Ухвала суду № 94195970, 16.01.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

16 січня 2021 року м. Київ 369/7810/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень, - відповідачем, на виконання судового рішення, що подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови відновити щомісячні пенсійні виплати у розмірі 8 мінімальних пенсій + 75% додаткової пенсії згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2008 у справі №2а-16656/08.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови відновити щомісячні пенсійні виплати у розмірі 8 мінімальних пенсій + 75% додаткової пенсії згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2008 у справі №2а-16656/08, - повернуто заявнику.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 про повернення заяви скасовано, справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 розгляд заяви призначено на 30.10.2020.

29.10.2020 заявником подано уточнену заяву, в якій він просив накласти штраф на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області за невиконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/13076/17.

Розглянувши подані ОСОБА_1 заяви та наведені на їх обґрунтування доводи, судом встановлено наступне.

Із змісту поданої заяви вбачається, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008, по справі № 2а-16656/08 зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Донецька здійснити з 01 квітня 2008 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 за інвалідністю, відповідно до ч. 4 ст. 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.04.2008.

Вищезазначене рішення суду виконувалось управлінням Пенсійного фонду до листопада 2011 року.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2018 року у справі №369/13076/17, яке набрало законної сили, зокрема, зобов`язано Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відновити щомісячні виплати пенсії позивачу в розмірах, встановлених постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2008 року № 2а-16656/08.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі №369/7810/19 адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, згідно статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок основної, додаткової пенсії та доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року №369/7810/19 скасовано, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області у зв`язку з відмовою виконати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2008 року у справі №2-а-16656/08 закрито; у решті позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі № 320/526/19 адміністративний позов задоволено частково; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області прийняти рішення щодо донарахування і виплати державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2008 року по справі № 2-а-16656/08; у задоволенні решти позовних вимог, в тому числі про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо припинення виконувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2008 по справі №2-а-16656/08 - відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року - без змін.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою, в якій просив поновити виплати пенсії відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2008 року.

Розглянувши заяву, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, листом від 05.02.2020 №136-652/К-02/8-1000/20, повідомило заявника, що з 01 листопада 2011 року виплата йому пенсії проводиться у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок державного бюджету» від 06 липня 2011 року №745 та постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року №1210.

Не погоджуючись із таким виконанням постанови Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу приписів статті 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Так, відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною шостою цієї ж статті передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню виключно у разі вчинення суб`єктом владних повноважень під час виконання судового рішення протиправних дій чи бездіяльності або прийняття протиправних рішень, які у свою чергу порушують законні права та інтереси позивача. При цьому визнання судом протиправними рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача - можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що відмовляючи відновити щомісячні виплати пенсії відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2008 року, пенсійний орган грубо порушує його права ігноруючи закони України, Конституцію України та ставить під сумнів саму сутність існування судової влади.

Водночас, як вбачається зі змісту мотивувальної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі № 320/526/19, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019, остання містить висновки про те, що оскільки пенсія є періодичним платежем, виплата якої за загальним правилом не обмежена у часі, тому у разі встановлення права на певний її розмір, вона виплачується у цьому розмірі до того часу, поки не відбудуться зміни у законодавстві. При цьому, період після ухвалення судом рішення, щодо якого, на думку позивача, порушуються його пенсійні права, і з якого у зв`язку з набранням чинності Закону № 3491-VI органами Пенсійного фонду України проводиться перерахунок пенсій таких категорій пенсіонерів як позивач, не підпадає під період, щодо якого захищено порушене право позивача і який досліджувався судом при вирішенні спору у 2008 році.

Зазначений висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, що викладене в постанові від 21.02.2018 у справі № 619/2262/17 (К/9901/1564/17).

Крім того, у рішенні від 25.03.2019 суд також наголошував на тому, що Європейський суд з прав людини вже неодноразово зазначав, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (зокрема, у рішеннях у справах «Arras та інші проти Італії», «Сухобоков проти Росії»).

У абзаці 10 п. 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року №1-42/2011 Конституційний Суд України відзначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Таким чином, суд у рішенні від 25.03.2019 дійшов висновку, що доводи позивача про те, що відповідач протиправно припинив йому виплату основної та додаткової пенсії у розмірі встановленому постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2008 у справі №2а-16656/08 (8 мінімальних пенсій + 75% додаткової пенсії), не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, правових висновках Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини та є безпідставними.

Отже відповідачем взято до уваги висновки суду, викладені у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі № 320/526/19, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 відновити щомісячні пенсійні виплати у розмірі 8 мінімальних пенсій + 75% додаткової пенсії згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2008 у справі №2а-16656/08 є правомірними, внаслідок чого суд вважає за необхідне залишити заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем, на виконання судового рішення, без задоволення.

Щодо заяви позивача про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області за невиконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2018 року у справі №369/13076/17 протягом більше ніж двох років у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80280,00 грн., суд зазначає наступне.

Так, відповідно до положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

З огляду на вищевикладені положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз`яснює заявнику, що оскільки пенсійним органом не виконується рішення саме Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2018 року у справі №369/13076/17, яке набрало законної сили, то ОСОБА_1 потрібно звернутись із заявою про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України саме до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Щодо вимоги суду, зазначеної в ухвалі про надання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області звіту про хід виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2008 у справі № 2а-16656/08, то суд зазначає наступне.

Так, судом зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати в тридцятиденний термін з дня отримання даної ухвали звіт про виконання постанови суду. У зв`язку з відсутністю фінансування оплат поштових відправлень, суд позбавлений можливості надсилати учасникам судового процесу копії рішень засобами поштового зв`язку. Дана ухвала була направлена судом на електронну адресу відповідача, проте дані про отримання ухвали Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області у суду відсутні. Таким чином, суд вважає за необхідне надати новий строк для подання звіту.

Керуючись статтями 243, 248, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, залишити без задоволення.

2. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2008 у справі № 2а-16656/08 - до 01 лютого 2021 року.

3. Копію ухвали суду надіслати (видати) сторонам (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.