Рішення № 94196553, 16.01.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2021 р. справа № 400/5761/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до відповідача:Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Артилерійська, 18,Миколаїв,54030

про:зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до адміністративного суду з позовною заявою до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі- відповідач), в якому просить суд зобов`язати відповідача зняти арешт з майна позивача, накладеного на підставі рішення про державну прав та їх обтяжень, індексний номер:4537076 від 05.02.2019 р. 13:25:46, Левицька Вікторія Юріївна, Центральний відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що при закриті трьох виконавчих проваджень та при поверненні виконавчого документа стягувачу відповідач протиправно не скасував арешт, накладений на майно позивача.

Ухвалою від 16.12.2020 р. відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки до повноважень головного державного виконавця Дідик Катерини Андріївни не входить здійснення виконавчих дій по ВП №52590159, згідно постанови про арешт боржника, більш того виконавче провадження було передано в архів і за терміном зберігання знищено.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

На примусовому виконанні у відділі ДВС перебувало виконавче провадження №52590159 стосовно позивача (боржник) щодо виконання виконавчого листа по справі №2-4-9053/2009 від 11.11.2009 р., виданого Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КРЕДОБАНК» заборгованості в сумі 36762,64 грн.

Згідно листа відповідача, направленого на адвокатський запит представника позивача, за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень за пошуком ВД/ВП у Спецрозділі стосовно боржника з РНОКПП НОМЕР_1 (позивача) у відділі ДВС перебувало вищезазначене виконавче провадження, яке було знищене у зв`язку із терміном зберігання. При цьому, у відзиві відповідачем, також, зазначено, що 04.02.2019 р. державним виконавцем Левицькою В.Ю. вивинесено постанову про арешт майна боржника, на підставі якої внесено обтяження №30148751 від 05.02.2019 р., а 26.06.2019 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа №2а-9053/2009 від 11.11.2009 р, однак арешт на майно боржника не знято.

Крім того, на виконанні у відповідача перебували виконавчі провадження №56591076, №59643453, №60007409 щодо яких відповідачем були прийняті постанови про закриття виконавчого провадження, у зв`язку із фактичним виконанням.

Вищезазначене підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Таким чином, на час звернення позивача із даним позовом у відповідача відсутні відкриті виконавчі провадження стосовно позивача, однак арешт на майно позивача не знятий.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин,).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 56 Закону України " Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до ст. 40 Закону України " Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч.2,5 ст.59 Закону України № 1404).

Як зазначалось вище, відповідач 26.06.2019 р. виніс постанову про повернення виконавчого документа №2а-9053/2009 від 11.11.2009 р, однак арешт на майно боржника не зняв.

Існування арешту на майно позивача порушує його конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (ст.41 Конституції України) та є порушенням ст. 1 Першого протоколу(право власності) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності, тому суд вважає за можливе скасувати арешт на майно позивача, накладений державним виконавцем постановою від 04.02.2019 року, враховуючи і те, що інші виконавчі провадження стосовно позивача завершені і на даний час відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження стосовно позивача.

Не зняття відповідачем арешту з майна позивача при поверненні виконавчого документа стягувачу є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту, але не шляхом визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача зняти арешт, а шляхом скасування арешту накладеного на майно позивача, оскільки саме арешт порушує право позивача на розпорядження його власністю, тому відповідно до ст.9, 245 КАС України суд вважає за необхідне скасувати арешт на майно позивача.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач відзив суду не надав, не довів суду, що діяв правомірно.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивач сплатила судовий збір в розмірі 908 грн., що підтверджується квитанцією №27427 від 12.12.2020 року з урахуванням задоволення позовних вимог (частково задоволено для захисту прав позивача, тобто позовні вимоги задоволено та змінено лише спосіб захисту), судові витрати присуджуються позивачу в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, решта в сумі 67,20 грн. як надлишково сплачена повертається за ухвалою суду на підставі клопотання позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Артилерійська, 18,Миколаїв,54030 35065742) задовольнити частково.

2. Скасувати арешт з майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , складається: житловий будинок за літ. А, загальною площею 77,5 кв. м, житловою площею 44,8 кв. м, житлового будинку за літ Ж-2 загальною площею 84,6 кв. м., житловою площею 46,6 кв. та гараж за літ И, підвал за літ ипд, сарай за літ К, вбиральня за літ. Г (1) , огорожі №2, 4, 5 та споруди № I, II, накладений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 4537076 від 05.02.2019 р. 13:25:46, Левицька Вікторія Юріївна, Центральний відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Миколаївська область.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Артилерійська, 18,Миколаїв,54030 35065742) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич