Рішення № 94196776, 18.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13412/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107), за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (вул.Садова,1-А, м.Одеса, 65023) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) у поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 18 046 (вісімнадцять тисяч сорок шість) гривень 80 копійок при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири №779 від 03 вересня 2020 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у м. Одесі, Одеської області подання про повернення ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) суми сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18046 (вісімнадцять тисяч сорок шість) гривень 80 копійок при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири №779 від 03 вересня 2020 року.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу № 779 від 03 вересня 2020 року передано у приватну власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Продаж вчинено за 1 804 670 (один мільйон вісімсот чотири тисячі шістсот сімдесят) гривень 88 копійки.

Згідно квитанції №58 від 03 вересня 2020 року, ОСОБА_1 сплачено збір в розмірі 1%, від вартості об`єкта нерухомості, на обов`язкове державне пенсійне страхування, в сумі 18 046 (вісімнадцять тисяч сорок шість) гривень 80 копійок.

Однак, відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Оскільки ОСОБА_1 придбала квартиру вперше, то вона підпадає під дію пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», з чого слідує, що вона звільняється від сплати 1-го %, від вартості об`єкта нерухомості, на обов`язкове державне пенсійне страхування.

У зв`язку із цим, 09 листопада 2020 року Позивач звернулась до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області з проханням повернути помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 18 046 (вісімнадцять тисяч сорок шість) гривень 80 копійок при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу № 779 від 03 вересня 2020 року, шляхом формування та направлення до Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області відповідного подання.

Листом від 06 листопада 2020 року, Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області відмовило ОСОБА_1 у поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна.

Вважаючи протиправними дії щодо відмови у поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 04.12.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду 22.12.2020 року (вхід. №54682/20) від відповідача надійшов відзив на позову заяву, відповідно до якого відповідач з позовним вимогами не погоджується в повному обсязі, зазначаючи що позивачем не надано жодних доказів того, що він придбав житло і перебував у черзі на одержання житла або придбав житло вперше. Крім того відповідач зазначає що Державний реєстр прав на нерухоме майно включає в себе відомості про зареєстровані речові права лише після 01.01.2013 року.

Щодо позовних вимог позивача про подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, Головне управління зазначає, шо відповідно до п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787, подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Також Головне управління заперечує щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та накладення зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, вважаючи зазначену вимогу необґрунтованою та передчасною.

До суду 21.12.2020 року (вхід. №54560/20) від представника позивача надійшла відповідь на відзив згідно якої з доводами викладеними у відзиві на адміністративний позов не згодні у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не мають прийматись судом до уваги.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу № 779 від 03 вересня 2020 року передано у приватну власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Продаж вчинено за 1 804 670 (один мільйон вісімсот чотири тисячі шістсот сімдесят) гривень 88 копійки.

Згідно квитанції №58 від 03 вересня 2020 року, ОСОБА_1 сплачено збір в розмірі 1%, від вартості об`єкта нерухомості, на обов`язкове державне пенсійне страхування, в сумі 18 046 (вісімнадцять тисяч сорок шість) гривень 80 копійок.

09 листопада 2020 року Позивач звернулась до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області з проханням повернути помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 18 046 (вісімнадцять тисяч сорок шість) гривень 80 копійок при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу № 779 від 03 вересня 2020 року, шляхом формування та направлення до Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області відповідного подання.

Листом від 06 листопада 2020 року, Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області відмовило ОСОБА_1 у поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, встановлено, що у приватній власності позивача перебуває квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться у власності позивача на підставі договору дарування, 1/3 житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 також знаходиться у власності позивача на підставі договору дарування.

Позивач вважаючи, що відповідачем порушені її права, оскільки вона не є суб`єктом сплати збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, адже житло нею було придбано вперше, звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно положень п.9 ч.1 ст.1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

За змістом пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок №1740), збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Тобто, вказаними нормами визначено, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки:

1) громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла;

2) громадяни, які придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку №1740 передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. При цьому, слід звернути увагу, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не існує єдиної бази, за допомогою якої можна визначити первинне придбання нерухомого майна особою, а також не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла. Питання стосовно механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, - було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше, однак, ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.00 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні. Таким чином, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм - не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, а тому саме органи Пенсійного фонду України зобов`язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку, що саме відповідач зобов`язаний довести, що позивач придбав житло згідно договору купівлі - продажу квартири від 03 вересня 2020 року не вперше.

Отже, з наведеного вбачається, що відмова відповідача щодо сформування та подання до відповідного органу Державної казначейської служби України подання про повернення, позивачу збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі, є необґрунтованими, оскільки ненадання позивачем документів, що підтверджують придбання нерухомого майна вперше не є підставою для відмови у поверненні такого збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 (справа № 819/1498/17), 31.01.2018 (справа №819/1667/17) та 20.03.2018 (справа №819/1249/17).

Відповідно до ч. 2 ст.45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Поряд з цим, п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок №787) визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Аналіз вказаного свідчить, що підставою, яка обумовлює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання наступних документів:- заяви платника;- подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету;-платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.

Так, позивач на підтвердження обставин придбання житла вперше надав суду Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та копію витягу з Державного реєстру правочинів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач має право на повернення суми збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування як помилково сплаченого, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж.

За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) у поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 18 046 (вісімнадцять тисяч сорок шість) гривень 80 копійок при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири №779 від 03 вересня 2020 року та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у м. Одесі, Одеської області подання про повернення ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) суми сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18046 (вісімнадцять тисяч сорок шість) гривень 80 копійок при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири №779 від 03 вересня 2020 року підлягають задоволенню.

Відносно позовних вимог про встановлення для Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код за ЄДРПОУ 20987385) строк для надання суду звіту про виконання судового рішення протягом 30 днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, законодавством передбачено право суду, а не обов`язок встановлювати судовий контроль про виконання судового рішення.

Суд, перевіривши доводи позивача про встановлення судового контролю та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що така вимога не підлягає задоволенню, з огляду її необґрунтованості.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107), за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (вул.Садова,1-А, м.Одеса, 65023) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) у поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 18 046 (вісімнадцять тисяч сорок шість) гривень 80 копійок при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири №779 від 03 вересня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у м. Одесі, Одеської області подання про повернення ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) суми сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18046 (вісімнадцять тисяч сорок шість) гривень 80 копійок при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири №779 від 03 вересня 2020 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987285) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293,295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Єфіменко

.