Ухвала суду № 94196269, 11.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9874/20

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

11 січня 2021 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження питання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо грубого порушення строків надання відповіді на запит від 08.09.2020 відповідно до ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо не виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 1.380.2019.002729 із грубим порушенням ст. 129-1 Конституції України;

- зобов`язати посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області негайно виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 1.380.2019.002729, сформувати комісію, призначити дату, час обстеження та завчасно письмово викликати ОСОБА_1 для проведення обстеження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.09.2020 надіслав рекомендованим листом до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області запит щодо надання вичерпної, обґрунтованої інформації, коли Ожидівська сільська рада планує виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 1.380.2019.002729 та повідомити про причину не виконання даного судового рішення. 02.10.2020 позивач отримав лист-відповідь відповідача від 28.09.2020 № 364 із змісту якої вбачається, що відповідач не збирається виконувати згадане рішення суду, що свідчить про протиправну бездіяльність з боку останнього.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, суд зазначає, що ухвалою судді від 05.11.2020 позивача звільнено від сплати судового збору за подання цього позову. Ухвалою судді від 05.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 1.380.2019.002729, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 15.10.2019, позов ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області про визнання протиправними дій, визнання недійсними акту та абрису, зобов`язання вчинити дії, задоволено частково. Визнано протиправними дії Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо здійснення неналежних позапланових заходів перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019. Зобов`язано Ожидівську сільську раду Буського району Львівської області здійснити повторно позапланові заходи перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019 за обов`язкової участі ОСОБА_1 . В решті позовних вимог відмовлено.

08.09.2020 позивач звернувся до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області із запитом щодо надання інформації стосовно виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07. 2019 у справі № 1.380.2019.002729.

У відповідь на вказаний запит відповідач листом від 28.09.2020 вих. № 365 повідомив, що оскільки згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 1.380.2019.002729 позапланові заходи перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019, повинні здійснюватись за обов`язкової участі ОСОБА_1 , то вказане рішення буде виконано, як тільки позивач матиме змогу прибути до місця виконання рішення суду, про що слід заздалегідь повідомити працівників Ожидівської сільської ради для забезпечення проведення відповідних дій.

На переконання позивача, така відповідь відповідача свідчить про те, що останній не поспішає виконувати рішення суду, що й стало підставою для звернення до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо не виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 1.380.2019.002729 із грубим порушенням ст. 129-1 Конституції України; зобов`язання посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області негайно виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 1.380.2019.002729, сформувати комісію, призначити дату, час обстеження та завчасно письмово викликати ОСОБА_1 для проведення обстеження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в цій частині позовних вимог, суд виходить з наступного.

За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким законом є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом другим частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов`язковості виконання рішень.

За змістом частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Аналіз вищезазначених законодавчих норм дає підстави дійти висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Статтею 382 КАС України визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд зазначає, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у цій справі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу на те, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Суд зазначає, що вимоги позивача визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо не виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 1.380.2019.002729 із грубим порушенням ст. 129-1 Конституції України; зобов`язати посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області негайно виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 1.380.2019.002729, сформувати комісію, призначити дату, час обстеження та завчасно письмово викликати ОСОБА_1 для проведення обстеження фактично спрямовані на виконання рішення суду від 03.07.2019 у справі № 1.380.2019.002729 та можуть бути заявлені відповідно до статті 383 КАС України.

Такий порядок оскарження дій рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає, що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п`ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Відповідно до частини шостої цієї ж статті за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а.

За таких обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності відповідача, вчиненої на виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Тобто, якщо позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 1.380.2019.002729, то він може звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із відповідною заявою, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду (рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 1.380.2019.002729) з того самого фактичного предмету спору (здійснення позапланових заходів перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019) і між тими самими сторонами, наявні підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо не виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 1.380.2019.002729 із грубим порушенням ст. 129-1 Конституції України; зобов`язання посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області негайно виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 1.380.2019.002729, сформувати комісію, призначити дату, час обстеження та завчасно письмово викликати ОСОБА_1 для проведення обстеження на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 640/15623/19.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Оскільки ухвалою судді від 05 листопада 2020 року позивача звільнено від сплати судового збору і такий при поданні позову до суду не сплачений, то підстави для його повернення з бюджету відсутні.

Докази понесення сторонами у справі інших судових витрат відсутні, а тому їх розподіл не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 238, 239, 255, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - закрити в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо не виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 1.380.2019.002729 із грубим порушенням ст. 129-1 Конституції України; зобов`язання посадових осіб Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області негайно виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 1.380.2019.002729, сформувати комісію, призначити дату, час обстеження та завчасно письмово викликати ОСОБА_1 для проведення обстеження.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали, з урахуванням п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до або через суд першої інстанції, який постановив таку ухвалу.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.01.2021.

Суддя Сидор Н.Т.