Ухвала суду № 94196634, 18.01.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 січня 2021 р. № 400/2790/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 29.11.2019 у справі № 400/2790/19 (надалі - Рішення) суд задовольнив позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача виплачувати позивачу з 05.03.2019 перераховану з 01.01.2018 на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», підвищену пенсію у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.

17.03.2020 у справі № 400/2790/19 був виданий виконавчий лист, відповідно до якого 20.03.2020 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (мю. Одеса) було відкрито виконавче провадження.

21.12.2020 позивач, з посиланням на статтю 383 Кодексу адміністративного судочинства України, подав заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (надалі - Заява), в якій просив:

постановити окрему ухвалу про неналежне та неповне виконання Управлінням Рішення;

визнати протиправними дії Управління щодо невиплати заборгованості в сумі 14 488,45 грн.;

зобов`язати Управління вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, виконати Рішення;

встановити Управлінню строк для надання відповіді до суду про виконання вказівок постановленої ухвали;

зобов`язати Управління подати до суду звіт про виконання Рішення у визначений судом термін.

У Заяві ОСОБА_1 вказав, зокрема, що Управління протягом 10 місяців ухиляється від виконання Рішення, чим порушує право позивача на мирне володіння майном, яким є недоплачена частина пенсії в сумі 14 884,93 грн. (за період з 05.03.2019 по 31.12.2019).

Також позивач зазначив, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 у справі № 400/5493/20 було скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про накладення на Управління штрафу за невиконання Рішення, після чого ОСОБА_1 «… зрозумів, що … сподівання на дієвість заходів Відділу щодо примусу Управління до виплати … протиправно недоплаченої частини пенсії безґрунтовні …».

Крім того, ОСОБА_1 зауважив, що «… Управління начебто не заперечує, що недоплачувало мені вказані в розрахунку кошти, але відмовляється їх виплачувати, хоча іншим пенсіонерам воно виплатило призначені пенсії в повному обсязі. Ці дії я вважаю дискримінаційними щодо мене …». Доказів на підтвердження цих доводів позивач до Заяви не додав.

Ухвалою від 24.12.2020 суд прийняв Заяву до розгляду та запропонував Управлінню подати письмові пояснення та докази на їх підтвердження.

04.01.2021 до суду надійшли заперечення відповідача на Заяву, в яких Управління вказало, що 03.03.2020, на виконання Рішення, воно здійснило перерахунок розміру пенсії позивача з 05.03.2019 у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018; за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 було розраховано доплату до пенсії позивача в сумі 14 884,93 грн. Виплата позивачу цієї суми мала здійснюватися відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.20178 № 649 «Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (надалі - Порядок № 649), норми якого були чинними на момент набрання Рішенням законної сили. Факт невиплати ОСОБА_1 суми 14 884,93 грн. Управління не заперечило.

При вирішенні клопотання позивача суд виходив з такого.

Як було передбачено пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова № 103), виплата перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) мала проводитись з 1 січня 2018 року у таких розмірах:

З 1 січня 2018 року - 50 відсотків;

З 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;

З 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Рішення не містить обов`язку Управління здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 - відповідач був зобов`язаний виплачувати позивачу з 05.03.2019 повну суму підвищеної згідно з пунктом 1 Постанови № 103 пенсії, а не 75%.

Управління визначило, що за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 мало бути виплачено 14 884,93 грн.

Проте, зазначена сума не була перерахована ОСОБА_1 .

Відповідач вказав, що виплата суми 14 884,93 грн. мала здійснюватись згідно з Порядком № 649, норми якого були чинними до 22.07.2020.

Суд зауважив, що відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження вчинення ним до 22.07.2020 дій, що передбачались Порядком № 649, та доказів на підтвердження виплати ОСОБА_1 суми 14 884,93 грн. після 22.07.2020.

З урахуванням цього, суд визнав за необхідне задовольнити заяву позивача про зобов`язання Управління подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення права позивача, підтверджених таким рішенням суду (частина перша).

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (частина шоста).

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У частині п`ятій статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що у разі невідповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Відповідно до матеріалів справи, позивач дізнався про невиконання відповідачем Рішення у березні 2020 року. Зокрема, виконавче провадження з примусового виконання Рішення відкрите у березні 2020 року за заявою позивача. Звернення до органу Державної виконавчої служби за виконанням Рішення у примусовому порядку свідчить про наявність у позивача інформації про факт невиконання відповідачем рішення суду.

Крім того, листом Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 26.11.2020 № 13567 на заяву позивача від 28.10.2020 надана інформація про хід виконавчого провадження та стан виконання Рішення.

Із заявою, передбаченою статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач звернувся до суду лише 21.12.2020, тобто з пропуском установленого десятиденного строку.

З урахуванням частини четвертої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заява ОСОБА_1 (в частині вимог, що обґрунтовані статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України), має бути повернута заявнику.

Але, оскільки в одній заяві ОСОБА_1 заявив два клопотання, що обґрунтовані як статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (яке, на думку суду, про що вказано вище, підлягає задоволенню), так і статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України (яке подано з пропуском встановленого строку), суд позбавлений можливості повернути заявнику частину заяви.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню - в частині встановлення судового контролю.

В частині вимог, що ґрунтуються на статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 248, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

одексу К

УХВАЛИВ:

1. Заяву позивача задовольнити частково.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до 18.02.2021 подати до суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 у справі № 400/2790/19.

3. В іншій частині заяву залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна