Ухвала суду № 94196668, 18.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12679/20

УХВАЛА

18 січня 2021 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» про забезпечення позову в адміністративній справі №420/12679/20, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці в Одеській області щодо призначення та проведення позапланового заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» згідно направлення від 22.09.2020 року №15/01-29-1998 у період з 23.09.2020 року по 06.10.2020 року;

- скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області від 29.10.2020 року №ОД949/1583/НП/СП-ФС про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 15000,00 (п`ятнадцяти тисяч) гривень.

Ухвалою суду від 07.12.2020 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» до Головного управління Держпраці в Одеській області було прийнято судом до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

15.01.2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову в адміністративній справі №420/12679/20, а саме зупинити стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці в Одеській області від 29.10.2020 року №ОД949/1583/НП/СП-ФС про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 15000,00 (п`ятнадцяти тисяч) гривень.

В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що 13.01.2021 року державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64129198 на підставі оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці в Одеській області від 29.10.2020 року №ОД949/1583/НП/СП-ФС .

Дані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав і інтересів позивача, для поновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.

Відповідно до ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Судом встановлено, що подана товариством з обмеженою відповідальністю «Трансшип» заява про забезпечення позову відповідає встановленим вимогам КАС України щодо її форми та змісту, та за її подання позивачем сплачено судовий збір.

Вирішуючи питання про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах адміністративної справи та керуючись законом.

Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Судом встановлено, що предметом оскарження у справі №420/12679/20 є постанова Головного управління Держпраці в Одеській області від 29.10.2020 року №ОД949/1583/НП/СП-ФС. З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваною постановою на товариство з обмеженою відповідальністю «Трансшип» відповідачем було накладено штраф у розмірі 15 000,00 гривень.

На підставі вищезазначеної постанови, 13.01.2021 року державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64129198.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У частині 2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому суд зазначає, що правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд зазначає, що оскаржувана постанова від 29.10.2020 року №ОД949/1583/НП/СП-ФС була винесена головним управління Держпраці в Одеській області на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України у відповідності до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до п.п.9-11 Порядку №509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються: у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п`ятою і шостою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення»); у судовому порядку територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону); органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Таким чином оскаржувана постанова головного управління Державної служби України з питань праці в Одеській області є самостійними виконавчим документом, стягнення за яким здійснюється у безспірному порядку, який був пред`явлений до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Підстави зупинення вчинення виконавчих дій визначені ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, згідно з ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;

2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;

4) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);

5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому ч.5 ст. 15 цього Закону;

6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", крім рішень, передбачених абзацом шостим п.3.7 ст. 3 зазначеного Закону;

8) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;

9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому ч.3 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

10) включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" ;

11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

З аналізу наведених законодавчих норм слідує, що ні Порядком №509, ні ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів безпосередньо державним виконавцем у разі оскарження останніх у судовому порядку.

На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що оскаржувану постанову звернено до примусового виконання і державним виконавцем відкрите виконавче провадження з виконання постанови ГУ Держпраці в Одеській області про накладення на позивача штрафу, а також покладено на боржника обов`язок невідкладно вчинити певні дії, це, на думку суду, може матиме наслідком відчуження належних позивачу коштів та майна, а тому ускладнить ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача у майбутньому у разі задоволення позовних вимог. За таких обставин суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення штрафу на підставі постанови ГУ Держпраці в Одеській області від 29.10.2020 року №ОД949/1583/НП/СП-ФС.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у такій спосіб має на меті збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Окрім цього, вжиття заходів забезпечення позову саме таким чином буде відповідати предмету позову, не тягне фактичного вирішення спору по суті та забезпечить збалансованість інтересів сторін, що, свою чергу, не суперечить положенням законодавства України.

На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 2, 5-11, 150-154, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» від 15.01.2021 року про забезпечення позову в адміністративній справі №420/12679/20 - задовольнити.

Зупинити стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» (65014, м. Одеса, вул. Маразлієвська, 8) на підставі постанови Головного управління Держпраці в Одеській області від 29.10.2020 року №ОД949/1583/НП/СП-ФС до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №420/12679/20.

Копії ухвали направити учасникам справи та Другому Приморському відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Ухвалу суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.