Ухвала суду № 94195923, 18.01.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"18" січня 2021 р. справа № 300/91/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Заступника Керівника Офісу Президента України Машовця Романа Васильовича про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 11.01.2021 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Заступника Керівника Офісу Президента України Машовця Р.В. про визнання протиправними дій щодо розгляду скарги та зобов`язання скерувати Президенту України скаргу від 30.11.2020 для розгляду по суті.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2021 для розгляду цієї справи визначено суддю Могилу А.Б .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30.11.2020 ОСОБА_1 звернувся із скаргою до Президента України про скасування останнім в межах наданих повноважень виданого ним Указу №425 від 08.10.2020 в частині присвоєння начальнику управління Генерального штабу Збройних Сил України полковнику юстиції Боброву Ю.О. почесного звання "заслужений юрист України". Скасування такого Указу позивач мотивує тим, що відповідно до частини 9 статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя до звільнення з посади або припинення його повноважень не може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами.

Окрім цього, у позовній заяві ОСОБА_1 звертає увагу на необхідність при вирішенні судом питання про відкриття провадження першочергово вирішити питання про можливий самовідвід в цій справі, враховуючи ту обставину, що спір стосується прав та інтересів діючого судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боброва Ю.О.

Оскільки суддя Бобров Юрій Олександрович перебуває в штаті Івано-Франківського окружного адміністративного суду, з метою недопущення виникнення обставин, які б могли викликати в учасників справи сумнів щодо неупередженості судді при розгляді справи № 300/91/21, суддею Могилою А.Б. заявлено самовідвід в цій справі.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема пункт 4 частини 1 якої визначає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24.02.1993, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10.06.1996, § 32 , Звіти 1996-III).

У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26.10.1984, § 26, Серія А, № 86).

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватися і на розгляд питання щодо самовідводу.

Враховуючи зміст поданої суддею Могилою А.Б. заяви про самовідвід судді в даній адміністративній справі, зазначені в ній підстави самовідводу судді відносяться до підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, наявність такої обставини, виходячи з аналізу пункту 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 за №2006/23, згідно якого суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи не тільки в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, але і в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, - є підставою для самовідводу відповідно до пункту 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки здійснення розгляду у цій адміністративній справі суддею Могилою А.Б. може у стороннього спостерігача викликати сумніви в неупередженості судді.

Згідно з частинами першою та другою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлений порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Таким чином, враховуючи те, що спір стосується прав та інтересів судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боброва Ю.О., повноваження якого не припинено, який не звільнений з посади судді, з метою недопущення виникнення обставин, які можуть викликати в учасників справи сумніви щодо неупередженості головуючого судді, заява про самовідвід судді Могили А.Б. у даній справі підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву про самовідвід головуючого судді Могили А.Б. - задовольнити.

Відвести головуючого суддю Могилу А.Б. від розгляду адміністративної справи №300/91/21.

Матеріали адміністративного позову передати до відділу документального забезпечення - канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду, для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу справи між суддями.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.