Рішення № 94195457, 16.01.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2021 року м. Житомир справа № 240/9651/20

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 11.06.2020, винесену державним виконавцем Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Петраківською С.В.

В обґрунтування позову зазначає, що 16 червня 2020 року отримала постанову державного виконавця про опис та арешт її земельної ділянки, за кадастровим номером 1822510100:01:009:0291 площею 0,0121 га. Оскаржувана постанова, на думку позивача, прийнята незаконно з грубим порушенням чинного законодавства, а саме: звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна, накладення арешту на земельну ділянку не є співмірним з сумою заборгованості, що залишилась до виплати та повного погашення боргу, крім того відповідачем було порушено вимоги ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", а саме першочерговість накладення арешту на окрему від будинку земельну ділянку чи інше майно і в останню чергу на житло та земельну ділянку під житлом, так як у позивача відсутнє право власності на житло і накладення арешту на земельну ділянку призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку є протиправним. У власності ОСОБА_1 наявне інше майно на яке можливо було накласти арешт, данні підтверджуються відповідно до інформаційних довідок. Крім того, у відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 213545375 від 23.06.2020 року постановою про арешт майна № 58636964 від 18 березня 2019 року накладено арешт на все майно, що належить їй. Вказана заборона у вигляді арешту зареєстрована під № 30758952 від 19 березня 2019 року. Таким чином, за наявності накладеного арешту на нерухоме майно, прийняття постанови про опис та арешту цього ж майна повторно є неправомірним.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Відповідачем подано до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що на момент винесення постанови про опис та арешт майна боржника 11.06.2020 на виконанні перебувало зведене ВП №62693169 про стягнення з позивача 133606,19 грн. Державним виконавцем Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Петраківською С.В., в межах виконавчого провадження №62693169 та у відповідності до ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_1 за участю понятих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на майно накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним - заборона на відчуження, призначено відповідальним зберігачем ОСОБА_4 . Представник відповідача зазначає про правомірність дій та оскаржуваної постанови в ході здійснення виконавчого провадження.

25 серпня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив в якій позивач просить задовольнити позовну заяву з підстав зазначених у позовній заяві.

У зв`язку із неявкою позивача в судове засідання, клопотанням представника відповідача, суд перейшов в письмове провадження у цій справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11 червня 2020 року державним виконавцем Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Петраківською С.В. було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) ОСОБА_1 , а саме на земельну ділянку за кадастровим номером 1822510100:01:009:0291 площею 0.0121. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Одночасно вказаною постановою накладено арешт у вигляді заборони відчуження, вказане майно, що належить ОСОБА_1 передано на зберігання громадянину ОСОБА_4 .

Вважаючи вказану постанову від 11 червня 2020 року незаконною, протиправною, та такою, що прийнята з грубим порушенням чинного законодавства, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, слід вказати наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (редакція від 13.05.2020).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пункт 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження. Виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виноситься постанова, копія якої зберігається у зведеному виконавчому провадженні. Виконавчі провадження щодо одного боржника об`єднуються у зведене виконавче провадження або приєднуються до зведеного виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання.

Статтею 28 вказаного Закону визначено порядок надсилання документів виконавчого провадження.

Так, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Суд зазначає, що постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження виноситься не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

Як вбачається із матеріалів справи державним виконавцем Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) не надано доказів винесення постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №62693169. Тому і відсутні докази того, що державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня була направлена на адресу позивача постанова про об`єднання виконавчих проваджень ВП №62693169.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Державним виконавцем не здійснено заходів щодо визначення коштів боржника як у готівковій та і у безготівковій формі. Відповідачем порушено право ОСОБА_1 запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що відповідачем порушено ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» так як арешт державним виконавцем був накладений тільки на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 , арешту на житло накладено не було. Відомостей про те, що на арештованій земельній ділянці розташоване житло немає, а тому і відповідачем не порушено вимогу про черговість накладенення, виконавцем, арешту.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне, як вбачається з доданої до матеріалів справи позивачем, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 213545375 від 23.06.2020 року, на земельну ділянку за кадастровим номером 1822510100:01:009:0291 площею 0.0121 постановою про арешт майна № 58636964 від 18 березня 2019 року було накладено арешт на вищевказану земельну ділянку ОСОБА_1 . Вказана заборона у вигляді арешту зареєстрована під № 30758952 19 березня 2019 року. Таким чином, за наявності накладеного арешту на нерухоме майно, прийняття постанови про опис та арешт цього ж майна повторно є неправомірним, не відповідає принципу правової визначеності та зумовлює виникнення кількох обтяжень щодо одного і того ж майна.

Отже, в ході розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті спірної постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 11 червня 2020 року, винесеної в рамках виконавчого провадження № 62693169, відповідачем було допущено порушення вимог чинного законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини пятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та що позовна вимога ОСОБА_1 до Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови від 11 червня 2020 року, винесеної в рамках виконавчого провадження № 62693169, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 241-246, 250-251, 257-263, 293, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (вул. Шевченка, 1, Коростишів, Житомирська область, 12501, код ЄДРПОУ 35006734) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 1 червня 2020 року, винесену державним виконавцем Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Петраківською С.В.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова