Рішення № 94194759, 16.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 січня 2021 р. Справа № 120/6271/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що їй з вересня 2011 року призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (як працівнику охорони здоров`я), працевлаштувавшись на посаду, яка дає право виходу на пенсію за вислугою років, виплату пенсії було припинено. В подальшому досягнувши пенсійного віку позивач звернулась із заявою про переведення її згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та з проханням нарахувати пенсію згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2017- 2019 роки відповідно до положень ст. 40 зазначеного закону.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечує щодо заявлених позовних вимог. Зокрема зазначає, що пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне забезпечення" з урахуванням норм Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до заяви від 18.06.2020 року позивача переведено з пенсії за вислугою років на пенсію за віком. Таким чином при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата за періоди страхового стажу із застосуванням показника середньої заробітної плати, яка враховувалась під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З огляду на викладене, підстави для задоволення даного позову, на думку представника головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з жовтня 2011 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах (як працівник охорони здоров`я).

У зв`язку з тим, що позивач працевлаштувалась, виплата пенсійного забезпечення була припинена.

18.06.2020 року позивач звернулася до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах, з огляду на досягнення нею віку визначеного ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки, відповідно до положень ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне забезпечення".

За наслідками розгляду заяви, відповідачем надано лист № 0200-0228-8/46718 від 05.10.2020 року про відмову у врахуванні при призначені пенсії позивача, показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки, відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування". Відмова мотивована ти, що ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком, та враховуючи, що пенсія була вже призначена, показник середньої заробітної плати застосовується той, який враховувався під час попереднього призначення пенсії.

Статтею 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За унормуванням ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Основного Закону).

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які мають пільгових характер роботи, визначаються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XIІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).

Відповідно до статті 2 Закону №1788 передбачено види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Поряд з цим умови та порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах також визначені Законом № 1788.

Зокрема, відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, нормами Закону № 1788 визначено такий вид пенсії як пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (до якого включені працівники охорони здоров`я). Саме на підставі цього закону, як вказує позивач, йому була призначена пенсія у вересні 2011 року.

Відповідно до положень частини 1 статті 5 Закону 1058, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

У частині першій статті 9 Закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Тобто, Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено такі пенсійні виплати, як пенсію за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та врегулювано переведення між цими видами пенсії.

Таким чином, законодавцем визначено чіткий перелік видів пенсії, що призначаються за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В п. 2, 16 розділі XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Аналізуючи зазначене суд прийшов до переконання, що позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Суд звертає увагу на те, що отримувана позивачем пільгова пенсія зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загально визначена пенсія для усіх категорій осіб - пенсія за віком.

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 позивач звернулась вперше 18.06.2020 року.

Судом враховано, що Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 11.10.2017 року, були внесені зміни до Закону № 1058, який, крім іншого, було доповнено розділом XIV-1, у статті 114 якого зазначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, з 11.10.2017 року порядок призначення пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах за Списком № 2) регулюється Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (з урахуванням змін та доповнень).

Тобто, на час призначення позивачу пенсії, а саме жовтень 2011 року, Закон № 1058 не мав у своєму складі статті 114, тому пенсію їй вперше було призначено за Законом № 1788.

За правилами п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Таким чином, позивач має право на нарахування пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 876/5312/17.

При цьому, суд критично оцінює посилання управління Пенсійного фонду на норму ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу зазначених вище норм законодавства встановлено, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV. Однак у випадку із заявою позивача має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у нарахуванні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Так, порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначається ст. 40 Закону України № 1058.

Відповідно до статті 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Враховуючи викладене, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати і виплачувати ОСОБА_1 з 18.06.2020 року пенсію за віком згідно статті 26 та в порядку ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017- 2019 роки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною відповідь головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 0200-0228/8/46718 від 05.10.2020 року, щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні пенсії згідно ст. 26 та в порядку ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки.

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 18.06.2019 року згідно ст. 26 та в порядку ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 13322403).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович