанню повністю, у зв`язку з його добровільним виконанням (у зв`язку з ненаданням Департаментом належних та допустимих доказів на підтвердження виконання в добровільному порядку та в повному обсязі вимог виконавчого листа ООАС від 24.07.2019 по справі № 1540/4540/18).

31 жовтня 2019 року Департамент звернувся до ООАС з позовною заявою до ГУ ДКСУ в Одеській області щодо визнання протиправними дій та стягнення коштів у розмірі 14 073,91 грн.

Так, на думку Департаменту податок з доходів фізичних осіб, утриманий із виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 12991,30 грн. (2 435,88 грн. + 5799,67 грн. + 4755,75 грн.) та військовий збір, утриманий із виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 1082,61 грн. (202,99 грн.+483,31 грн.+396,31 грн.) всього 14 073,91 грн. були утримані та сплачені Департаментом, як податковим агентом, при добровільному виконанні Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 по справі №1540/4540/18, з доходів, що виплачувались на користь ОСОБА_1 .

Рішенням ООАС від 20.01.2020 по справі №420/6459/19 задоволено позов Департаменту та визнано протиправними дії ТУ ДКСУ в Одеській області щодо безспірного списання з рахунку Департаменту на користь ОСОБА_1 надмірної суми бюджетних коштів у розмірі 14 073,91 грн. Вирішено стягнути з ГУ ДКСУ в Одеській області на користь Департаменту надмірно стягнуту суму бюджетних коштів у розмірі 14 073,91 грн. та судові витрати у розмірі 1 921,00 грн. При цьому, в мотивувальній частині зазначеного судового рішення на арк. 9 визначено: «На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивачем на користь ОСОБА_1 було перераховано 72 173,92 грн, а не 58 100,01 грн... Суд зазначає, що ГУ ДКСУ в Одеській області повинно було врахувати вже сплачені Департаментом податки та збори при здійсненні добровільного виконання..», що свідчить зро необхідність повернення ОСОБА_1 надлишку отриманих ним коштів на користь ГУ ДКСУ в Одеській області.

Не погоджуючись з рішенням суду 1 інстанції 18.02.2020 ГУ ДКСУ в Одеській області було подано апеляційну скаргу на рішення ООАС від 20.01.2020 по справі №420/6459/19.

Однак, Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 по справі №420/6459/19 вирішено апеляційну скаргу ГУ ДКСУ в Одеській області залишити без задоволення, а рішення ООАС від 20.01.2020 по справі №420/6459/19 залишити без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції 03.07.2020 ГУ ДКСУ в Одеській області було подано касаційну скаргу на рішення ООАС від 20.01.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 по справі №420/6459/19.

Однак, ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.07.2019 по справі №420/6459/19 вирішено відмовити ГУ ДКСУ в Одеській області у відкритті касаційного провадження, через визнання справи - справою незначної складності.

На виконання виконавчого листа ООАС від 06.07.2020 по справі №420/6459/19, яким встановлено стягнути з ГУ ДКСУ в Одеській області на користь Департаменту надмірно стягнуту суму бюджетних коштів у розмірі 14 073,91 грн. та стягнути з ГУ ДКСУ в Одеській області на користь Департаменту судові витрати у розмірі 1 921,00 грн., ГУ ДКСУ в Одеській області платіжним дорученням від 01.09.2020 №432 (оригінал додається суду) перераховано на користь Департаменту 15 904,91 грн.

Отже, ГУ ДКСУ в Одеській області за рахунок власних коштів відшкодовано Департаменту надмірно стягнуту суму бюджетних коштів у розмірі 14 073,91 грн. та судові витрати у розмірі 1 921,00 грн. на загальну суму 15 904,91 грн.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 було отримано надлишкові кошти у розмірі 14 073,91 грн., які ГУ ДКСУ в Одеській області зарахувало на його користь у зв`язку з виконанням виконавчого листа ООАС від 24.07.2019 по справі №1540/4540/18, виданого на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 по справі №1540/4540/18, а тому підлягають стягненню на рахунок ГУ ДКСУ в Одеській області.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе передати справу до іншого суду виходячи с наступного.

Публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст.4 КАС України).

Таким чином, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору. Наявність у суб`єкта владних управлінських функцій означає, що він наділений адміністративною правосуб`єктністю, яка реалізується через певний обсяг конкретних прав і обов`язків (повноважень), необхідних для здійснення управлінської діяльності в тій чи іншій сфері публічної влади.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1 ч.1 ст.19 КАС України).

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду (ч.3 ст.19 КАС України).

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.4 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільно-процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є з відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов`язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов`язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов`язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов`язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов`язальних правовідносин (постанова Верховного суду України від 18.03.2015 по справі № 3-18гс15).

В свою чергу, згідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно з ч. 2 цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права і реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитками є грошове вираження майнової шкоди, (з таким висновком погодився Верховний суд України у постанові від 18.03.2015 по справі № 3-18гс15).

За загальними положеннями, наведеними у ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з тим, одночасна наявність трьох елементів складу правопорушення протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками) є обов`язковою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків (аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 24.01.2012 по справі № 38/67, від 01.03.2011 по справі № 13/68-10 та абз. 3 п. 2 роз`яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994).

Так, на думку позивача, протиправна поведінка (бездіяльність) відповідача полягає у неповерненні надміру отриманих коштів в момент встановлення їх фактичного перевищення, а збитками є майнові втрати ГУ ДКСУ в Одеській області понесені у зв`язку зі сплатою Департаменту коштів у розмірі 14073,91 грн., які ГУДКСУ в Одеській області зарахувало на користь ОСОБА_1 у зв`язку з виконанням виконавчого листа ООАС від 24.07.2019 по справі №1540/4540/18; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками полягає у тому, що у випадку відсутності переплати ГУ ДКСУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 14 073.91 грн., Департаментом би не було стягнуто з ГУДКС в Одеській області кошти у розмірі 14073,91 грн., які було зараховано на користь ОСОБА_1 .

Враховуючи наведені положення та судову практику, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що спір віднесений до юрисдикції суду з розгляду цивільних справ в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 25, 29-30, 241-243, 293-295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі 815/5911/19 за позовом Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, м. Одеса, вул. Садова, 1-А) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: Департамент інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва Одеської обласної державної адміністрації (65032, м. Одеса, вул. пр-т Шевченка, 4), про відшкодування надмірно стягнутої суми бюджетних коштів у розмірі 14073,91 грн.

Роз`яснити позивачу, що спір віднесений до юрисдикції суду з розгляду цивільних справ в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.