Ухвала суду № 94196187, 16.01.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

16 січня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/4739/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення п`ятдесятої (позачергової) сесії сьомого скликання Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області № 50/33 від 28 травня 2020 року «Про розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 », яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га кадастровий номер 4425485000:06:002:0006 за адресою: Луганська область, Троїцький район, село Вільшани та передано останній зазначену земельну ділянку із земель комунальної власності у приватну власність.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, суддя виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вивченням змісту позовної заяви суддею з`ясовано, що рішенням шостої сесії сьомого скликання Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області № 6/13 від 14.04.2016 ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах населеного пункту с. Вільшани Троїцького району Луганської області, орієнтованою площею до 2,0000 га (контур 524). Позивачем було замовлено в землевпорядній організації проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, рішенням двадцять шостої сесії сьомого скликання Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області № 26/10 від 26.10.2017 ОСОБА_2 також було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах населеного пункту с. Вільшани Троїцького району Луганської області, орієнтованою площею 2,0000 га, контур 524.

ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 передано у приватну власність саме земельну ділянку, на яку позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованого в межах населеного пункту с. Вільшани Троїцького району Луганської області, орієнтованою площею 2,0000 га, контур 524.

Таким чином, зі змісту позовної заяви вбачається, що, на думку позивача, порушення його прав відбулося у зв`язку з прийняттям рішення відповідачем щодо надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах населеного пункту с. Вільшани Троїцького району Луганської області, орієнтованою площею 2,0000 га, контур 524.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статі 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб`єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватися відповідним суб`єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин, до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Разом з тим участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового.

Однак не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Для віднесення справи до юрисдикції адміністративних судів недостатньо, щоб однієї із сторін був орган місцевого самоврядування чи його посадова (службова) особа - необхідною умовою також є і наявність у такого органу (особи) владних управлінських функцій відносно позивача, здійсненням яких порушені права, свободи чи інтереси останнього.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

При винесенні рішення двадцять шостої сесії сьомого скликання Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області № 26/10 від 26.10.2017 про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах населеного пункту с. Вільшани Троїцького району Луганської області, орієнтованою площею 2,0000 га, контур 524 відповідач не здійснював відносно позивача жодних владних управлінських функцій, у зв`язку з чим даний спір носить приватно-правовий характер і повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічні правові висновки також наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 1903/944/12 та у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 1340/3762/18.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Роз`яснити позивачу, що згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 170, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Роз`яснити позивачу право звернення до відповідного місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяЄ.О. Кисельова