Рішення № 94196450, 18.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року справа №380/11465/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» про визнання протиправним та скасування постанови.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича (місцезнаходження: 02094, м.Київ, вул.Ю.Поправки, будинок 6, офіс 16), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича про відкриття виконавчого провадження №63730216 від 25.11.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.11.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Юрієм Анатолійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63730216. Позивач стверджує про протиправність вказаної постанови, оскільки приватний виконавець за наявності достовірної інформації про місцезнаходження (адресу реєстрації) позивача в іншому виконавчому окрузі прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців та відкрив провадження №63730216 не за зареєстрованим місцем проживання чи перебування боржника, а зазначивши адресу проживання позивача у м.Києві. При цьому позивач зауважив, що ніколи не проживав у м.Києві, а постійно проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Більше того, позивач наголосив, що жодних фінансово-господарських відносин з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» не мав та жодних документів не підписував. За таких обставин, позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 09.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач заяв про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені КАС України до суду не надав.

Суд встановив таке.

08.09.2020 Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис №39987 про звернення стягнення з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ), який є боржником за кредитним договором, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд».

ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» звернулася до Приватного виконавця Мельника Ю.А. із заявою про примусове виконання вказаного виконавчого напису.

25.11.2020 за результатами розгляду цієї заяви Приватним виконавцем виконавчого округу м.Київ Мельником Ю.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63730216 про примусове виконання виконавчого напису №39987, виданого 08.09.2020 Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 40851,90грн.

Так, в межах виконавчого провадження №63730213 приватним виконавцем 25.11.2020 було винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди.

Не погоджуючись з постановою приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2020 ВП №63730216, позивач звернувся до суду з даним позовом про її скасування, в межах встановленого КАС України та Законом України «Про виконавче провадження» строку.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Згідно із ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (надалі по тексту - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчі написи нотаріусів.

Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

В силу вимог ч.3, ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 цього Закону.

За правилами ч.2 ст.24 Закону №1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Поряд з цим, в силу вимог ч.5 ст.24 Закону №1404-VIII для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначено Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII (надалі по тексту - Закон №1403-VIII).

Частиною 2 ст.25 цього Закону передбачено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про те, що приватний виконавець приймає виконавчий документ та відкриває виконавче провадження з метою його примусового виконання виключно за такої умови: якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому такий приватний виконавець здійснює діяльність та, відповідно, на яку розповсюджуються компетенція цього приватного виконавця.

В іншому випадку, виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або місцезнаходження майна боржника.

Аналогічні висновки щодо застосування згаданих вище норм права викладені у постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №804/6996/17 та від 30.04.2020 у справі №580/3311/19.

Пунктом 4 ч.2 ст.23 Закону №1403-VIII визначено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Як свідчать матеріали справи, виконавчим округом Приватного виконавця Мельника Юрія Анатолійовича є місто Київ.

Згідно із ст.1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 №1382-IV, місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Як убачається з матеріалів справи, а саме паспорта громадянина України ОСОБА_2 , його зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_2 .

Натомість, у постанові про відкриття виконавчого провадження у рядку «Боржник» «адреса» приватним виконавцем зазначено наступні адреси боржника: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_4 .

Поряд з цим, позивач у позові наголошує, що адреса: АДРЕСА_4 йому взагалі не відома, за вказаною адресою він ніколи не проживав, не проживає та будь-якого майна у м.Києві не мав і не має.

Будь-які докази на підтвердження того, що на час прийняття оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження місце проживання чи перебування позивача було зареєстроване в м.Києві, відповідачем суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

При цьому, жодних відомостей щодо наявності будь-якого майна у позивача (боржника) у м.Києві (в межах виконавчого округу відповідача) та доказів на підтвердження цього відповідач суду не надав, судом не встановлено та в матеріалах справи відсутні.

Наведене є підставою для висновку, що на момент відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець не володів достовірною інформацією про фактичне проживання боржника за адресою у м.Києві, Натомість, наявними у матеріалах справи доказами підтверджуються відомості про те, що боржник як зареєстрований, так і фактично проживає у межах Львівської області.

Поміж тим, приватний виконавець при прийнятті оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження надав необґрунтовану перевагу щодо визначення адреси боржника « АДРЕСА_4 » над офіційною адресою реєстрації місця проживання позивача - « АДРЕСА_5 » (обидві вказані у виконавчому написі нотаріуса).

При цьому, відповідачем не надано суду доказів вжиття заходів, у відповідності до положень ст.24 Закону №1404-VIII, щодо перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території м.Києва.

Таким чином, оскільки до матеріалів справи не надано будь-яких доказів на підтвердження фактичного місця проживання боржника - ОСОБА_1 або знаходження належного йому майна у м.Києві, що надавало б відповідачу підстави прийняти до виконання виконавчий напис та відкрити виконавче провадження з його примусового виконання, тому суд дійшов висновку про відсутність у відповідача компетенції з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого Приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С. №39987 від 08.09.2020 та, відповідно, про відсутність правових підстав для винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно із п.10 ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Таким чином, у даному випадку приватний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу, у зв`язку із пред`явленням його не за місцем виконання, чого в даному випадку зроблено не було. Вказані обставини не були перевірені та враховані відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.

Встановлені обставини справи в їх сукупності дають суду підстави для висновку, що Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 порушив правила територіальної діяльності приватних виконавців, позаяк, володіючи інформацією про місце реєстрації позивача (боржника), що не належить до його виконавчого округу, прийняв виконавчий документ з іншого виконавчого округу, що у свою чергу суперечить вимогам Закону №1404-VІІІ.

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №580/3311/19.

За приписами ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що виконавчий напис №39987 від 08.09.2020 був пред`явлений з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців, суд дійшов висновку, що приватний виконавець, приймаючи постанову про відкриття провадження від 25.11.2020 №63730216, діяв необ`єктивно, необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи, не на підставі, не в спосіб та не в межах повноважень, що визначені законодавством України, а тому оскаржувана постанова про відкриття провадження не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На переконання суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на момент розгляду справи, не надав суду доказів на підтвердження обставин, і не довів правомірність та обґрунтованість своїх дій і прийнятого рішення. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши обставини справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не спростовано встановлені судом обставини та не доведено правомірності своїх дій, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича (місцезнаходження: 02094, м.Київ, вул.Ю.Поправки, будинок 6, офіс 16), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул.Саксаганського, 14, офіс 301, код ЄДРПОУ 42642578) про визнання протиправним та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича про відкриття виконавчого провадження №63730216 від 25.11.2020.

Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва (місцезнаходження: 02094, м.Київ, вул.Ю.Поправки, будинок 6, офіс 16, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 840 (вісімсот сорок ) грн.. 80 коп. судових витрат у вигляді судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Лунь З.І.