Ухвала суду № 94195521, 16.01.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 січня 2021 року м. Житомир справа № 240/9540/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

03.09.2020 до суду надійшло клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про залишення позовної заяви без розгляду. Просить залишити позов без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Розглядаючи заявлене клопотання суд вказує наступне.

Суд, розглянувши питання дотримання позивачем строків на звернення до адміністративного суду з даним позовом, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III (далі Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону № 2050-III вказано, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з ст. 3 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Положенням статті 7 Закону № 2050-III зазначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Тобто за змістом вказаної статті нараховані суми пенсій, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

При цьому, до вимог щодо нарахованих сум строк звернення до суду з адміністративним позовом не застосовується.

Аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 19.02.2020 у справі № 560/4105/18 та від 30.04.2020 у справі №560/1725/19.

Крім того, суд враховує позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини 2 статті 122 КАС України в системному зв`язку з положенням ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Також суд враховує правову позицію викладену Верховним Судом у постановах, зокрема, від 23.07.2020 у справі № 761/28365/16-а та від 20.10.2020 у справі № 523/4410/17, де зазначено про відсутність строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність строкового обмеження в даній категорії справ щодо звернення позивача з даним позовом до суду.

Враховуючи викладене, суд вважає клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, - безпідставним та необґрунтованим.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 2. 45 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, з`явлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Керуючись статтями 122, 241-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.В. Чернова